- •1.Поняття, предмет кримінального права України.
- •2.Завдання, функції та принципи кримінального права України.
- •4.Наука кримінального права
- •5.Поняття закону про кримінальну відповідальність
- •6.Структура кримінального кодексу України.Співвідношення Загальної та особливої частини кримінального права
- •7. Тлумачення кримінального закону.
- •8. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі
- •9.Поняття та ознаки кримінальної відповідальності.
- •11. Поняття злочину та його ознаки.
- •12. .Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •13. Поняття та ознаки малозначного діяння.
- •14. Класифікація злочинів.
- •15. .Поняття складу злочину, його структура та значення.
- •16.Елементи і ознаки складу злочину.
- •17..Види складів злочинів.
- •2. За характером структури складів, тобто за способом описування їх ознак безпосередньо в законі, усі вони можуть бути поділені на прості і складні.
- •18. Поняття кваліфікації злочину та її значення.
- •19.Поняття об'єкта злочину, його структура та значення.
- •1.Блага:
- •20. Предмет злочину.
- •21.Види об'єктів злочинів.
- •23. Суспільно-небезпечні діяння, поняття та ознаки.
- •24. Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.
- •26. Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби і обстановка вчинення злочину.
- •27.Поняття і види субєктів злочину
- •28.Поняття неосудності та її критерії
- •29.Обмежена осудність.
- •31. .Поняття і значення вини, її форми та види.
- •32 Умисел та його види.
- •34. Змішана форма вини.
- •35.Мотив і мета злочину
- •36. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.
- •37. Поняття і види стадій вчинення злочину.
- •38. Закінчений злочин.
- •39. Незакінчений злочин та його види.
- •40. Готування до злочину.
- •41. Замах на злочин.
- •42. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
- •44. .Поняття і ознаки співучасті.
- •45. Види співучасників.
- •46. Форми співучасті.
- •47. Кримінальна відповідальність співучасників.
- •48. Причетність до злочину та її види.
- •49. Поняття та загальна характеристика множинності злочинів.
- •50. Поняття та види одиничного злочину.
- •51. Сукупність злочинів.
- •52. Повторність злочинів.
- •53. Рецидив злочинів.
- •54. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •55. Поняття необхідної оборони, її відмінність від крайньої необхідності.
- •56. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діння.
- •57. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як обставина, що виключає злочинність діння.
- •58. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •59. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку з дійовим каяттям.
- •60. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку з примиренням винного з потерпілим.
- •61. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку з передачею особи на поруки.
- •62. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку із зміною обстановки.
- •63. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв язку із закінченням строків давності.
- •64. Поняття покарання. Мета покарання.
- •65. Система покарань.
- •66. Основні покарання.
- •67. Додаткові покарання.
- •68. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові.
- •69. Принципи та загальні засади призначення покарання.
- •70. Обставини, що пом якшують та обтяжують покарання.
- •71. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •72. Призначення більш м якого покарання, ніж передбачено законом.
- •73. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •74. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •75. Правила складання покарань.
- •76. Поняття звільнення від покарання та його види.
- •77. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •78. Умовно-дострокове звільення від відбування покарання.
- •79. Заміна невідбутої частини покарання більш м яким.
- •80. Звільнення від покарання за хворобою.
- •81. Звільнення від покарання у зв язку з амністією та помилуванням.
- •82. Поняття судимості.
- •83. Погашення судимості. Зняття судимості.
- •84. Поняття інших заходів кримінально-правового характеру.
- •85. Примусові заходи медичного характеру, примусове лікування.
- •86. Спеціальна конфіскація.
- •87. Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб.
- •88. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •89. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, та особливості їх призначення.
- •90. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
7. Тлумачення кримінального закону.
Тлумачення закону полягає у з'ясуванні і всебічному розкритті його змісту з метою його точного застосування. Тлумачення не може бути довільним, таким, що виходить за межі волі законодавця, вираженої в тексті закону. Тлумачення закону поділяється на види залежно від суб'єкта тлумачення, прийомів (засобів) та обсягу тлумачення. В теорії кримінального права існують й інші критерії класифікації тлумачень кримінального закону. Залежно від суб'єкта, який роз'яснює закон, розрізняють легальне (або офіційне), судове і наукове (або доктринальне) тлумачення.
Легальним (офіційним) зветься тлумачення, що здійснюється органом державної влади, уповноваженим на те законом. Згідно з п. 2 ст. 150 Конституції України правом офіційного тлумачення законів, в тому числі кримінальних, наділений Конституційний Суд України.
Судове тлумачення — це найбільш поширене і частіше за все застосовуване тлумачення. Воно має два різновиди:
а) казуальне тлумачення, що дається судами при розгляді конкретної кримінальної справи. Цей вигляд тлумачення здійснює суд будь-якої інстанції.;
б) правозастосовне тлумачення, що дається в рекомендаціях Пленуму Верховного Суду України з найбільш складних питань застосування КК. Внаслідок вивчення і узагальнення судової практики, а також у відповідь на запити судових органів і прокуратури Пленум Верховного Суду України має право давати роз'яснення про правильність застосування того чи іншого закону при здійсненні правосуддя.
Наукове (доктринальне) тлумачення — це тлумачення закону, що дається науковими і навчальними юридичними установами, окремими вченими і практиками в монографіях, підручниках, навчальних посібниках, статтях, науково-практичних коментарях, експертних висновках.
Прийоми (засоби) тлумачення законів про кримінальну відповідальність можуть бути різними. Серед них потрібно виділити: граматичне, систематичне та історичне тлумачення.
Граматичне (або філологічне) тлумачення полягає у з'ясуванні змісту кримінально-правової норми шляхом етимологічного або синтаксичного аналізу її тексту, а також з'ясування значення і змісту слів, термінів, понять, застосованих в законі про кримінальну відповідальність.
Систематичне тлумачення полягає у з'ясуванні змісту закону, його окремих положень шляхом зіставлення з іншими положеннями цього ж або іншого закону.
Історичне тлумачення закону полягає у з'ясуванні умов, причин, соціальних чинників, що обумовили його прийняття, зверненні до аналогічних кримінальних законів, що були чинними раніше.
Тлумачення за обсягом (результатом) може бути буквальним, обмежувальним та поширювальним.
Буквальним (або адекватним") називається тлумачення, згідно з яким дійсний зміст кримінально-правової норми точно (буквально) відповідає її текстуальному вираженню (тексту, букві)..
Обмежувальне тлумачення має місце при неспівпаданні тексту і змісту кримінально-правової норми, коли її значення більш вузьке за словесне вираження. Обмежувальне тлумачення дає підставу застосовувати закон до більш вузького кола випадків, ніж це виходить з його тексту.
Поширювальне тлумачення має місце при неспівпаданні тексту і змісту кримінально-правової норми, коли її значення ширше за текстуальне словесне вираження. Поширювальне тлумачення надає кримінально-правовій нормі більш широкого змісту і дозволяє застосовувати її до більш широкого кола випадків,