Синоніми
Синоніми — це слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення: горизонт, обрій, видноколо, небосхил, небозвід, крайнебо, круговид, кругозір; зрозуміти, збагнути, втямити, дібрати, уторопати, розшолопати.
Водночас синоніми обов'язково чимось різняться між собою — відтінками значень, емоційним забарвленням, експресивністю, стилістичною віднесеністю, різною активністю в мові, здатністю сполучатися з іншими словами. Н-д, здавалось би, слова батьківщина і вітчизна тотожні за значенням, проте перше слово на відміну від другого має ще й побічне значення «місце походження»: можна сказати Південна Америка — батьківщина картоплі, але не вітчизна. Слова лелека, чорногуз, бузько, бусел називають того самого птаха і є, власне кажучи, абсолютними синонімами. Але у вислові Кохай мене, я твій завжди... Моя зажурена лелеко, прилинь сюди! взаємозаміна їх неможлива.
Відтінками значень і сферою вживання різняться між собою синоніми говорити, казати, мовити, вести річ, держати річ, висловлюватися, ректи, глаголити, цвенькати, подейкувати, балакати, гомоніти, просторікувати, молоти, верзти, базікати, патякати, шварґотіти, лепетати. Різну сполучуваність мають синоніми замурзаний, заяложений, каламутний, неприбраний, нечистий, яких об'єднує спільне загальне значення «брудний». Кажемо: замурзане обличчя, заяложений одяг, каламутна вода, неприбрана кімната, нечиста гра — але поміняти місцями ці означення не можна, цього не дозволяє їхня конкретна семантика.
Синоніми об'єднуються в синонімічний ряд, у якому виділяється стрижневе слово — домінанта. Воно є носієм основного значення, спільного для всього синонімічного ряду, стилістично нейтральне, найуживаніше й у словниках синонімів ставиться першим: кричати, горлати, лементувати, галасувати, репетувати, верещати, волати.
До одного синонімічного ряду звичайно входять слова однієї частини мови. Тому виділяють синоніми:
іменникові: друг, брат, друзяка, побратим, приятель, дружок, кум, товариш; майстер, віртуоз, мистець, чаклун, маг, чарівник, чародій, універсал;
прикметникові: гарний, красивий, чарівний, хороший, гожий, вродливий, приємний на вигляд;
дієслівні: захотіти, забажати, забагнути, зволити, благоволити, зажадати, запрагнути;
прислівникові: обов’язково, неодмінно, конче, доконче, неминуче, напевне, безсумнівно;
числівникові: два, пара, двійко, двічі, обоє; півтораста, сто п’ятдесят;
займенникові: всякий, кожний; якийсь, деякий, один, хтозна-який, бозна-який;
прийменникові: біля, коло, побіля, близько, обабіч, край;
сполучникові: наче, неначе, неначебто, нібито, ніби, мов, немов; і, й, та (у значенні і).
Багатозначне слово залежно від його конкретних значень може входити до різних синонімічних рядів: добрий (про людину), чуйний, співчутливий, доброзичливий, щирий, людяний, уважний, приязний, прихильний; добрий (про спеціаліста), кваліфікований, досвідчений, умілий, знаючий, компетентний; добрий (про врожай), багатий, високий, щедрий, рясний, великий.
До складу синонімічних рядів можуть входити й фразеологізми: рано, на світанні, ні світ ні зоря, ще й на зорю не займалося, ще й на світ не благословлялося, ще треті півні не співали, ще й чорти навкулачки не билися, здивуватися, зчудуватися, зробити великі очі, очі витріщити, скам'яніти від дива.
Синонімічними бувають і нефразеологічні словосполучення: сумніватися — брати під сумнів, пообіцяти — дати обіцянку, помилитися — зробити помилку, допомогти — надати допомогу, скривдити — вчинити кривду, записувати — вести записи.
Близькими до контекстуальних синонімів є перифрази. Перифраза — описовий мовний зворот, ужитий для називання предмета через якусь характерну його рису. Н-д, щоб у тексті не повторювати раз у раз слово Київ вживають перифразу столиця України, місто Кия; лев — цар звірів; вугілля — чорне золото, тверде паливо; газ — блакитне паливо; засоби масової інформації — четверта влада; рибалка — лицар гачка і наживи.
