Тема 8.1 Організація геодезичних робіт під час зйомки великих територій.

358. Геодезичні роботи під час зйомки великих територій виконують за принципом:

1. Від загального до окремого ( от общего к частому)

2. Від нижчої точності до вищої;

3. Спочатку визначають висоти, а потім планові координати.

359. Геодезичні мережі України підрозділяються:

1.На мережі згущення і зйомочні мережі;

2. На державні геодезичні мережі, мережі згущення та зйомочні мережі;

3. На державні і зйомочні мережі.

360. Державна геодезична мережа складається:

1. Із мереж 1,2,3,4 класів;

2. Із мереж тільки 1,2 класів, яка називається астрономо – геодезичною мережею.

3. Із мереж 1,2 класів, які доповнюють мережею 3 класу.

361. Мережа 1 класу виконує деякі важливі функції, серед яких потрібно назвати такі:

1. Служить лише для передачі єдиної системи координат на територію всієї республіки;

2. Служить для визначення горизонтальних і вертикальних рухів земної кори, тобто в наукових цілях;

3. Служать для передачі єдиної системи координат, для визначення рухів земної кори, є основою для мереж 2,3,4 класів.

362. При картографуванні в Україні використовують проекцію Гауса, повна назва якої:

1. Проекція Гауса – Крюгера;

2. Поперечно – циліндрична проекція Гауса;

3. Центральна, поперечно – циліндрична, рівно кутова(комфортна) проекція Гауса – Крюгера.

363. В проекції Гауса проектування Землі на площину виконується по зонах, розміри яких в різницях довгот бувають:

1. Шестиградусними;

2. Трьохградусними;

3.Шестиградусними і трьохградусними.

364. Для складання топографічних карт використовують:

1. Лише шестиградусні зони;

2. Лише трьохградусні зони;

3. Шестиградусні і трьохградусні зони.

365. При проектуванні поверхні Землі на площину. При складанні топографічних планів використовують:

1. Трьохградусні зони;

2. Шестиградусні зони;

3. Шестиградусні і трьохградусні зони.

366. В кожній зоні є своя окрема система плоских прямокутних координат. В цій системі приймають:

1. За вісь абсцис - вісь зони, осьовий меридіан зони, за вісь ординат – лінію екватора;

2. За вісь абсцис – любий меридіан зони, за вісь ординат – лінію екватора;

3. Абсцис – лінія екватора, ордината – напрям на північ.

367. Система плоских прямокутних координат має повну назву:

1. Площинні прямокутні координати;

2. Загальні прямокутні координати;

3. Система зональних площин прямокутних координат Гауса.

368. Для визначення географічних координат точки на карті використовують:

1. Сітку прямокутних координат на карті (координатну або, як її ще називають кілометрову сітку);

2. Сітку географічних координат, яка нанесена (зображена на рамці карти чи плану);

3. Сітку координатну або географічну.

369. Пункти державної планово – висотної геодезичної мережі на місцевості закріплюють:

1. Спеціальними геодезичними знаками, які складаються із зовнішньої частини – піраміди або сигналу та підземного центру;

2. Лише з зовнішнього знаку – піраміди або сигналу;

3. Лише з підземного центра.

370. Пункти висотної геодезичної мережі на місцевості закріплюють:

1. Ґрунтовими реперами, стінними знаками скальними знаками;

2. Лише ґрунтовими реперами;

3. Лише стінними знаками.

371. Геодезичні мережі згущення підрозділяють:

1. На мережі 1 розряду;

2. На мережі 2 розряду;

3. Лише 1 і 2 розряду.

372. Мережа згущення 1 розряду п своїй точності поступаються:

1. Лише державній мережі 1 і 2 класу;

2. Лише державній мережі 1 і 2,3 класу;

3. Державним мережам 1,2,3,4 класу. Пункти цих мереж можуть бути вихідними для мереж 1 розряду.

373. Мережі згущення 2 розряду по своїй точності поступаються:

1. Державній мережі 1,2,3,4 класу;

2. Державній класній мережі і мережі 1 розряду;

3. Державній мережі 1,2 класу;

374. Мережа згущення будується у вигляді:

1. Тільки ланцюга трикутників і суцільної мережі трикутників, тобто мікротриангуляції;

2. У вигляді прокладеної на місцевості системи полігонометричних ходів;

3.Мікротриангуліції, прокладання полігонометричних ходів, вставок в твердий кут, в трикутник, у вигляді центральних систем, геодезичного чотирикутника.

375. Послідовність побудови мереж згущення – основні етапи:

1.Складання проекту, рекогносцировка, вибір місця для пунктів і закладання пунктів, виміри ліній і кутів на пунктах, обробка результатів вимірів, створення каталогів;

2. Виміри на пунктах та обробка результатів вимірів;

3. Закладання пунктів, виміри і обробка результатів вимірів.

376. Горизонтальні кути в системах згущення вимірюють слідуючими способами:

1. Лише способом Струве (способом кругових прийомів);

2. Лише способі прийомів (способом вимірювання окремого кута);

3. Способом Струве, способом прийомів без замикання горизонту, іноді способом повторень.

377. Лінійні виміри в мережах згущення виконують:

1. Лише з допомогою штрихових мірних стрічок;

2. Лише з допомогою світловіддалемірів, електронних тахеометрів, штрихових мірних

3. З допомогою з світловіддалемірів, радіодальномірів, електронних тахеометрів, штрихових мірних стрічок, з допомогою методів паралактичної полігонометрії.

378. При побудові мереж згущення використовують такі основні методи:

1. Лише метод тріангуляції;

2. Лише метод полігонометрії;

3.Методами тріангуляції, трилатерації і полігонометрії.

379. При побудові Державної геодезичної мережі, який з основних існуючих методів використовувався:

1. Метод полігонометрії;

2. Метод трилатерації;

3. Метод тріангуляції.

380. Який метод побудови Державної геодезичної мережі і мереж згущення використовують у закритій місцевості6

1. Метод полігонометрії;

2. Метод трилатерації;

3. Метод трилатерації.

381. Який принцип покладено в основу методу найменших квадратів, що використовується при зрівнюванні геодезичних мереж:

1. = mіn;

2. = mах;

3. = 0;

382. Які види умовних рівнянь виникають при врівноваженні тріангуляції?

1. Лише умовні рівняння фігур;

2. Лише умовні рівняння полюсу;

3. Умовні рівняння полюсу, рівняння горизонту, умовні рівняння фігур, рівняння координат і умовні рівняння вихідних сторін.

383. Яка теоретична сума кутів в трикутниках?

1. 180^º,

2. Більше180^º,

3. Менше 180^º.

384. Яка з основних теорем тригонометрії використовується при вирішенні трикутників в тріангуляції?

1. Терема Піфагора;

2. Терема косинусів;

3. Теорема синусів.

385. На одному із каналів телебачення була програма, в якій показували, як пенсіонер навчив собаку вирішувати задачу з застосуванням теореми Піфагора. Задача зводилася до слідуючого: визначить довжину гіпотенузи прямокутного трикутника, якщо один з катетів рівний три метри, другий чотири метри. Собака вирішив задачу правильно, а ви? Вкажіть на правильну відповідь:

1. Шість метрів;

2. Чотири метри;

3. П’ять метрів.