Фондова біржа

Вторинні ринки - це ринки, на яких відбувається торгівля цінними паперами, що випущені раніше. Вторинні ринки організуються на фондовій біржі, де формуються ціни на акції і облігації компаній і державних органів. Оскільки основною метою фінансових менеджерів повинен стати максимальний приріст ціни акцій, знання фондової біржи важливо для будь-кого, хто приймає участь в управлінні бізнесом.

Існують три типи фондових бірж:

• організовані біржі, які займають певні будівлі, наприклад, Нью-Йоркська фондова біржа (NYSE) , Американська фондова біржа (AMEX) і регіональні фондові біржі;

• небіржевий ринок - неорганізовані торгові майданчики;

• електронні біржі, важливіша з яких - NASDAQ.

Організовані біржі. Кожна з найбільш крупних бірж займає окрему будівлю, має обмежену кількість членів і виборний керуючий орган - раду менеджерів. Вважається, що члени біржи займають на ній «місця». Ці місця купуються і продаються, надають власнику право торгувати на біржі. У серпні 1999 року місце на біржі NYSE продавалося за 2,65 млн. доларів США. У 1977 році одне місце на біржі оцінювалося усього в 35 тис. доларів.

Як і інші торгові посердники, біржі полепшують укладення угод між покупцями і продавцями. Наприклад, одна з брокерських фірм отримує замовлення у своєму офісі від клієнта, який бажає купити акції певної компанії. У той же час інша брокерська фірма отримує замовлення від клієнта, який бажає продати такі акції. Брокери за допомогою електронних засобів передають своім представникам на Нью-Йоркську фондову біржу отримані заявки. Учасники біржі з заявками на продаж пропонують акції на продаж і укладають від імені клієнтів своїх компаній угоди з учасниками, які мають заявки на купівлю. Таким чином, біржа працює як аукціонний ринок.

Небіржовий ринок. У той час, як торгівля акціями більшості крупних компаній відбувається на NYSE, більшість акцій в дійсності торгується на небіржових ринках. Як уже зауважувалося, біржі працюють за принципом аукціону - заявки на продаж або купівлю надходять більш менш одночасно, і учасники біржі приводять ці заявки у відповідність одне до одного. Якщо угоди за будь-якою акцією відбуваються рідко, наприклад, через те, що акція належить новій або невеликій компанії, то за робочий тиждень чи місяць проходять тільки кілька заявок на купівлю чи продаж. Заявки на купівлю чи продаж приходять у різний час і різним брокерам і оформлення угоди стає утрудненим. Щоб не відмовляти своїм клієнтам у здійсненні угод, деякі брокерські компанії тримають невелику кількість акцій у власних портфелях і таким чином самі формують їх ринок. Особи, яку купують акції з метою їх подальшого перепродажу, називаються дилерами.

Такі ринки часто називають дилерськими ринками. Дилерський ринок включає всі механізми, необхідні для проведення транзакцій з цінними паперами, які не виконуються на організованих ринках. Ці механізми включають:

• відносно невелику кількість дилерів;

• велику кількість брокерів, які виступають як агенти при зведенні дилерів з інвесторами;

• сучасні електронні засоби зв’язку між дилерами і брокерами.

Брокери і дилери, які беруть участь у торгівлі на небірожовому ринку є членами органу, що саморегулюється, відомого як Національна асоціація дилерів (NASD), і отримують від неї ліцензії на проведення торгів. Комп’ютерна мережа, що використовується NASD, відома як система автоматичної котировки Національної асоціації дилерів або NASDAQ.

Електронна біржа NASDAQ. Система NASDAQ спочатку виконувала функції тільки системи котировки, але потім вона була перетворена у систему організованого ринку цінних паперів. Були введені спеціальні умови, задоволення яких стало необхідне для реєстрації цінних паперів подібно до організованих фізичних бірж. Останній час спостерігається серйозна конкуренція між NYSE і NASDAQ. Однак, більшість акцій крупних компаній все ж продовжують торгуватися на NYSE.