Загальні організаційно – методичні вказівки :

1. Заняття проводиться на 2-годинному занятті в лекційній аудиторії.

2. При проведенні заняття звернути увагу на оволодіння студентами основних визначень та понять стосовно основ сучасного загальновійськового бою, сил та засобів, характерних рис ведення бою, умов досягнення успіху при веденні бойових дій, видів бою та їх характеристику.

Студенти після проведення заняття повинні знати види загальновійськового бою, характерні риси сучасного бою, сили та засоби, які беруть в ньому участь, отримати поняття ведення бою та чим досягається успішне виконання бойового завдання.

Зміст лекції введення

Оборонний характер воєнної доктрини нашої держави зовсім не означає зниження бойової готовності військ і ведення бойових дій тільки шляхом оброни. В разі розв’язання війни, в залежності від обстановки, розгром агресора буде здійснюватись і рішучим наступом

Боротьба за мир не виключає, а нагадує про постійну готовність Збройних Сил, кожного українського патріота до захисту Батьківщини. І тому чим вища наша бойова готовність, тим менша вірогідність того, що агресор піде на авантюру.

Українські Збройні Сили являються надійним фактором стримання. Сьогодні стоїть завдання уважно оцінити і осмислити зроблене, додати в організованості, відповідальності, творчості, підняти бойову готовність військ та сил флоту на нову, більш вищу ступінь.

Одним із важливих елементів постійної бойової здатності являється висока політична і професійна підготовка офіцерських кадрів в тому числі офіцерів запасу.

В умовах наукового-технічного прогресу, коли на озброєння надходять все нові зразки зброї і бойової техніки, автоматизовані системи управління, докорінно змінився і характер сучасного загальновійськового бою. В ньому приймають участь механізовані і танкові війська, артилерія, авіація, війська протиповітряної оборони, спеціальні війська різного призначення. В зв’язку з цим змінились і способи ведення бойових дій підрозділами.

Основна чстина

1. Характерні риси сучасного загальновійського бою.

1.1. Сутність сучасного загальновійськового бою

Сучасний загальновійськовий бій ведеться об’єднаними зусиллями всіх військ, які беруть участь в ньому, із застосуванням танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), артилерії, засобів протиповітряної оборони, літаків, вертольотів, іншого озброєння та техніки. Він характеризується рішучістю, напруженістю, швидкоплинністю і динамічністю бойових дій, їх наземно-повітряним характером, одночасною потужною вогневою дією на велику глибину, застосуванням різноманітних способів виконання бойових завдань та широким переходом від одних видів бойових дій до інших.

Сучасний загальновійськовий бій вимагає від воїнів високої бойової виучки, фізичного загартування, уміння використовувати всю міць озброєння та техніки, застосовувати засоби захисту і маскування. Це досягається під час напруженої бойової підготовки, яка є основним змістом повсякденної діяльності підрозділів в мирний час і продовжується під час підготовки до бою та в проміжках між боями. В умовах воєнного часу основна мета бойової підготовки – вивчити противника, що протистоїть, і оволодіти найбільш ефективними способами його розгрому в обстановці, яка склалась.

Загальновійськовий бій може вестися із застосуванням звичайної зброї, а з урахуванням можливості зруйнування об’єктів ядерної енергетики, хімічного виробництва, наявності у деяких країн зброї масового знищення – і в умовах її застосування.

Під сутністю сучасного загальновійськового бою потрібно розуміти його суть, це головне, що відрізняє його від інших явищ і процесів озброєної боротьби, і перш за все від боїв, які велися в минулі війни. У сутності бою закладено його внутрішній склад, який виражається в єдності всіх його складових частин і елементів.

З давніх часів і до появи вогнепальної зброї сутність бою являлася рукопашна схватка воїнів, озброєних холодною зброєю.

З розвитком і удосконаленням вогнепальної зброї найважливішим елементом бою стає вогонь, який дозволяє вести протиборство ворогуючих сторін на відстані, не вступаючи в безпосереднє зіткнення (але не виключаючи його), і, таким чином, збільшився просторовий розмах бою, що також являється суттєвим для того періоду розвитку суспільства і військової справи.

Масове оснащення військ артилерією, кулеметами, застосуванням танків і авіацією призвели до того, що успіх на полі битви почав досягатися погодженими зусиллями підрозділів, частин і з’єднань всіх родів військ, що беруть в ньому участь. Бій потребує риси загальновійськового бою, просторовий розмах його зріс. Сутність його полягала в нанесенні вогневого ураження противнику і прориви його позиційної оборони з подальшим розвитком успіху головним чином за рахунок вводу кінноти (в наступі) або в нанесенні вогневого ураження наступаючому противнику в сполученні з стійким утриманням займаючих позицій ( в обороні).

З прийняттям на озброєння в ряді країн ядерної зброї, а потім і ракет характер загальновійськового бою значно змінився. Він став більш динамічним, маневреним, ще збільшився його просторовий розмах, в значній степені підвищились вимоги до морально-психологічних і фізичних якостей особового складу. Висока насиченість військ технікою і зброєю підвищила вимоги до організації взаємодії між засобами і силами, які приймають участь в бою, а також до управління. Бій ведеться об’єднаними зусиллями всіх військ, що беруть участь, із застосуванням танків, бойових машин, артилерії і мінометів, протитанкових управляючих ракет, засобів протиповітряної оборони, літаків, вертольотів та іншої бойової техніки і озброєння.

Нанесення ураження противнику і його розгром можуть бути досягнуті лише потужними ударами всіх видів озброєння, своєчасним використанням результатів їх ударів, а також активними та рішучими діями підрозділів, частин і сполучень всіх родів військ і спеціальних військ.

Сучасний загальновійськовий бій потребує від військ вмілого застосування всіх засобів ураження, бойової і спеціальної техніки, високої рухливості і організованості, повної напруги всіх моральних і фізичних сил, бажання перемоги і залізної дисципліни. Це досягається високою бойовою виучкою, свідомим виконанням свого воєнного обов’язку, стійкістю, хоробрістю, відвагою і готовністю особового складу в будь-яких умовах добиватися повної перемоги над ворогом; знанням командира своїх підлегих, особистим спілкуванням з ними , увагою до їх повсякденного бойового життя і потребам, високими вимогами до них, вихованням у підлегих віри в справедливість нашої справи, патріотизму, відданості своєму народу і своїй Батьківщині.

Сучасний загальновійськовий бій може вестися як в умовах застосування противником ядерної зброї і інших засобів ураження , так і із застосуванням тільки звичайної зброї. Наявність у противника ядерної зброї та інших засобів ураження, знаходячись у високій степені готовності, створення нових видів високоточної зброї потребує від військ безперервного виявлення і знищення їх всіма засобами і в той же час здійснення заходів по захисту від зброї масового ураження і високоточних систем звичайної зброї, вміння вести бій в умовах їх застосування.

Воїни Збройних Сил України, виконуючи обов’язок щодо захисту Вітчизни, повинні вести бій з повним напруженням моральних і фізичних сил, виявляти при цьому непохитну волю до перемоги, стійкість, мужність, розумну ініціативу та воєнну хитрість. Кожен солдат, сержант, прапорщик та офіцер повинен пройнятися рішучістю знищити противника і виконати бойове завдання, незважаючи ні на які труднощі і навіть загрозу самому життю. Командир забовязаний вселяти цю рішучість всім підлеглим.

Вірність Військовій присязі, психологічна стійкість, військова дисципліна і бойова згуртованість воїнів – найважливіші умови досягнення успіху в бою.