- •Реферат
- •1. Загальна частина 6
- •3. Конструктивний розрахунок колони 28
- •3.2.1 Еквівалентна висота насадки 30
- •1. Загальна частина
- •1.1 Теоретичні основи процесу ректифікації
- •1.2 Технологічна схема установки
- •1.3 Вибір конструкції ректифікаційної колони
- •1.4 Вибір типу насадки
- •1.5 Вибір робочих умов процесу
- •2.1.2. Перерахунок масових концентрацій у молярні
- •2.1.3 Температурний режим роботи колони
- •2.1.4 Розрахунок флегмового числа
- •2.1.5 Середня концентрація рідини та пари в колоні
- •2.1.6 Густина пари
- •2.2.2. Витрата тепла на процес перегонки
- •2.2.3. Витрата гріючої пари на перегонку
- •2.2.4. Теплове навантаження дефлегматора
- •2.2.5 Теплове навантаження холодильника дистиляту
- •2.2.6 Теплове навантаження холодильника кубового залишку
- •2.2.7 Витрата охолоджуючої води в дефлегматорі
- •3.2 Висота колони
- •3.2.1 Еквівалентна висота насадки
- •3.2.2 Знаходження числа теоретичних тарілок
- •3.2.3 Висота насадки
- •3.3.4 Патрубок виходу кубового залишку
- •3.4 Вибір фланців для патрубків
- •3.5 Вибір фланців для кришки та до корпусу
- •3.6. Вибір кришки, днища
- •3.7 Вибір стальної решітки під насадку
- •3.8. Вибір тарілки живлення
- •3.9 Вибір перерозподільної тарілки
- •Гідравлічний розрахунок
- •Висновки
- •Список літератури
2.1.5 Середня концентрація рідини та пари в колоні
Середній склад рідини в мольних частках:
Середній склад пари знаходимо з рівняння робочої лінії [2]:
(2.7)
2.1.6 Густина пари
Знаходимо з виразу:
кг/м3,
(2.8)
де Мср – середня мольна маса пари:
Мср = Мсу · yср + Мчху(1–yср) = 76 · 0,66 + 154 (1–0,66) = 117,92 кг/кмоль;
Тср – середня температура пари.
Знаходимо tср за рис. 2.1 залежно від yср:
при yср = 0,66; tср = 580,
Т0 – абсолютна температура, К;
Р0 – атмосферний тиск, Па;
Р – тиск в колоні, Па.
Тоді
кг/м3.
2.1.7 Густина суміші
Густину суміші знаходимо з виразу [1]:
,
(2.9)
де ρсу, ρчху – густина сірковуглеця та чотирихлористого вуглецю при tср=580;
ρсу = 1200 кг/м3;
ρчху = 1517 кг/м3 [7].
Тоді
.
Звідки ρр = 1302 кг/м3.
2.1.8 Витрата пари, що підіймається по колоні
Знаходимо з виразу:
,
(2.10)
де τ – тривалість операції; τ = 5 годин.
Тоді:
м3/с.
(2.11)
Масова
витрата пари:
кг/с.
2.1.9 Витрата рідини, що стікає по колоні
Знаходимо з виразу (2.10):
кг/с.
2.2 Тепловий розрахунок установки
2.2.1 Витрата тепла на підігрівання суміші
Приймаємо початкову температуру суміші tп = 200С.
Тоді:
кДж/опер.
(2.12)
де СF – теплоємність вихідної суміші при середній температурі tFcp:
,
кДж/кг·К,
(2.13)
де Ссу
– теплоємність сірковуглецю [7],
кДж/кг·К;
Счху – теплоємність тетрахлорметану[7]; Счху =0,84 кДж/кг·К;
– масова
частка НК (сірковуглецю) в суміші;
=0,3.
СF= 0,3 ·1,005 + (1–0,3)·0,84 = 0,890 кДж/кг.
Теплові
втрати
приймаємо 3÷5% від Qнагр
Тоді
Qнагр.=[10000·0,89 (57–20)] · 1,05 = 0,346∙106 кДж/опер.
2.2.2. Витрата тепла на процес перегонки
кДж/опер.,
(2.14)
де Rср – середнє флегмове число для всього процесу, Rср =9,075;
rр – питома теплота пароутворення дистиляту.
,кДж/кг
(2.15)
кДж/кг
де rсу,, rчху – питома теплота пароутворення сірковуглецю та тетрахлорметану при t р= 470С;
rсу,=352,5 кДж/кг; rчху= 204,8 кДж/кг; [1];
rр = 0,96·352,5+(1–0,96) ·204,8 = 346,6 кДж/кг;
Сср – середня теплоємність дистиляту;
Сср
=
Ссу
·
+Счху
(1–
)
кДж/кг·К;
Ссу, Счху – теплоємність сірковуглецю та тетрахлорметану при tр=470С;
Ссу = 1,005 кДж/кг·К; Счху = 0,84 кДж/кг·К [7];
Сср = 1,005 ·0,96+0,84 (1–0,96)=0,998 кДж/кг·К;
tср – середня температура пари, яка підіймається із куба в колону, і змінюється від tf на початку процесу до tW у кінці:
,
де tW – температура кипіння рідини в кубі; tW = 720С;
– теплові втрати; приймаємо =3 ÷5% від Qнагр.;
Qпер. = 2826,09·(9,075+1)[346,59+0,998(64,5-57)]·1,05 =10,59·106 кДж/опер.
