3.2. Державна казначейська служба україни: структура, функції, завдання
Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Державне казначейство України було утворено в системі органів державної виконавчої влади за таких обставин:
для упорядкованості касового виконання державного бюджету, оскільки після ліквідації Державного банку СРСР воно здійснювалося комерційними банками;
грошові кошти, призначені для фінансування державних програм, бюджетних установ, були розташовані на рахунках комерційних банків, які користувалися ними у комерційних цілях та не були зацікавлені у своєчасному їхньому платежу;
не було чіткої системи управління доходами та видатками державного та місцевих бюджетів.
Тому у 1995 році Указом Президента України № 335/95 «Про Державне казначейство України» [38] було утворено відповідний орган з метою забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України та підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів. Цим Указом було затверджено і конкретні завдання Державного казначейства, а також дано доручення Кабінету Міністрів України розробити відповідне положення про Державне казначейство. Таке положення було затверджено 31 липня 1995 року. У цій постанові та «Положенні про Державне казначейство» визначено правові засади діяльності Держказначейства у контексті його підпорядкованості, структури, прав, обов'язків і відповідальності, граничної чисельності працівників, а також затверджено конкретні функції Державного казначейства України.
За цей час цей орган пройшов декілька етапів свого розвитку, які наведено у табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Етапи розвитку Казначейства України
Період (етап) |
Назва нормативно-правових документів |
Характеристика етапу |
1 |
2 |
3 |
1995–1996 рр. |
Указ Президента України № 335 «Про Державне казначейство України», Постанова Кабінету Міністрів № 590 «Питання Державного казначейства» |
Створення організаційної структури органів Державного казначейства (три рівня, 664 органи), перерозподіл функцій |
Закінчення табл. 3.1
1 |
2 |
3 |
1997–1998 рр. |
Наказ Головного управління КРУ та Міністерства фінансів України «Про впровадження казначейської системи виконання державного бюджету», Положення про єдиний казначейський рахунок, Постанова НБУ про план рахунків |
Утворення системи Державного казначейства та формування системи бухгалтерського обліку щодо казначейського обслуговування бюджету |
1999–2000 рр. |
Постанови КМУ № 180 «Про деякі питання діяльності Державного казначейства України», № 611 та № 1721 «Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства», Закон України «Про Державний бюджет на 2000 рік» |
Розширення функцій та повно-важень Державного казначей-ства, введення Єдиного казна-чейського рахунку, консолі-дація всіх коштів державного бюджету на рахунках Держав-ного казначейства в НБУ |
2001–2002 рр. |
Бюджетний кодекс України, Наказ Державного казначейства № 17 |
Затвердження порядку казначейського обслуго-вування місцевих бюджетів |
2003–2005 рр. |
Постанова Кабміну № 983 «Про утворення урядового органу державного управління у складі Міністерства фінансів», Постанова Кабміну № 1232 «Питання Державного казначейства України» |
Переведення місцевих бюд-жетів на казначейське обслу-говування, переведення у склад Міністерства фінансів, затвердження Положення про Державне казначейство України |
2010 р. |
Указ Президента України № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» |
Державне казначейство України реорганізовано у Державну казначейську службу України. |
Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.
Для цього у структурі центрального апарата Міністерства фінансів України утворений Департамент координації та спрямування Міністром роботи центральних органів виконавчої влади.
Основними завданнями Казначейства України є:
1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;
2) реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Казначейство України відповідно до покладених завдань:
1) здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів;
2) управляє ліквідністю субрахунків єдиного казначейського рахунка;
3) за погодженням із Мінфіном України залучає на поворотній основі кошти єдиного казначейського рахунка для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України та для надання середньострокових позик місцевим бюджетам;
4) здійснює відкриття та закриття рахунків поточного бюджетного періоду, а також відкриття рахунків наступного бюджетного періоду;
5) здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду;
6) здійснює безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України;
7) здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету;
8) нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення коштів надміру сплачених податків відповідно до законодавства;
9) здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;
10) проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами у порядку, встановленому законодавством;
11) веде базу даних про мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складає та веде єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;
12) веде облік бюджетних асигнувань, доводить до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів витяг із розпису державного бюджету та зміни до нього;
13) здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету;
14) забезпечує організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності;
15) погоджує призначення на посади та звільнення з посад головних бухгалтерів бюджетних установ;
16) веде бухгалтерський облік усіх операцій з виконання державного та місцевих бюджетів;
17) зводить та складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади в обсязі та строки, визначені бюджетним законодавством. Складає та подає відповідним місцевим фінансовим органам звітність про виконання місцевих бюджетів;
18) здійснює за дорученням Мінфіну України погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валютах;
19) розміщує на офіційному сайті Казначейства України квартальну та річну звітність про виконання Державного бюджету України;
20) здійснює у межах повноважень контроль за:
веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;
бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;
відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;
відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);
відповідністю платежів узятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням;
дотриманням правил валютного контролю за операціями з бюджетними коштами в іноземній валюті;
дотриманням порядку проведення лотерей з використанням електронних систем прийняття сплати за участь у лотереї в режимі реального часу;
закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти при здійсненні розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;
21) здійснює попередження учасників бюджетного процесу про неналежне виконання бюджетного законодавства;
22) зупиняє операції з бюджетними коштами та ініціює зупинення бюджетних асигнувань у разі вчинення учасником бюджетного процесу порушення бюджетного законодавства;
23) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру;
24) надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до компетенції Казначейства України;
25) забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів до захисту інформації, яка обробляється органами Казначейства України;
26) здійснює відповідно до законодавства України управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;
27) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Казначейство України Президентом України.
Казначейська система України має трирівневу структуру i складається з:
1) апарату Державної казначейської служби України, який розташовується у столиці держави i представляє її центральний рівень;
2) Головних управлінь Державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) обласного значення, розміщених таким чином:
Головне управління – в Автономній Республіці Крим;
Головних управлінь – у містах Києві та Севастополі;
Головних управлінь, що функціонують в областях;
3) районних, міських, районних у містах управлінь (відділень) Державної казначейської служби (УДКС), які налічують 633 одиниці, зосереджених у найважливіших місцевих адміністративних центрах.
Трирівнева структура Казначейства України, максимально наближена до адміністративно-територіального поділу країни, що дає змогу здійснювати казначейське обслуговування місцевих бюджетів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України (рис. 3.3).
Рис. 3.3. Територіальна структура Державної казначейської