Міністерство освіти і науки України

Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

Кафедра менеджменту

УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

освітньо-кваліфікаційний рівень	«магістр»
галузь знань	0517 «Харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції»
спеціальність	8.05170113 «Технології в ресторанному господарстві»_
галузь знань	1401 « Сфера обслуговування»
спеціальність	8.14010101 «Готельно- ресторанна справа»_

Харків 2015

Тема 1. Бизніс-процеси в системі процесного управління

План

1. Бізнес, процеси, бізнес-процеси: терміни та визначення

2.Технології управління

3. Процесний підхід в управлінні

1. Бізнес, процеси, бізнес-процеси: терміни та визначення

Бізнес (business) - це справа, підприємництво - ініціативна економічна діяльність, здійснювана за рахунок власних або позикових коштів на свій ризик і під свою відповідальність, яка ставить головними цілями отримання прибутку і розвиток власної справи.

Бізнес - найважливіший атрибут ринкової економіки, що пронизує всі її інститути (сфери).

Бізнес може здійснюється юридичною особою або безпосередньо фізичною особою, що зареєструвалися в якості індивідуального підприємця.

Бізнес-процес - це структурований набір дій, що охоплює різні суті підприємства і підлягає певним цілям.

Бізнес-процес - це найбільший елемент, якщо розглядати потік робіт, який пронизує всю організацію, починається у зовнішніх постачальників і закінчується біля зовнішніх покупців.

Бізнес-процес - це набір з однієї або декількох процедур або дій, які спільно реалізують мету зазвичай за допомогою організаційної структури, що визначає функціональні ролі і взаємини.

Процес (processus) - течія - це послідовна зміна станів у розвитку чого-небудь, хід розвитку, якого-небудь явища.

Процес - це завершена з погляду змісту тимчасової і логічної черговості, послідовність, необхідна для обробки економічного значимого об'єкта. Бізнес-процес - це особливий процес, який служить здійсненню основних цілей підприємства та описує центральну сферу його діяльності.

2.Технології управління

Технології соціального управління:

Під технологією соціального управління розуміється сукупність методів і прийомів реалізації управлінських функцій.

Лінійна технологія

характеризується строгою послідовністю окремих робіт і операцій, що випливають одна з одної відповідно до заздалегідь наміченого плану. Вона використовується в типових випадках при достатній визначеності ситуації і кінцевої мети (наприклад, на транспорті);

Розгалужена технологія

застосовується у випадках, коли неможливо точно оцінити ситуацію, виділити ключову проблему і намітити однозначну мету. Бажаний результат досягається на основі сукупності рішень, розроблених одночасно за кількома напрямками або одного, що має багатоаспектний характер. Зазвичай таке положення має місце у сфері наукових досліджень.

Технологія управління по відхиленню

що виникає на попередній фазі процесу передбачає, що частково останні взагалі не вимагають коректування, частково їх подолання можливе силами самих виконавців, і лише при їх значній величині необхідне втручання керівника.

Такий підхід дозволяє не відволікати керівника для вирішення незначних проблем і дає можливість зосередитися на головних проблемах. Разом з тим така технологія управління вимагає великих витрат, часу і коштів на створення нормативної бази, ретельного спостереження та аналізу відхилень, веде до формалізації і бюрократизації управління.

Технологія управління по ситуації

застосовуються в умовах невизначеності, вона виходить з обставин, що складаються і використовує адекватні їм методи. Фази управлінського процесу тут часто незалежні одна від одної і менеджер приймає оперативні рішення на основі постійного спостереження та аналізу змін у зовнішньому і внутрішньому середовищі організації.

Технологія управління за результатами

полягає в тому, що залежно від ступеня вирішення поставлених завдань відбувається уточнення подальших управлінських дій.

Така технологія часто застосовується при відсутності достатньої визначеності ситуації і розпливчастості кінцевої мети, наприклад, при керівництві військами в бойових умовах.

Технологія управління по цілям

близька до попередньої, але орієнтується на контроль і стимулювання досягнення не офіційних завдань, а особистих цілей, сформульованих працівниками на їх основі, спільно з безпосередніми керівниками та зафіксованих у спеціальному документі.

Технологія пошукового управління

виходить з повної ясності завдань, але неможливості точно визначити шляхи їх вирішення. У такому разі рішення розробляється, відштовхуючись від мети в зворотній послідовності фаз і коректується по ситуації. Такий тип управлінського процесу має місце при підготовці довгострокового вирішення в умовах високої безпосередності.

Технологія управління:

Можна визначити як комплекс методів по обробці управлінської інформації з метою вироблення прийняття, фіксації та реалізації управлінських рішень.

Технологія управління відображає зміст управління, характеризується процесами руху та обробки інформації і визначається складом і порядком виконання управлінських робіт, в ході яких ця інформація перетворюється і впливає на управлінський об'єкт.

Звідси випливає основне призначення технології управління - встановлення раціональної схеми взаємодії структурних підрозділів і окремих виконавців процесу управління.

Основними елементами технологічного управління є:

- Управлінські операції

- Процедури

Під операцією розуміють будь-яку дію, що приводить до зміни тієї чи іншої характеристики системи. Сукупність різноманітних управлінських операцій, що виконуються за певною схемою або в певній послідовності, являють собою процедуру. Таким чином, технологія управління являє собою систему операцій і процедур, що виконуються керівниками, фахівцями та технічними виконавцями, в певній послідовності використання необхідних для цього методів і технічних засобів.

Ефективна організація процесу управління передбачає належне комбінування операцій. Кожну операцію необхідно узгодити з попередніми операціями даного циклу процесу управління. Виконання операцій повинно бути пов'язане з виконанням інших операцій.

Поняття технологія управління тісно пов'язане з процесом амортизації операцій в рамках тих чи інших функцій управління системи. У ролі алгоритму процесу управління виступає розпорядження, що визначає зміст і наступні дії в інформаційному або організаційному процесі.

Його алгоритм являє собою правила подальшого здійснення певних зв'язаних одна з одною операцій, на якому цей процес може бути розкладений, і який має бути реалізований для досягнення бажаної мети. Таким чином, процедуру можна визначити як систему послідовно реалізованих розпоряджень, виконання в певному порядку операцій, що приводять до вирішення управлінських завдань.

Схематично технологія управління може бути представлена у вигляді інформаційної та організаційної взаємодії трьох основних циклів чи процесів у рамках, яких виконуються різні операцій і процедури.