- •Перелік основних умовних позначень
- •Розділ 1. Теоретико-методологічні засади законотворчого процесу
- •Поняття та зміст законотворчого процесу
- •1.2. Стадії законотворчого процесу
- •Розділ 2. Організаційно-правові засади законотворчого процесу в україні
- •2.1. Національна нормативна база про законотворчість
- •2.2. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді
- •Розділ 3. Перспективи використання закордонного досвіду законотворення в україні
- •3.1 Вдалі практики законотворчого процесу за кордоном
- •3.2. Імплементація міжнародних правових стандартів в Україні
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
ЧОРНОМОРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ
Інститут державного управління
кафедра публічного управління та адміністрування
МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
на тему:
«ЗАКОНОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС: УКРАЇНСЬКИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД»
Студентки 5 курсу 537-д групи
напряму підготовки1501 Державне управління
спеціальності 8.15010002 Державна служба
Шевчук Ярослави Володимирівни
Науковий керівник: кандидат наук з державного управління, доцент кафедри місцевого самоврядування, регіонального розвитку та політичної аналітики
Тимофєєв Сергій Павлович
Рецензент: доктор наук з державного управління, професор кафедри публічного управління та адміністрування
Сорока Світлана Володимирівна
м. Миколаїв – 2016 рік
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ…………………...3
ВСТУП…………………………………………………………………….....5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАКОНОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ……………………………………..…9
1.1. Поняття та зміст законотворчого процесу…………..…………………9
1.2. Стадії законотворчого процесу……… ……………….………………18
Висновки до першого розділу…………………………………………...…23
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАКОНОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ……………………..…25
2.1. Національна нормативна база про законотворчість……….….……..25
2.2. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді……….……………32
Висновки до другого розділу………………………………………………44
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ЗАКОРДОННОГО ДОСВІДУ ЗАКОНОТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ…………………………46
3.1 Вдалі практики законотворчого процесу за кордоном………………46
3.2. Імплементація міжнародних правових стандартів в Україні………..54
Висновки до третього розділу……………………………………………...71
ВИСНОВКИ…...……………………………………………………..……81
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….88
ДОДАТКИ………………………………………………………………...103
Перелік основних умовних позначень
UNDAF – Рамковий документ Організації Об’єднаних Націй зі сприяння розвитку
АТО - Антитерористична операція
ВОПНВ - Договір з перевезення небезпечних вантажів водним транспортом
ДОПНВ - Договір з перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом
ЄВРІМАЖ (EURIMAGES) - Європейськbq фонд підтримки кіно
ЄЕК - Європейської Економічної Комісії
ЄКПЛ - Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод
ЄС – Європейський Союз
ЗВТ - Зона вільної торгівлі
ЗОУ – Загальна оцінка України
ЗУ – Закон України
ІККРОМ Міжнароднbq центру вивчення, охорони та реставрації культурних надбань
КК - Кримінальний Кодекс
КУ – Конституція України
КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення
НДУ – Народний депутат України
НСКУ - Національна спілка кінематографістів України
ОБСЭ - Організація з безпеки і співробітництва в Європі
ООН - Організація Об'єднаних Націй
ПАРЄ - Парламентська асамблея Ради Європи
ПВЗВТ - Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі
Регл. – Регламент
СОТ – Світова Організація Торгівлі
СРСР - Союз Радянських Соціалістичних Республік
США – Сполучені Штати Америки
УА - Угоди про асоціацію
ЦОВВ – Центральні органи виконавчої влади
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. В нинішній час, коли політико-економічні реформи, що проводить влада в нашій державі, має потребу в потужному законотворчому процесі, як ніколи стає зрозумілим яким є важливим процес створення, формулювання, обговорення законів, при розробці проекту брати до уваги думки та інтереси різних верств населення, дослідити залежність з іншими нормативними актами, а саме перспективу майбутнього закону “гармонувати” у вже існуючій правовій системі.
Процес створення законів виникає з об’єктивних соціальних потреб, які вимагають законного регулювання, який поширюється через громадський та державний інститути, втілюється трьома відносно незалежними гілками влади. Створення майбутнього нормативного проекту ґрунтується на встановлених та нормативно закріплених в конституційних приписах, які влада зобов’язана дотримуватися та виконувати.
Державна влада може послабити свій авторитет, якщо буде відступати та недотримуватись принципу законності, або виробляючи закони котрі неспроможні існувати в суспільстві та перешкоджають один одному. Держава повинна діяти в межах Основного закону а саме Конституції України.
З іншої сторони, дійсність сьогодення засвідчує, що досить багато питань не врегульовані правом, без них країна не здатна впроваджувати вагомі політичні, соціальні та економічні реформи. Таким чином, можна казати про те, що законотворчий процес проходить в складних умовах. Шлях на прискорення реформ змушує законодавця спрямовувати свої зусилля на створення правових норм, які встановлять нові громадські стосунки.
Термінове прийняття правових актів в умовах суспільних трансформацій має вплив на якість закону, його системність та на стабільність правового поля для громадян. Більшість вчених-правників зводяться до однієї думки стосовно суб’єктивного права людини і громадянина, який повинен розроблятися у діючому законодавстві та прив’язаний до Конституції України механізм практичної реалізації не тільки конституційних, але й усіх інших норм для їх оперативного захисту.
Законотворчий процес – являється відзеркаленням реального життя та має змінюватись і вдосконалюватись, звільнятись від старих бюрократичних конфігурацій та підходів до законотворчості.
В сучасному світі посилюються тенденції взаємозалежності і взаємовпливу держав, і тому варто звернути свою увагу на вплив міжнародних організацій на законотворчий процес в країні.
Теоретичну базу дипломної роботи становлять праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі державного управління, політології, історії та теорії держави і права, конституційного права тощо.
Джерельну базу дослідження становлять: Конституція України, Бюджетний кодекс України, закони України “Про статус народного депутата України”, “Про комітети Верховної Ради України”, “Про міжнародні договори України”, “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”, “Про об’єднання громадян”, “Про політичні партії в Україні”, “Про Конституційний Суд України”, Регламент Верховної Ради України, конституції інших країн світу, регламенти парламентів зарубіжних країн, підзаконні нормативно-правові акти України, рішення Конституційного Суду України, проекти законів України “Про нормативно-правові акти”, “Про закони і законодавчу діяльність”, “Про Кабінет Міністрів України”.
Питання законотворчого процесу, розподілу на гілки влади та роботи парламенту в своїх працях аналізували сучасні вітчизняні дослідники: С.Бобровник, О. Богачова, Т. Гладкова, П.Євграфов, А.Заєць, В. Кузнецов, С. Серьогіна, В.Тацій, А. Ткачук,О. Френс, М.Цвік, Ю.Шемшученко, О. Ющик та інші.
Об’єктом дослідження є законотворчий процес.
Предметом дослідження є оптимізація процесу законотворення в Україні на основі міжнародного досвіду.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є визначення місця та ролі законотворчого процесу в незалежній Україні, тенденцій розвитку законотворчого процесу в розвинених країнах та перспектив використання їх провідного досвіду. Ця мета розкриваєть шляхом розв’язання наступних завдань:
узагальнити теоретичні засади щодо визначення таких понять як: «законотворчий процес», «законотворчість», «правотворчість», та основні принципи їхньої реалізації;
описати стадії та етапи законотворчого процесу;
встановити організаційно-правові засади законотворчого процесу;
охарактеризувати суб’єктів законодавчої ініціативи;
проаналізувати вдалі практики законотворчого процесу за кордоном;
визначити перспективні напрямки імплементації міжнародних правових стандартів в Україні.
Методологічну основу магістерської роботи складають загальнонаукові методи пізнання та обґрунтування сутності соціально-правових явищ та інститутів. Системний метод застосовувався, зокрема, при аналізі понять “правотворчість”, “законотворчий процес”, “законотворчість” і полягав у залученні категоріального апарату теорії систем. Герменевтичний метод використовувався для з’ясування смислу нормативно-правових актів, історико-правовий – при зверненні до генезису предмету дослідження.
Наукова новизна дипломної роботи полягає в тому, що магістерська є загальним, системним дослідженням законотворчого процесу, його реалізація, позитивний розвиток в Україні та на міжнародній арені. В ході проведенного дослідження було проаналізовано стадії та етапи законотворчого процесу, обгрунтовано національну нормативну базу, проаналізовано зарубіжний досвід щодо покращення законотворчого процесу в Україні.
Практичне значення отриманих результатів може бути корисною в навчальному процесі, висновки отриманих результатів вносять та удосконалюють ключові засади теорії законотворчого процесу. Матеріали магістерської роботи можуть бути корисними в підготовці навчальних посібників та підручників, навчальних програм. У галузі нормотворчості – висновки, пропозиції, що сформовані в магістерській роботі, можуть бути актуальними при підготовці та внесенні змін до нормативно-правових актів. У викладальницькій діяльності – положення і висновки можуть бути використані для підвищення рівня правосвідомості викладачів та студентів управлінських, юридичних, політологічних, історичних спеціальностей тощо.
Апробація результатів дослідження. Матеріали магістерської роботи стали підґрунтям для написання статті на тему «мплементація міжнародних правових стандартів в Україні», яку подано до друку в фаховий журнал з державного управління «Наукові праці. Державне управління».
Логіка дослідження зумовила структуру дипломної роботи: вступ, три розділи та шість підрозділів, список використаних джерел із 124 найменувань, 4 додатків. Загальний обсяг 108 сторінок.
