§ 4.3. Суб’єкти патентного права

Первинними суб’єктами патентного права є винахідник та автор промислового зразка. Винахідник – людина, інтелектуаль-ною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель)

Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки на патент або, якщо заяв-лено пріоритет, до дати її пріоритету. На визнання промислового зразка патентоспро-можним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одер-жала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію протягом шести місяців до дати подання заявки на патент або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету (пільга на новизну). При цьому обов’язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цієї пільги.

Можливість правової охорони промислового зразка як об’єкта авторського права передбачена у ст. 218 Угоди про асоціацію: «Промисловий зразок, що охо-роняється правом на промисловий зразок, зареєстрований на території однієї зі Сторін відповідно до вимог цього Підрозділу, може охоронятись згідно із законо-давством з авторського права цієї Сторони з дати його створення та фіксації у будь-якій формі. Обсяг такої охорони та умови її надання, зокрема необхідний рівень оригінальності, визначаються кожною зі Сторін».

^{Шандра Р. Правове регулювання права інтелектуальної власності на про-мислові зразки за законодавством Польщі / Роман Шандра // Проблеми державот-ворення і захисту прав людини в Україні : Матеріали ХІХ звітної науково-практич-ної конференції (7-8 лютого 2013 р.). – Львів : Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2013. – С. 182.}

Розділ IV. Інтелектуальна власність на винахід,	121
корисну модель та промисловий зразок (патентне право)

(ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»). Автор промислового зразка – людина, творчою працею якої створено промисловий зразок (ст. 1 Закону України «Про охо-рону прав на промислові зразки»). Не визнаються винахідниками (а, отже, й авторами промислового зразка) фізичні особи, які не зробили особистого творчого внеску у створення винаходу (корис-ної моделі, промислового зразка), а надали творцю відповідного об’єкта патентного права тільки технічну, організаційну чи матері-альну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки.

Суб’єктами права інтелектуальної власності на винахід, корис-ну модель, промисловий зразок можуть бути також інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом (так звані, похідні суб’єкти патентного права).

Похідним суб’єктом патентного права є роботодавець винахід-ника (автора промислового зразка) – тобто особа, яка найняла його як працівника за трудовим договором (контрактом). Роботодавець може бути суб’єктом права інтелектуальної власності лише на служ-бовий винахід, корисну модель чи промисловий зразок. Службовим визнається винахід (корисна модель) створений працівником:

у зв’язку з виконанням службових обов’язків¹⁰⁹ чи доручен-ням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;

з використанням досвіду, виробничих знань, секретів вироб-ництва і обладнання роботодавця.

Промисловий зразок є службовим, якщо його створено у зв’язку

виконанням службових обов’язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше.

Окрім роботодавця похідним суб’єктом патентного права може бути також замовник (якщо винахід, корисну модель чи промис-

¹⁰⁹ Службові обов’язки – зафіксовані в трудових договорах (контрактах), по-садових інструкціях функціональні обов’язки працівника, що передбачають вико-нання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі); до-ручення роботодавця – видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності ро-ботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі) (ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).

122 Семків В. О., Шандра Р. С. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

ловий зразок створено на підставі цивільно-правового договору) та правонаступник (у тому числі спадкоємець) винахідника, автора чи роботодавця тощо.

Похідним суб’єктом інтелектуальної власності на секретні винаходи (корисні моделі) може бути держава. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», секрет-

ний винахід (секретна корисна модель) – це винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці. Державна таємниця – вид таємної інформації, що охоплює відо-мості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх від-носин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визна-ні у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою (ст. 1 Закону України «Про державну таємницю»)¹¹⁰.

В патентному законодавстві поряд із згаданими первинни-ми та похідними суб’єктами названі також заявник та володілець (власник) патенту. Заявником чи володільцем (власником) патенту можуть бути як первинні, так й похідні суб’єкти. Заявник – це особа, котра подала заявку про видачу патенту або набула статусу

¹¹⁰ За наявності в заявці таких відомостей, або якщо заявка містить пропо-зицію заявника про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, матеріали заявки надсилаються відповідному Державному експерту з питань та-ємниць (далі – Державний експерт) для прийняття рішення щодо віднесення вина-ходу (корисної моделі) до державної таємниці. Державний експерт надсилає своє рішення разом з матеріалами заявки до закладу експертизи протягом місяця від дати одержання ним матеріалів заявки. Строк, протягом якого може діяти рішення про віднесення інформації, викладеної у заявці, до державної таємниці, встановлю-ється Державним експертом з урахуванням ступеня секретності інформації. Якщо Державний експерт прийняв рішення про віднесення заявленого винаходу (корис-ної моделі) до державної таємниці, він визначає коло осіб, які можуть мати доступ до нього і все подальше діловодство за заявкою здійснюється у режимі секретності. Про рішення Державного експерта заклад експертизи негайно повідомляє заявни-ка. Якщо у заявці не було пропозиції заявника про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, а Державний експерт відніс винахід (корисну мо-дель) до державної таємниці, то заявник, у разі незгоди, може подати до закла-ду експертизи мотивоване клопотання про розсекречування матеріалів заявки чи оскаржити рішення Державного експерта до суду.

Розділ IV. Інтелектуальна власність на винахід,	123
корисну модель та промисловий зразок (патентне право)

заявника в іншому, передбаченому законом порядку. За загальним правилом заявником є винахідник (автор промислового зразка).

Володільцем (власником) патенту є особа, якій належить патент на винахід, корисну модель, промисловий зразок. Патент видається заявникові¹¹¹.

Допоміжними суб’єктами патентних правовідносин є патентні повірені (представники у справах інтелектуальної власності), Дер-жавна служба інтелектуальної власності та Державне підприємство «Український інститут промислової власності».

Згідно з Положенням про представників у справах інтелекту-альної власності (патентних повірених) затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 р., патентний пові-рений надає фізичним та юридичним особам допомогу і послуги, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, представляє інтереси зазначених осіб у Державній службі інтелек-туальної власності та установах, що належать до сфери її управлін-ня, а також судових органах, кредитних установах, у відносинах з іншими фізичними та юридичними особами. Патентним повіреним

Україні може бути громадянин України, який:

постійно проживає в Україні;

має повну вищу освіту, а також повну вищу освіту в сфері охорони інтелектуальної власності;

має не менш, як п’ятирічний досвід практичної роботи у сфе-рі охорони інтелектуальної власності;

склав кваліфікаційні екзамени, пройшов атестацію та одер-жав свідоцтво на право займатися діяльністю патентного повіреного.

Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відно-синах з Державною службою інтелектуальної власності реалізують

¹¹¹ Поняття «володілець патенту» міститься у ч. 2 ст. 464 Цивільного кодексу України, «власник патенту» – у законах України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та «Про охорону прав на промислові зразки». На думку львівських вчених Коссака В. М. та Якубівського І. Є., поняття «володілець патенту» є більш вдалим, оскільки патент як охоронний документ не може бути об’єктом права влас-ності (див.: Коссак В. М., Якубівський І. Є. Право інтелектуальної власності: Під-ручник / В. М. Коссак, І. Є. Якубівський. – К. : Істина, 2007. – С. 41).

124 Семків В. О., Шандра Р. С. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

свої права виключно через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених).

Державна служба інтелектуальної власності виконує наступ-

ні повноваження у сфері патентних правовідносин:

організовує в установленому порядку експертизу об’єктів патентного права, видає на них патенти;

здійснює державну реєстрацію та ведення обліку об’єктів патентного права, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об’єкти патентного права, що охороняються на території України, ліцензійних договорів;

визначає уповноважені заклади експертизи та доручає їм проведення експертизи заявок (наразі таку експертизу здійснює

Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (Укрпатент));

веде державні реєстри об’єктів патентного права;

видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власнос-ті (відомості про подані заявки та видані патенти публікуються у бюлетені «Промислова власність»);

інші повноваження.