1.1 Історичні аспекти розвитку в інтер’єрах житла

Першим джерелом дизайну інтер’єрів було прагнення людей до внутрішнього прикрашання помешкань. Теперішні ж дизайнери інтер’єру працюють разом із архітекторами, замовниками, підрядчиками, будівельниками та постачальниками, приймаючи рішення про розміри і структуру простору, обладнання, типу меблів та матеріалів.

Так як люди перебувають більшу частину часу під дахом, гарно спланований інтер’єр має велике значення в забезпеченні їх психологічного комфорту.

Історія дизайну інтер’єрів визначається розвитком художніх стилів й оснащенням будинку. Цей розвиток формувався під впливом культур та звичаїв, клімату та наявних матеріалів, наукових винаходів і торгівлі, від подій в економіці, політиці й соціальному житті.

Закінчення етапу Нового часу ознаменувало появу Новітнього часу в розвитку дизайну інтер’єрів (20 – 21ст.), що характеризується практичністю і функціональністю. Серед стилів цього періоду виділяють модерн і експресіонізм, конструктивізм і арт-деко, мінімалізм і хай-тек. Їх об’єднує простота, відкритість, максимум вільного простору і зручності.

Основою формування стилю модерн («сучасного стилю») був рух, пов’язаний із творчістю членів англійського Суспільства мистецтв й ремесел (1860-1900), а також стиль «арт нуво» (1890-1905). Групи художників, відмовляючись від еклектики вікторіанського часу, створили меблеві гарнітури зі стриманою орнаментацією, яка поєднувалася із загальним тематичним рішенням форми. Вирізнялись чистота матеріалу й простота ліній. Поширюючи ці ідеї, дизайнери нового покоління поєднали майстерність, нові матеріали й технології, створивши нові форми інтер’єру та нові форми меблів. Скло великих розмірів й навіска перетинок на металеві балки дозволили вільно поєднувати різні простори під однією стелею та зв’язати інтер’єр із зовнішнім простором. Сталеві трубки й синтетичні матеріали призвели до створення легких, контурних форм меблів з широким використанням вибагливо вигнутих ліній.

Стилі в дизайні інтер’єрів продовжують розвиватися разом із тим, як сучасні засоби зв`язку відокремлювали все більш тісні контакти між світовими культурами. Багато спеціалістів вважають, що нові стилі 21 століття виникнуть зі сплаву азійських, африканських, європейських й американських художніх ідей.

Сьогодення ще раз засвідчує, що дизайн – це художнє конструювання у все більшій мірі, аніж проектування.

Сучасний розвиток і досягнення науки і техніки засвідчують про великі можливості зміни предметно-просторового середовища інтер’єру певних приміщень, тобто об’ємів.

Прості пристосування, що дозволяють у разі потреби трансформувати архітектурні споруди, були винайдені ще древніми майстрами. Те, що спочатку вимагало великої обережності і ризику, з часом ставало будівельною нормою. Нові архітектурні «чудеса» ставлять нові завдання. Сьогодні перед архітекторами і дизайнерами розкривається величезне поле для творчості, де можна розгорнути свій талант, застосувати свої творчі сили.

Топографічна структура приміщення створює безперервний потік форми і простору, який максимізує соціальну взаємодію між відвідувачами. Взаємна інтеграція великих і малих форм у простір приватних апартаментів формує якісно новий підхід до створення комфортного середовища.

Також можливе представлення так званого прозорого «інтер’єру». Інтер’єри вітальні, кухні, спальні можуть бути доповнені елементами зі скла. Сучасні вироби дозволяють вирішити ряд стандартних проблем організації житлового простору тим чи іншим оригінальним чином.

Необхідно відзначити і підхід футуродизайну, який заснований на футурологічному моделюванні і прогнозуванні еволюції технологій, соціальних і культурних змін в суспільстві майбутнього, і орієнтований на проектування інновацій, адекватних майбутньому і актуальних для нього.

Інновації у дизайні інтер’єрів приміщень у більшій мірі стосуються широкого використання властивостей скла, сучасної техніки, автоматичних систем, механізмів для обертання певних елементів, а також світлодіодного освітлення. Тобто мова йде про створення так званого «динамічного» інтер’єру певного приміщення як об’єму з максимальним комфортом для користувача, що може змінюватись і трансформуватись (рис. 1.14).

Рис. 1.14 Інтер’єри приміщень із застосуванням футурдизайну