§ 1.5. Державна система охорони та захисту інтелектуальної влас-ності в Україні

Як й у багатьох інших європейських державах, в Україні існує розгалужена система державних органів та організацій, які викону-ють функції з охорони¹⁸ та (або) захисту¹⁹ інтелектуальної власності. Ці функції в межах своєї компетенції виконують органи виконавчої та судової влади.

У системі виконавчої влади важливу роль щодо охорони та захисту інтелектуальної власності виконує Міністерство еконо-мічного розвитку і торгівлі України²⁰. Міністерство реалізує дер-жавну політику у сфері інтелектуальної власності. З цією метою міністру економічного розвитку та торгівлі підпорядкований цен-тральний орган виконавчої влади – Державна служба інтелекту-альної власності. Її основними завданнями є реалізація державної політики у сфері інтелектуальної власності та внесення на розгляд Міністра економічного розвитку і торгівлі пропозицій щодо забез-печення формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до покладених на неї завдань, Державна служба інтелектуальної власності (ДСІВ):

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів

0. Охорона інтелектуальної власності – комплекс пасивних дій, який поля-

гає у встановленні правових норм, інститутів та засобів для запобігання порушення суб’єктивних прав інтелектуальної власності.

0. Захист інтелектуальної власності – комплекс активних дій, що полягає у застосуванні державними органами та організаціями правових норм та засобів з метою припинення порушення суб’єктивних прав інтелектуальної власності, від-новлення порушених прав, компенсації та відшкодування заподіяної матеріальної та (або) моральної шкоди.

1. ^{До серпня 2014 р. цю функцію виконувало Міністерство освіти і науки України.}

Розділ I. Загальні положення про інтелектуальну власність

23

України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністрові економічного розвитку і торгівлі;

23. організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/ свідоцтва²¹ на об’єкти права інтелектуальної власності;

24. здійснює державну реєстрацію об’єктів права інтелектуаль-ної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів;

23. визначає уповноважені заклади для проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності та доручає їм проведення такої експертизи;

23. веде державні реєстри об’єктів права інтелектуальної власності;

24. аналізує стан застосування і дотримання національного зако-нодавства та міжнародних договорів у сфері авторського права й суміжних прав;

23. здійснює міжнародне співробітництво у сфері інтелектуаль-ної власності та представляє інтереси України в зазначеній сфері у міжнародних організаціях відповідно до законодавства;

23. організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері інтелектуальної власності;

24. організовує роботу щодо підготовки та перепідготовки спеці-алістів з питань інтелектуальної власності;

25. видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності²²;

26. вивчає, узагальнює та аналізує досвід зарубіжних країн, а також практику застосування законодавства України у сфері інтелек-туальної власності, розробляє та вносить пропозиції щодо вдоскона-

0. Патентом, згідно з Цивільним кодексом, засвідчуються права на винахід, корисну модель, промисловий зразок (ст. 462), на сорт рослин та породу тварин (ст. 485); свідоцтвом засвідчуються права на компонування інтегральної мікросхе-ми (ст. 472), торговельну марку (ч. 2 ст. 495). Право інтелектуальної власності на наукове відкриття засвідчується дипломом (ст. 458). У разі реєстрації авторського права на твір також видається свідоцтво (ст. 11 Закону України «Про авторське пра-во і суміжні права»).

0. Державна служба інтелектуальної власності видає два офіційних бюлетені: «Промислова власність» та «Авторське право і суміжні права».

24 Семків В. О., Шандра Р. С. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

лення та гармонізації законодавства України з нормами міжнародних договорів, учасницею яких є або має намір бути Україна;

23. забезпечує ведення обліку організацій колективного управ-ління, визначає уповноважені організації колективного управління, здійснює нагляд за їхньою діяльністю;

23. організовує розробку нормативів і таблиць щодо розміру мінімальної винагороди та її розподілу між авторами й іншими суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав, подає їх для затвердження в установленому порядку;

23. здійснює заходи, пов’язані із забезпеченням відтворювачів, імпортерів та експортерів примірників, що містять об’єкти права інтелектуальної власності і суміжних прав, контрольними марками, та ведення Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок;

23. здійснює ліцензування виробництва дисків для лазерних систем зчитування, матриць;

24. забезпечує присвоєння спеціальних ідентифікаційних кодів, що підлягають нанесенню на диски для лазерних систем зчитуван-ня, матриці;

23. здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням суб’єктами господарювання незалежно від форми власності вимог Законів України «Про авторське право і суміжні права», «Про розпо-всюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних», і «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з вироб-ництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування»;

23. надає адміністративні послуги у сфері інтелектуальної власності;

24. здійснює управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління ДСІВ;

25. організовує розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних

23. діяльністю ДСІВ, підприємств, установ та організацій, що нале-жать до сфери її управління;

0. здійснює інші повноваження, визначені законом.

У містах Києві та Севастополі, областях, Автономній Респу-бліці Крим, діють державні інспектори з питань інтелектуальної власності, які є посадовими особами Державної служби інтелекту-

Розділ I. Загальні положення про інтелектуальну власність

25

альної власності та представляють її на місцевому рівні. Державні інспектори призначаються на посаду та звільняються з посади голо-вою Державної служби за погодженням з Міністром економічного розвитку і торгівлі.

До сфери управління Державної служби інтелектуальної влас-ності входять такі організації:

0. Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (Укрпатент);

1. Український центр інноватики та патентно-ліцензійних послуг (який є філією Укрпатенту);

2. Державна організація «Українське агентство з авторських і суміжних прав»;

3. Державне підприємство «Інтелзахист»;

0. Інститут інтелектуальної власності Національного Універси-тету «Одеська юридична академія» в м. Києві²³.

Важливу роль у системі охорони та захисту інтелектуальної влас-ності в Україні відіграють суди, адже, згідно зі ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, в тому числі й у сфері інтелектуальної власності.

В Україні функціонує розгалужена система судів загальної юрисдикції, які уповноважені розглядати справи у сфері інтелек-туальної власності. Ця система побудована на принципах територі-альності, спеціалізації та інстанційності²⁴. Систему судів загальної юрисдикції складають:

0. Інтелектуальна власність – компоненти взаємодії [Електронний ресурс] // Офіційний веб-портал Державної служби інтелектуальної власності України. – Електронні дані. – Режим доступу : http://sips.gov.ua/ua/city.html

0. Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування ком-петенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України; принцип спеціалізації полягає у створенні відповідних спеціалізованих судів для здійснення цивільного, кримінального, адміністративно-го, господарського судочинства; під принципом інстанційності варто розуміти таку організацію судової системи, яка забезпечує право на перегляд рішення суду нижчої інстанції судом вищої (побудова системи судів загальної юрисдикції узгоджується зі стадіями судочинства, відповідними формами провадження (зокрема, в суді першої інстанції та перегляд рішення в апеляційній і касаційній інстанціях). Див. Рішення Конституційного суду України від 12 липня 2011 р. № 9 рп/2011, справа № 1 12/2011.

– Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v009p710-11

26 Семків В. О., Шандра Р. С. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

0. місцеві суди²⁵;

0. апеляційні суди²⁶;

1. вищі спеціалізовані суди²⁷;

2. Верховний Суд України.

Згідно із ст. 432 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:

0. застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

1. зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелек-туальної власності;

0. вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;

0. вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушен-ням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;

0. застосування разового грошового стягнення замість відшко-дування збитків за неправомірне використання об’єкта права інте-лектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно

0. Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та місь-крайонні суди; місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; місцевими адміністратив-ними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, передбачені про-цесуальним законом (ст. 21 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

0. Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим; апе-ляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні ад-міністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Пре-зидента України (ст. 26 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

0. ^{Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України з роз-гляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий ад-міністративний суд України (ст. 31 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).}

Розділ I. Загальні положення про інтелектуальну власність

27

до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Способами захисту суб’єктивних прав інтелектуальної влас-ності (ст. 16 кодексу) можуть бути: визнання права інтелектуальної власності судом, припинення дії, яка його порушує, відшкодуван-ня збитків (реальних збитків та упущеної вигоди), відшкодування моральної (немайнової) шкоди та ін.