1 етап

(1991-1996)

Етап становлення податкової системи

– характеризується частими змінами законодавства, низьким рівнем сплати податків, низьким рівнем кваліфікації податкових органів (протягом 1994 року декілька разів змінювався об’єкт оподаткування податку на прибуток підприємств, розмір відрахувань на загальнообов’язкове страхування доходив до 90 % фонду оплати праці, у 1995 році об’єктом оподаткування визначено балансовий прибуток, і запровадження диференційованих ставок податку на прибуток підприємств в залежності від виду діяльності )

2 етап

(1997-2003)

формування сучасних рис вітчизняної податкової системи

– формується система фіскального контролю за суб’єктами оподаткування, створюється податкова поліція, посилюється податковий тиск, запроваджується пропорційна шкала оподаткування податку на прибуток підприємств зі ставкою 30%, запроваджується існуючий до сьогодні порядок оподаткування доданої вартості, зниження ставки ПДВ 28% до 20%.

3 етап

(2004-2010)

етап удосконалення податкової системи України

– запроваджується пропорційна ставка податку з доходів фізичних осіб 13% замість прогресивної школи, з подальшим підвищення до 15 %, замість неоподаткованого мінімуму доходів громадян запроваджується податкова соціальна пільга, змінюється термін перенесення збитків з податку на прибуток з 60 місяців до 36 , і в подальшому до 12 місяців

Формальне скорочення з 28 до 18 загальнодержавних та з 14 до 5 місцевих податків та зборів, за рахунок малоефективних і не діючих податків, суттєво змінюється методика обчислення податку на прибуток (відбувається перехід від податкового обліку до бухгалтерсько обліку проте з податковими різницями), ставка поступово знижується з 25% до 18%, запроваджується слабо прогресивна шкала податку з доходів з граничною ставкою 17 %, і з 2015 року 20%. З 2014 року вводиться оподаткування пасивних доходів.

4 Етап (2010-сьогодення) етап переформатування податкової системи

Рис. 1.2 Інституційно-правове забезпечення реформування податкової системи України

Джерело: складено автором

Рис.1 Етапи становлення податкової системи України

Отже, закономірно, що за проголошенням Україною незалежності в 1991 році почалась розбудова вітчизняної системи оподаткування, особливістю якої була відсутність будь-якого досвіду справляння основних податків як інструментів регулювання соціально-економічного розвитку країни. Новим етапом у розвитку податкової системи стало прийняття Податкового кодексу України (ПКУ), який визначає податкову систему України як сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому ПКУ порядку (п. 6.3. ст. 6 ПКУ).

Податковий кодекс України як спеціальний закон регулює відносини, що виникають у сфері сплати податків і зборів; визначає вичерпний перелік податків і зборів, що сплачуються в Україні та порядок їх адміністрування; платників податків і зборів, їх права та обов’язки; компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов’язки їх посадових осіб при здійсненні податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З прийняттям Податкового кодексу України скоротився перелік податків, а саме: виключено комунальний податок, податок на рекламу, ринковий збір, збір за право використання місцевої символіки, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі. Податок з власників транспортних засобів у Податковому кодексі замінено збором за першу реєстрацію транспортного засобу, що змінює суть та порядок сплати відповідного податку.

Запроваджується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, основною ідеєю якого є перенесення податкового навантаження на більш платоспроможну категорію населення. Потребує вирішення питання справедливості та ефективності такого податку, адже базою оподаткування є площа, а не вартість нерухомості; такий підхід не відповідає тим завданням які стоять перед такого виду податками. Необхідною умовою використання цього податку є запровадження дієвого механізму оцінки нерухомості та ефективного використання нерухомості, земельних ділянок. З 2014 року запроваджується оподаткування доходів, отриманих від розміщення коштів на депозитних банківських рахунках.

Підтвердженням недостатньої ефективності системи оподаткування в Україні є надзвичайно низькі позиції в міжнародних рейтингах, що характеризують податкові інститути країни.

Одним з показників, що визначають рівень розвитку податкової системи, є податкове навантаження на платників податків. Так, рівень податкового навантаження в Україні визначається за методикою, запропонованою Світовим банком в рамках оцінки ведення бізнесу в різних країнах світу. Сплата податків є одним з 10 індикаторів, що показують рівень регулювання підприємницької діяльності в країні, вони враховують час і вартість виконання підприємцем вимог держави щодо реєстрації нового підприємства і ведення його діяльності, здійснення торгівельних операцій, забезпечення виконання контрактів, оподаткування та закриття підприємства. Сам індикатор «Сплата податків» складається з трьох показників: кількість платежів протягом року, витрати часу на підготовку податкової звітності і сплату податків для трьох основних податків (ПДВ, податок на прибуток, внески на соціальне страхування); узагальнена ставка податку (табл. 2.1).

Таблиця 2.

Динаміка показників, що характеризують рівень розвитку податкової системи України [76]

Кількість платежів суттєво зменшилась за рахунок скасування низки місцевих податків. Експерти Світового банку відзначили, що скорочення часу стало можливим за рахунок спрощення декларацій для сплати ПДВ та єдиного соціального внеску, а також удосконалення системи електронного звітування. За оцінками дослідження, за рік податкова ставка в Україні знизилася з 55,4 % до 54,9 %, кількість платежів залишилася на рівні минулого року – 28.

Податкова система для повної і всебічної характеристики повинна мати відповідні показники, які б характеризували її роль у фінансовій діяльності держави. Вплив податків на економічні та соціальні процеси в державі можна охарактеризувати за допомогою показника, — загального рівня оподаткування. Він розраховується як відношення суми податків і обов'язкових платежів, відрахувань і внесків до бюджетів та інших фінансових інститутів до валового внутрішнього продукту в відсотках.

З точки зору економічної теорії, зниження податкових вилучень позитивно впливає на економічне зростання, оскільки збільшення фінансових ресурсів у приватному секторі зумовлює їх краще використання на основі ринкового механізму. Зниження рівня оподаткування підвищує конкурентоздатність економіки на міжнародному ринку, зменшує відтік капіталу за кордон, а також в тінь. Усе це важливі фактори економічного зростання національної економіки, збільшення робочих місць і, відповідно, доходів бюджетів.

Загальний рівень оподаткування придатний для оцінки явищ і процесів на макрорівні. Для глибшого вивчення ситуації та оцінки податкової системи потрібна деталізація показника в розрізі галузей економіки. Мається на увазі промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок тощо. Тут важливе значення має система пільг, а також визначення бази оподаткування тощо.

У світі виокремлюють декілька моделей податкових систем – англосаксонська, євроконтинентальна, латиноамериканська, змішана.

Англосаксонська модель характеризується переважанням прямих податків (зокрема оподаткування з доходів) – широко використовується у США, ВБ, Канаді. Податкова система США характеризується паралельним використанням основних видів податків як на федеральному, так і на рівні штатів і місцевих органів влади. Зокрема, населення сплачує три види податків з доходів (федеральні, штатні та місцеві). До прямих податків у США відносяться податок з доходів, з майна, зі спадщини, з дарування, внески до соціального страхування.

Євроконтинентальна – переважання непрямого оподаткування з високими відрахуваннями на соціальне страхування (Австрія, Німеччина, Франція, Італія). Зокрема, у Франції переважаючими за сумою надходження є непрямі податки – ПДВ.

В основі латиноамериканської моделі лежить непряме оподаткування, що обумовлене перш за все економічними умовами: в умовах високої інфляції та низьких доходів населення непряме оподаткування сприяє певному захисту інтересів бюджету держави.

Змішана модель включає у себе характеристики різних моделей. До неї належать країни Росії, Японії. Держава суміщує пряме і непряме оподаткуваня у залежності від ситуації, що реально складається в економіці та необхідності забезпечення інтересів держави.

Розглянемо структуру податкових доходів зведеного та державного бюджетів у період з 2012 до 2014 роки. у таблиці 3.

Таблиця 3.