2. Облік короткострокових кредитів (позик).

У забезпеченні підприємств коштами, потрібними для здійснення нормальної виробничої діяльності, велику роль відіграють кредити банків. Значення кредитів банків як джерела фінансування виробничо-господарської діяльності особливо зростає у періоди, коли надходжень коштів за реалізовану продукцію ще не має або їх не досить у зв'язку з відсутністю в певні періоди року продукції для реалізації.

Кредит – економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позички в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку.

Під терміном „кредит” розуміють грошові кошти і матеріальні цінності, передані у користування на визначений строк і під відсотки.

Взаємовідносини підприємств з установами банку по кредитах регулюються Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III.

Механізм одержання кредиту.

Перш ніж звернутися в банк за кредитом, підприємство повинно ретельно зважити доцільність його отримання і можливість повернення, оцінити і зіставити умови надання і погашення кредиту різними комерційними банками з погляду, на які цілі надається кредит, розмірів відсоткових ставок та інших вимог. За необхідності одержання кредиту представник підприємства звертається у кредитний відділ банку з відповідними проханнями. Банківський працівник визначає можливість надання кредиту під дану операцію. Банк видає кредит, коли впевнений в кредитоспроможності підприємства або в прибутковості заходу, який він фінансує. Оскільки твердої впевненості в умовах гіперінфляції бути й не може, то часто банки, крім техніко-економічного обґрунтування використання позичкових коштів, вимагають також додаткові гарантії повернення кредитів. Ними можуть бути: застава основних засобів або іншого майна; страхування ризику непогашених кредитів в окремих страхових компаніях, які заслуговують довіри; гарантії іншого підприємства або організації, що повинні бути письмово підтверджені.

Для отримання кредиту підприємство подає до банку наступні документи:

1. кредитна заява,

2. картка із зразками підписів посадових осіб і відтиском печатки, яка завірена нотаріально,

3. фінансову звітність за останні два роки роботи;

4. довідку з банку, який обслуговує підприємство, про відсутність чи наявність заборгованості по кредитах та перед бюджетом (для клієнтів інших банків),

5. виписка банку;

6. бізнес-план підприємства, який включає маркетингові дослідження по збуту продукції,

7. Установчі документи чи копії, завірені нотаріально,

8. розрахунок кроків використання і погашення кредитів, розрахунок окупності кредитів,

9. кредитний договір, який регламентує кредитні взаємовідносини між кредитором і позичальником.

Кредитний договір повинен містити наступні положення:

• визначення сторін угоди та основні зобов’язання цих сторін, тобто зобов’язання банку надавати грошові кошти в розпорядження позичальника, і зобов’язання позичальника повернути суму з відсотками,

• сума позики,

• графік повернення позики,

• розмір процентної ставки і обставини, за яких вона може бути змінена,

• сума комісійних по виданій позиці,

• належні банку виплати у зв’язку з використанням позики і забезпечення цього кредиту заставою,

• умови використання кредиту позичальником,

• строк виплати позики,

• зобов’язання позичальника надавати банку інформацію та документи про його фінансовий стан.

Розрізняють наступні види банківського кредиту:

1. За цільовим призначенням:

• для поповнення основного капіталу,

• для поповнення оборотного капіталу,

• для викупу майна при приватизації

/забороняється надання кредиту для покриття збитків, сплати податків у бюджет і позабюджетні фонди/.

2. За процентною ставкою:

• з плаваючою процентною ставкою,

• з фіксованою процентною ставкою.

3. За валютою:

• кредит у національній валюті,

• кредит у іноземній валюті.

4. За забезпеченням:

• забезпечені (гарантовані нерухомістю, цінними паперами, товарно-матеріальними цінностями, нематеріальними активами, поручительством тощо).

• незабезпечені (бланкові, яка надаються тільки на фінансово стійким підприємствам на короткий термін).

5. За терміном погашення:

• онкольні (погашається на першу вимогу банку),

• короткострокові (до одного року),

• середньострокові (від одного до п’яти років),

• довгострокові (понад п’ять років).

За користування кредитом підприємства повинні платити відповідну відсоткову ставку. Вона залежить від деяких факторів. У кожній установі банку кредитні ставки різні. Це залежить від внутрішніх проблем банку, рівня відсоткових ставок по депозитах. Крім того, при визначенні кредитного відсотка враховується фінансовий стан, репутація клієнта, а також строки і цілі кредиту. Розмір відсотка залежить від рівня рентабельності заходу, що фінансується, можливості погашення кредиту.

Як правило, ставки по довгострокових кредитах вищі, ніж по короткострокових.

Кредити погашаються одноразово або в розстрочку, тобто по мірі одержання грошових коштів на поточний рахунок. В першу чергу погашається відсоток за кредит, а далі сама сума кредиту. Погашення відсотків банк проводить самостійно без відома клієнта за допомогою повідомлення банку.

Суть кредитування через факторинг. Своєрідним кредитуванням підпри­ємств є факторинг, який означає, що підприємство поступається банку своїми платіж­ними вимогами.

Такий вид обслуговування вигідний для підприємства тому, що воно одержує кошти відразу на розрахунковий рахунок після пред'явлення розрахункових документів у банк. Банку ж вигідний факторинг внаслідок стягнення з підприємства комісійної винагороди і відсотків, а, також одержання пені у випадках не оплати розрахункових доку­ментів у строк.

Факторинг може оформлятися разовим договором і договором на тривале спів­робітництво.

Для обліку короткострокових позик призначено пасивний, балансовий рахунок 60 "Короткострокові позики".

На рахунку 60 "Короткострокові позики" ведеться облік розрахунків у національній і іноземній валюті за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує 12-ти місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув.

За кредитом рахунка відображаються суми одержаних кредитів (позик), за дебетом - сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов'язань у разі відстрочення кредитів (позик).

Рахунок 60 "Короткострокові позики" має такі субрахунки:

601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті"

602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті"

603 "Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті"

604 “Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті”

б05 "Прострочені позики в національній валюті"

606 "Прострочені позики в іноземній валюті"

Аналітичний облік ведеться за пози кодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками їх погашення.

Типова кореспонденція рахунків обліку короткострокових позик

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
1	Одержані короткострокові позики банку в касу	30	60
2	Зараховано короткострокову позику банку на поточний рахунок	31	60
2	Оплачені рахунки-фактури короткострокових позичок банку	63	60
3	Нараховані відсотки за короткостроковими позиками банку	951	68
4	Перераховано банку за погашення заборгованості за короткостроковими позиками	60	311
5	Перераховано банку за користуванням короткостроковим позиками (відсотки)	68	311
6	Списані відсотки за кредит на фінансові результати	792	951

Первинними документами, на підставі якого надходить кредит та погашається є: виписка банку, платіжне доручення, платіжна вимога.

Регістром аналітичного обліку є виписки банку.

Регістром синтетичного обліку є Журнал-ордер № 2.