- •1.Поняття, предмет кримінального права України.
- •2.Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •4.Наука кримінального права
- •5.Поняття закону про кримінальну відповідальність
- •6.Структура кримінального кодексу України.Співвідношення Загальної та особливої частини кримінального права
- •7. Тлумачення кримінального закону.
- •8. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі
- •9.Поняття та ознаки кримінальної відповідальності.
- •11. Поняття злочину та його ознаки.
- •12. .Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •13. Поняття та ознаки малозначного діяння.
- •14. Класифікація злочинів.
- •15. .Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •16.Елементи і ознаки складу злочину.
- •17..Види складів злочинів.
- •2. За характером структури складів, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.
- •18. Поняття кваліфікації злочину та її значення.
- •19.Поняття об'єкта злочину, його структура та значення.
- •1.Блага:
- •20. Предмет злочину.
- •21.Види об'єктів злочинів.
- •23. Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.
- •24. Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •26. Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину.
- •27.Поняття і види субєктів злочину
- •28.Поняття неосудності та її критерії
- •29.Обмежена осудність.
- •31. .Поняття і значення вини, її форми та види.
- •32 Умисел та його види.
- •34. Змішана форма вини.
- •35.Мотив і мета злочину
- •36. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •37. Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •38. Закінчений злочин.
- •39. Незакінчений злочин та його види.
- •40. Готування до злочину.
- •41. Замах на злочин.
- •42. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
- •44. .Поняття і ознаки співучасті.
- •45. Види співучасників.
- •46. Форми співучасті.
- •47. Кримінальна відповідальність співучасників.
- •48. Причетність до злочину та її види.
- •49. Поняття та загальна характеристика множинності злочинів.
- •50. Поняття та види одиничного злочину.
- •51. Сукупність злочинів.
- •52. Повторність злочинів.
- •53. Рецидив злочинів.
- •54. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •55. Поняття необхідної оборони, її відмінність від крайньої необхідності.
- •56. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діння.
- •57. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як обставина, що виключає злочинність діння.
- •58. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •59. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку з дійовим каяттям.
- •60. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку з примиренням винного з потерпілим.
- •61. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку з передачею особи на поруки.
- •62. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку із зміною обстановки.
- •63. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку із закінченням строків давності.
- •64. Поняття покарання. Мета покарання.
- •65. Система покарань.
- •66. Основні покарання.
- •67. Додаткові покарання.
- •68. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові.
- •69. Принципи та загальні засади призначення покарання.
- •70. Обставини, що пом якшують та обтяжують покарання.
- •71. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •72. Призначення більш м якого покарання, ніж передбачено законом.
- •73. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •74. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •75. Правила складання покарань.
- •76. Поняття звільнення від покарання та його види.
- •77. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •78. Умовно-дострокове звільення від відбування покарання.
- •79. Заміна невідбутої частини покарання більш м яким.
- •80. Звільнення від покарання за хворобою.
- •81. Звільнення від покарання у зв язку з амністією та помилуванням.
- •82. Поняття судимості.
- •83. Погашення судимості. Зняття судимості.
- •84. Поняття інших заходів кримінально-правового характеру.
- •85. Примусові заходи медичного характеру, примусове лікування.
- •86. Спеціальна конфіскація.
- •87. Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб.
- •88. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •89. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, та особливості їх призначення.
- •90. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
12. .Відмінність злочинів від інших правопорушень.
Злочин — не єдиний вид правопорушення. Тому виникає питання про місце злочину в системі правопорушень, відмежування його від інших правопорушень: адміністративних, дисциплінарних, цивільно-правових. Аналіз поняття злочину показує, що саме його суспільна небезпечність, її ступінь розкривають сутність злочину як виду правопорушення. Тому в кримінальному праві обґрунтовано визнається, що саме суспільна небезпечність є тим критерієм, що має бути покладений в основу відмежування злочину від інших правопорушень. Однак щодо питання, яким чином вона виконує цю розмежувальну функцію, серед науковців немає єдності.
Існують два різних підходи до вирішення цього питання. Одні юристи, відмежовуючи злочин від інших правопорушень, вважають, що лише злочин має суспільну небезпечність, що це специфічна соціальна властивість лише злочину. Інші правопорушення не є суспільне небезпечними: їм притаманна лише така властивість, як суспільна шкідливість.
Інша точка зору виходить з єдності соціальної природи всіх правопорушень — їх суспільної небезпечності. Тому відмінність між злочином та іншими правопорушеннями визначають за ступенем суспільної небезпечності. Специфіка злочину виявляється саме в підвищеному ступені суспільної небезпечності: він завжди є більш небезпечним, ніж будь-яке інше правопорушення. А тому відмінність злочину від інших правопорушень відрізняється кількісною, а не якісною характеристикою. Але ступінь суспільної небезпечності різних видів правопорушень різна, а злочини в системі правопорушень — найбільш небезпечні.
ознаки адміністративного правопорушення:
1) протиправність — правопорушення прямо передбачено в Кодексі України про адміністративні правопорушення;
2) винність — воно повинно бути вчинене умисно або з необережності;
3) правопорушення посягає на охоронювані законом об'єкти;
4) адміністративна караність — адміністративними правопорушеннями можуть бути визнані тільки такі діяння, за які передбачені заходи адміністративного стягнення.
13. Поняття та ознаки малозначного діяння.
Малозначне діяння — це така формально передбачена КК умисна дія або бездіяльність суб’єкта злочину, яка через малозначність заподіяної шкоди не є суспільно небезпечною. При цьому відсутність суспільної небезпеки у даному випадку означає, що така дія-або бездіяльність:
а) заподіяла охоронюваному КК об’єкту посягання шкоду, яка не є істотною, або
б) створила загрозу заподіяння вказаному об’єкту шкоди, яка не є істотною.
Не є малозначним діяння, яке посягає на об’єкт, що взагалі не охороняється КК (скажімо, справа про скотолозтво або некрофілію не може бути порушена за відсутністю події злочину), або хоча й посягає на об’єкт, який перебуває під кримінально-правовою охороною, але не заподіяло йому і не могло’ заподіяти не тільки істотної, а й будь-якої шкоди (справа про непоправне знівечення обличчя, порушена за ознаками злочину, передбаченого ст. 12.1, має бути закрита за відсутністю події злочину у разі встановлення факту добровільної згоди цивільне дієздатного пацієнта на проведення пластичної операції).
Як правило, малозначними визнаються діяння, що містять ознаки злочинів невеликої і середньої тяжкості.