Кодекс Розділ 1. Об'єктивність

1.1. Принцип об'єктивності змушує аудиторів бути безсторонніми в думках, чесними і незалежними.

1.2. Аудитор може робити широкий спектр аудиторських та бухгалтерських послуг, при цьому він завжди зобов'язаний демонструвати свою об'єктивність, професіоналізм і неупередженість суджень.

1.3. У безлічі ситуацій, розглянутих у даному Кодексі етики, необхідно виявити об'єктивність, та особливу увагу слід звертати на таке:

а) аудитори можуть потрапити в обставини, за яких існує можливість тиску на їхню незалежність;

б) аудитор може виявляти упередженість у взаємостосунках із людьми;

в) під час надання аудиторських послуг керівники аудиторської фірми зобов'язані забезпечувати дотримання принципів об'єктивності службовцями аудиторської фірми, а також експертами інших підприємств, що залучаються до роботи.

Розділ 2. Рішення етичних конфліктів

2.1. Іноді аудитор потрапляє в конфліктні ситуації, що виникають від простої проблеми до випадків протиправних дій з боку клієнтів. Неможливо скласти вичерпний перелік усіх можливих випадків, що можуть привести до конфліктних ситуацій. Аудитори повинні постійно тримати в полі зору чинники, що можуть спричинити конфлікти. Але варто завжди враховувати те, що з'ясування справедливості думок між аудитором і іншою стороною не завжди належить до питань етики, тож потрібно всебічне дослідження обставин у кожному випадку окремо.

2.2. На практиці можуть виникнути ситуації, коли зобов'язання аудитора щодо виконання аудиторських послуг найчастіше вступають у конфлікт із зовнішніми і внутрішніми обставинами, а саме:

може чинитися тиск із боку керівництва або акціонера, або коли аудитор має сімейні або особисті взаємостосунки з персоналом підприємства, що перевіряється, внаслідок чого також чиниться тиск на його думку. Тому стосунки, що могли негативно вплинути на аудитора або порушити неупередженість його фахових суджень, мають бути ним припинені.

Аудитора можуть підштовхувати до дії, що суперечить професійним нормам і правилам.

Може виникнути дилема, чи підкорятися вимогам керівника аудиторської фірми або ж виконувати вимоги національних нормативів аудиту і Закону України "Про аудиторську діяльність".

Часом виникає конфлікт на грунті того, що публікується вигідна клієнтові інформація, що вводить в оману громадськість.

2.3. Застосовуючи на практиці норми і положення діючого Кодексу етики або ж під час етичного конфлікту аудитори можуть потрапити в спірну ситуацію при визначенні того, що є неетичною поведінкою. Тому, стикаючись із важливими питаннями етики, насамперед аудитори повинні відштовхуватись від прийнятих договірних відношень із замовником аудиторських послуг, щоб знайти реальний і оптимальний шлях вирішення конфлікту. Якщо ці дії не сприяють вирішенню етичного конфлікту, варто вжити таких заходів.

Насамперед слід проаналізувати причину конфлікту з безпосереднім керівництвом клієнта. Якщо це не дозволяється й аудитор вирішив звернутися до керівника більш високо рангу, то безпосередній керівник має бути поінформований про це. У випадку, якщо керівник більш високого рангу також втягнутий у конфліктну ситуацію, аудитор має звернутися до керівника вищого рівня аж до ради директорів. Крім цього він також мусить одержати юридичну консультацію і пораду на конфіденційній основі про правильність своїх дій у незалежного консультанта або в комісії з питань етики Аудиторської палати України для з'ясування правильності своїх дальших дій.

Якщо після прийняття всіх перерахованих вище заходів етичний конфлікт як і раніше не розв'язаний, то аудитор не має можливості його уникнути, то перед тим, як відмовити в наданні аудиторських послуг (наприклад при виявленні фактів правопорушень), комісія зобов'язана дати письмове інформаційне повідомлення на адресу замовника аудиторських послуг.

2.4. Усе керівництво аудиторською фірмою має бути переконане в тому, що внутрішня політика аудиторської фірми сприяє вирішенню етичних конфліктів.