- •1.Поняття, предмет кримінального права України.
- •2.Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •4.Наука кримінального права
- •5.Поняття закону про кримінальну відповідальність
- •6.Структура кримінального кодексу України.Співвідношення Загальної та особливої частини кримінального права
- •7. Тлумачення кримінального закону.
- •8. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі
- •9.Поняття та ознаки кримінальної відповідальності.
- •11. Поняття злочину та його ознаки.
- •12. .Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •13. Поняття та ознаки малозначного діяння.
- •14. Класифікація злочинів.
- •15. .Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •16.Елементи і ознаки складу злочину.
- •17..Види складів злочинів.
- •2. За характером структури складів, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.
- •18. Поняття кваліфікації злочину та її значення.
- •19.Поняття об'єкта злочину, його структура та значення.
- •1.Блага:
- •20. Предмет злочину.
- •21.Види об'єктів злочинів.
- •23. Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.
- •24. Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •26. Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину.
- •27.Поняття і види субєктів злочину
- •28.Поняття неосудності та її критерії
- •29.Обмежена осудність.
- •31. .Поняття і значення вини, її форми та види.
- •32 Умисел та його види.
- •34. Змішана форма вини.
- •35.Мотив і мета злочину
- •36. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •37. Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •38. Закінчений злочин.
- •39. Незакінчений злочин та його види.
- •40. Готування до злочину.
- •41. Замах на злочин.
- •42. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
- •44. .Поняття і ознаки співучасті.
- •45. Види співучасників.
- •46. Форми співучасті.
- •47. Кримінальна відповідальність співучасників.
- •48. Причетність до злочину та її види.
- •49. Поняття та загальна характеристика множинності злочинів.
- •50. Поняття та види одиничного злочину.
- •51. Сукупність злочинів.
- •52. Повторність злочинів.
- •53. Рецидив злочинів.
- •54. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •55. Поняття необхідної оборони, її відмінність від крайньої необхідності.
- •56. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діння.
- •57. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як обставина, що виключає злочинність діння.
- •58. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •59. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку з дійовим каяттям.
- •60. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку з примиренням винного з потерпілим.
- •61. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку з передачею особи на поруки.
- •62. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку із зміною обстановки.
- •63. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку із закінченням строків давності.
- •64. Поняття покарання. Мета покарання.
- •65. Система покарань.
- •66. Основні покарання.
- •67. Додаткові покарання.
- •68. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові.
- •69. Принципи та загальні засади призначення покарання.
- •70. Обставини, що пом якшують та обтяжують покарання.
- •71. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •72. Призначення більш м якого покарання, ніж передбачено законом.
- •73. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •74. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •75. Правила складання покарань.
- •76. Поняття звільнення від покарання та його види.
- •77. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •78. Умовно-дострокове звільення від відбування покарання.
- •79. Заміна невідбутої частини покарання більш м яким.
- •80. Звільнення від покарання за хворобою.
- •81. Звільнення від покарання у зв язку з амністією та помилуванням.
- •82. Поняття судимості.
- •83. Погашення судимості. Зняття судимості.
- •84. Поняття інших заходів кримінально-правового характеру.
- •85. Примусові заходи медичного характеру, примусове лікування.
- •86. Спеціальна конфіскація.
- •87. Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб.
- •88. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •89. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, та особливості їх призначення.
- •90. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
28.Поняття неосудності та її критерії
Особа, яка перебуває в стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності і покаранню за скоєне суспільне небезпечне діяння, оскільки вона не є суб'єктом злочину. У частині 2 ст. 19 дається законодавче визначення поняття неосудності, з якого випливає, що неосудною визнається така особа, яка під час вчинення суспільне не)безпечного діяння, передбаченого КК, «не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки». Поняття неосудності трактується за допомогою двох критеріїв: медичного (біологічного) і юридичного (психологічного).
Медичний критерій окреслює всі можливі психічні захворювання, що істотно впливають на свідомість і волю людини. У частині 2 ст. 19 зазначені чотири види психічних захворювань: а) хронічна психічна хвороба; (, епілепсія, параноя, прогресивний параліч, маніакально-депресивний психоз )б) тимчасовий розлад психічної діяльності;( До таких захворювань належать різного роду патологічні афекти, алкогольні психози, біла гарячка та ін.)
в) слабоумство;-Воно є постійним, природженим видом порушення психіки, що вражає розумові здібності людини.
г) інший хворобливий стан психіки.- До них належать важкі форми психостенії, явища абстиненції при наркоманії (наркотичне голодування)
Юридичний критерій неосудності виражається в нездатності особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними саме внаслідок наявності психічного захворювання, тобто критерію медичного.
У частині 2 ст. 19 юридичний критерій неосудності виражений двома ознаками:
1) інтелектуальною — особа не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність);
2) вольовою — особа не могла керувати ними. Під «своїми діями» (бездіяльністю) мають на увазі не будь-яку поведінку психічно хворого, а тільки ті його суспільно небезпечні дії (бездіяльність), що передбачені певною статтею КК.
29.Обмежена осудність.
Підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину через психічний розлад повною мірою не здатна була усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і (або) керувати ними.
Виходячи зі змісту закону, можна зробити такі висновки:
1) обмежена осудність пов'язана з наявністю в суб'єкта певного психічного розладу, психічної аномалії;
2) внаслідок цього психічного стану особа не повною мірою здатна усвідомлювати фактичні ознаки і суспільну небезпечність вчиненого діяння. Однак, на відміну від неосудної особи, здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і (або) керувати ними не виключається;
3) обмежена осудність не виключає осудності як обов'язкової ознаки суб'єкта, а отже, не виключає і кримінальної відповідальності за вчинене.
Значення обмеженої осудності полягає в тому, що вона враховується судом при призначенні покарання і є підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
30.. Поняття та ознаки суб'єктивної сторони злочину.
Суб'єктивна сторона злочину — це внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображує ставлення її свідомості і волі до суспільна небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до його наслідків.
Ознаки:
По-перше, вона виступає обов'язковим елементом будь-якого складу злочину, а її наявність чи відсутність дає можливість відмежувати злочинне діяння від незлочинного. Відсутність умисної вини виключає кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину або завідомо неправдиве показання. Відсутність певного мотиву або мети також може виключати склад злочину і кримінальну відповідальность.
По-друге, суб'єктивна сторона істотно впливає на кваліфікацію злочинів і дозволяє відмежовувати тотожні злочини за об'єктивними ознаками, наприклад, умисне вбивство від вбивства через необережність.
По-третє, зміст суб'єктивної сторони істотно впливає на ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь суспільної небезпечності особи суб'єкта і тим самим на призначення покарання.