Третьочервневий державний переворот, яким завершилася революція.

• Це був акт державного перевороту, бо цар порушив Маніфест 17 жовтня 1905 р. і статтю 86 «Основних державних законів» 1905 p., за яким жоден новий закон не може з’явитися, без схвалення його Думою.

• Революція потерпіла поразку. Почалася політична реакція в країні.

• Новий виборчий закон обмежив права робітників, селян, національних меншин. Тому в III і IV Державних думах українських парламентських груп уже не було.

Причини поразки революції

1. У революційному русі не було єдності демократичних опозиційних сил (робітничого класу, селян, національної інтелігенції).

2. Неорганізованість демократичних, сил, слабкість керівництва.

3. Розкол у соціал-демократичному русі: більшовики вимагали рішучого повалення царизму, а меншовики наполягали на реформах в межах існуючого буржуазного ладу.

4. Армія загалом, окрім деяких підрозділів і кораблів, не підтримала революційні сили, а використовувалася для придушення руху.

5. Була закордонна матеріальна й фінансова допомога царизму.

Уроки революції

• Необхідність створення союзу всіх революційних сил країни для подальшої боротьби проти царизму.

• Демократичній опозиції потрібно задля цього йти на компроміси.

• Для правлячих кіл — необхідність проведення економічних і політичних реформ

Значення революції

1. Це була перша буржуазно-демократична революція початку XX ст., підчас якої робітники, селяни, демократична інтелігенція, частина армії виступили проти реакційного монархічного режиму.

2. Вона була важливим кроком у національно-визвольній боротьбі українського народу (скасовано Емський указ, з'явилася україномовна преса, розгорнулася діяльність різноманітних українських організацій).

3. Революція сприяла пробудженню національної свідомості.

4. Вона стала школою революційної боротьби трудящих.

5. Українські партії набули необхідного досвіду політичної боротьби.

6. Революційна боротьба підготувала бійців, які згодом, у лютому 1917 p., змогли повалити царський режимі

7. Сприяла активізації соціально-політичного життя. Українці Наддніпрянщини вперше набули досвіду парламентської діяльності.

8. Для селян було скасовано викупні платежі 1861 р.

9. Досвід революції і в наступні роки привертав увагу політичних діячів та учасників масових визвольних рухів.

5