2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

кафедра конституційного права України

КУРСОВА РОБОТА

з конституційного права України

на тему: «Виборчі права громадян»

Студентки ІІ курсу ІІІ групи

заочного факультету №1

Жорник Валентини Олександрівни

Оцінка (за Національною шкалою)__________

Члени комісії _________ ______________________

^{(підпис) (прізвище та ініціали)}

___________ ______________________

_{(підпис) (прізвище та ініціали)}

м. Харків – 2016 рік

Зміст

Вступ.................................................................................................................................3

Розділ І. Виборчі права: поняття, зміст та види………………..….……………...5

Розділ ІІ. Конституційні засади виборів в Україні як гарантія забезпечення виборчих прав…………………………………………………………………………9

Розділ ІІІ. Конституційно-правове регулювання реалізації активного виборчого права...........................................................................................................17

Розділ IV. Конституційно-правове регулювання реалізації пасивного виборчого права……………………………...….…………………………………...26

Висновок…….…………….…………….……….……………………………….……31

Список використаної літератури…………….…….………….….……………..……33

Вступ

Однією з найбільш древніх інститутів людського суспільства є інститут виборів. Певна форма виборності існувала вже у родовому суспільстві, а уже в рабовласницьких Греції та Риму вибори становили найважливіший принцип державності. У феодальному суспільстві певні елементи виборності мали важливе значення, особливо станові вибори у містах. Та особливе значення вибори придбали з розвитком капіталістичних відносин і появою республіканської форми правління. Вже в цей період виборча кампанія активно використовувалася як ефективний інструмент політичної боротьби, як показник популярності тих чи інших політичних груп і їхніх представників.

У багатьох сучасних держав вибори є невід'ємним елементом суспільно-політичного життя. Від його характеру великою мірою залежить ступінь демократизму політичного режиму. Найреальніше такий вплив може здійснюватися у формі прямого (безпосереднього) народовладдя, під яким розуміють безпосередню участь громадян у здійсненні державної влади, їхнє пряме волевиявлення при виробленні та ухваленні державних рішень. Обмеження принципу виборності представницьких органів, запровадження необґрунтованих виборчих цензів, фальсифікація результатів голосування, зазвичай, означають перехід до авторитарних методів здійснення влади.

Мета курсової роботи - розкрити суть, принципи виборчого права в Україні, його розвиток, становлення та сучасний стан.

Основним джерелом для написання роботи є відповідні статті "Конституції України"¹ та роботи і праці таких теоретиків: В. Ф. Погорілка², Ю. Ключковського³, О. О. Майданника⁴, Н. М. Семке⁵, О. Стадніка⁶, О. Ю. Шапрана⁷.

Відповідно до мети завдань, об’єкта й предмета дослідження курсова робота складається зі вступу, чотирьох глав, висновку та списку використаної літератури.

Розділ і. Виборчі права: поняття, зміст та види

Під виборчою системою в Україні розуміється передбачений законодавством порядок формування представницьких органів у державі. Сукупність правових норм, що регламентують порядок виборів, становить виборче право.

Виборче право – це сукупність юридичних норм, що закріплюють права громадян обирати й бути обраними в органи державної влади, а також право відкликання виборцями обраних осіб, які не виправдали їхньої довіри. Термін "виборче право" має два значення:

– в об'єктивному розумінні це система конституційно-правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з виборами органів держави й місцевого самоврядування. Об'єктивне виборче право регулює виборчу систему в широкому значенні. Зазвичай, предметом виборчого права вважаються пов'язані з виборами суспільні відносини, в яких прямо або опосередковано беруть участь громадяни;

– у суб'єктивному розумінні це гарантована громадянинові державою можливість брати участь у виборах державних органів і органів місцевого самоврядування. Це комплекс конкретних прав особи, серед яких особливо слід виокремити активне і пасивне виборче право у зв'язку з політичними правами людини та громадянина.⁸

Виборче право та порядок визначення результатів виборів є складовими виборчої системи.

Основними джерелами виборчого права є Конституція України, Закони України «Про вибори народних депутатів України» від 22 жовтня 1997 р., «Про вибори президента України» від 5 березня 1999 р., «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 14 січня 1998 р.

Стаття 38 Конституції України закріплює право вільно обирати і бути обраним в органи державної влади і органи місцевого самоврядування. Вказане право відноситься до політичних прав, а отже таким правом можуть користуватися лише громадяни України. ⁹

У конституційному праві терміном вибори позначається процедура формування державного органу або наділення повноваженнями посадової особи, здійснювана за допомогою голосування правочинних осіб за умови, що на кожний наданий у такий спосіб мандат можуть претендувати у встановленому порядку два або більше кандидати.

Під виборами слід розуміти форму безпосередньої демократії, зміст якої полягає у формуванні представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом голосування громадян України. Є всі підстави вважати, що виборче право – це гарантоване державою право громадян на участь у виборах.

За формою вибори являють собою вибір найбільш гідного кандидата на виборну посаду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом голосування громадян за його кандидатуру. Вибори класифікуються за різними підставами, зокрема:

1. За суб’єктами вибори поділяються на:

- парламентські;

- президентські;

- місцеві.

2. Залежно від підстав проведення:

- чергові – проводяться у зв'язку з завершенням конституційного терміну повноважень Верховної Ради України і не потребують окремого рішення про їх призначення;

- позачергові (дострокові) – призначаються Президентом України в порядку, встановленому Конституцією України;

- повторні – призначаються Центральною виборчою комісією у разі визнання виборів депутатів в одномандатному окрузі недійсними або такими, що не відбулися, або у разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата;

- проміжні – призначаються в одномандатному окрузі Центральною виборчою комісією у разі вибуття депутата, обраного в цьому окрузі.

Чергові вибори відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України. Позачергові вибори відбуваються в останню неділю 60-денного терміну з дня опублікування указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України. Повторні вибори відбуваються в одномандатному окрузі в останню неділю 60-денного терміну від дня опублікування Центральною виборчою комісією рішення про їх призначення. Проміжні вибори в одномандатному окрузі відбуваються в останню неділю 60-денного терміну з дня опублікування рішення про їх призначення. Повторні та проміжні вибори депутата в одномандатному окрузі протягом одного року з дня проведення чергових виборів не проводяться.¹⁰

3. Залежно від того обирається виборний орган повністю чи частково:

- загальні;

- часткові (коли обирається частина колегіального органу).

4. Залежно від способу волевиявлення виборців:

- прямі - вибори, під час яких виборці безпосередньо обирають своїх представників;

- непрямі (багатоступеневі вибори) - обрання виборцями представників, які мають право від їхнього імені обирати кандидатів на відповідну посаду.¹¹

В правовій літературі прийнято розрізняти активне і пасивне виборче право.

Активне виборче право характеризується рядом активних дій по вибору того чи іншого кандидата і настає з 18 років, при умові, що такий громадянин має право голосу, тобто судом не визнаний не дієздатним.

Пасивне ж виборче право – це право громадянина бути обраним в органи державної влади і місцевого самоврядування. Воно настає: по виборам депутатів місцевих рад і сільських, селищних та міських голів – з 18 років (для міст Києва і Севастополя – з 21 року); по виборам народних депутатів України – з 21 року, по виборам Президента України – з 35 років.