- •Лабораторна робота № 5 дослідження нереверсивного тиристорного електроприводу
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Програма роботи
- •3. Опис установки
- •4. Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №7 дослідження частотного регулювання швидкості обертання асинхронних двигунів
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Програма роботи
- •3. Опис установки
- •4. Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 8 дослідження електроприводу з асинхронним двигуном і гальмівною машиною на одному валі
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Програма роботи
- •3. Опис установки
- •4. Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 13 дослідження механічних характеристик вентильно-машинного електромеханічного каскаду
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Програма роботи
- •3. Опис установки
- •4. Методичні вказівки
- •Рекомендована література
2. Програма роботи
1. Ознайомитись з електричними двигунами, підібрати апаратуру, вимірювальні прилади і зібрати схему експериментальної установки (рис. 9 або 10).
2. Зняти механічні характеристики асинхронної машини АД (гальмівна машина ГМ вимкнена) для режиму двигуна та противмикання при двох значеннях опорів в роторному колі R4=Rδ1, R4=Rδ2.
3. Зняти механічні характеристики гальмівної машини ГМ (асинхронна машина АД вимкнена) для двох напрямків обертання та
R2=Rδ1 ізб=і1 (або Іn=I1);
R2=Rδ1 ізб=і2 (або Іn=I2);
R2=Rδ2 ізб=і1 (або Іn=I1);
R2=Rδ2 ізб=і2 (або Іn=I2).
4. Зняти результуючі механічні характеристики електропривода для додаткових опорів і струмів збудження в відповідності з пп.2 і 3.
5. За експериментальними даними (пп. 2, 3, 4) розрахувати моменти на валі досліджуваного електроприводу та побудувати механічні характеристики.
6. За дослідними розрахувати та побудувати залежність ККД електроприводу від результуючого моменту на валі (для роботи досліджуваного електропривода в режимі двигуна).
7. Розрахувати і побудувати енергетичну діаграму для одного, вказаного керівником, режиму роботи електроприводу.
8. Зробити аналіз експериментальних характеристик та скласти звіт по лабораторній роботі.
В зв’язку з обширністю програми роботи керівник занять визначає, яку її частину потрібно виконати.
3. Опис установки
Схема установки для експериментального дослідження електроприводу за варіантом “A” зображена на рис. 9. Досліджуваний електропривід складається з асинхронного двигуна АД і гальмівної машини постійного струму ГМ. Навантаження створюється пристроєм за системою Г-Д. Для визначення моментів в схемі передбачено вимірювання струму (А1) та напруги (V1) в пристрої навантаження. Опори R1 та R3 встановлюються задані струми в обмотках збудження ДН та ГН. Амперметри А2 і А5, ватметри W1 і W2 та вольтметри V2 і V3 дозволяють отримати додаткові дані для розрахунку та побудови енергетичних діаграм. Струм в колі ротора досліджуваного двигуна АД виміряється амперметром А6.
На рис. 10 зображена схема експериментальної установки для дослідження електроприводу за варіантом “Б”. Вона відрізняється від попередньої схеми тим що в ній гальмівною машиною ГМ служить асинхронна машина, яка працює в режимі динамічного гальмування. Постійний струм, який подається в статор цієї машини при динамічному гальмуванні, контролюється амперметром А3.
4. Методичні вказівки
При підготовці установки для проведення дослідів (рис. 9) потрібно спочатку встановити величини опорів R2 і R4, струмів збудження ГМ і ДН та перевірити роботу установки в усіх режимах. Амперметр в колі ротора асинхронного двигуна повинен бути термоелектричної системи.
Методика визначення механічних характеристик машин АД, ГМ та електроприводу подано в «Методичних вказівках до лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Теорія електроприводу» частина 1». Доцільно дотримуватись такої послідовності: спочатку зняти механічну характеристику АД, потім ГМ і в кінці результуючу.
При дослідженні результуючих характеристик електроприводу вмикання схеми здійснюється в такій послідовності. Спочатку, при розімкнених рубильниках Р та Р2, запустити асинхронні двигуни АД та АД1. Далі встановити необхідні значення опорів R2 та R4 та струмів збудження в обмотках ОЗГН і ОЗДН. Регулюючи струм збудження ОЗГН (потенціометр П), вмикаємо навантажуваний пристрій. Потім зменшуємо швидкість АД до мінімальної і вмикаємо опір R2 в коло гальмівної машини ГМ.
Характеристики АД, ГМ та результуючі, потрібно зняти в діапазоні допустимих навантажень машин від максимальної швидкості обертання «вперед» до максимальної швидкості «назад».
Експериментально зняту результуючу механічну характеристику електроприводу треба перевірити, чи збігається вона з результуючою, отриманою шляхом графічного додавання експериментальних механічних характеристик АД та ГМ.
Для побудови енергетичної діаграми необхідно визначити окремі складові (рис. 11), для чого в одній із точок заданої характеристики потрібно зробити відповідні заміри. Втрати холостого ходу визначаються з відповідних тарувальних характеристик машин.
Для побудови характеристики ККД потрібно при зніманні механічної характеристик одночасно записувати показники ватмерів W1, W2 та визначити потужність в обмотці збудження.
