3. Анамнез заболевания

1. Встановити точний час, місце та обставини травми зі слів хворого, свідків.

2. Визначити механізм травми- ДТП, падіння з висоти тощо.

3. Встановити епізод втрата свідомості.

4. З’ясувати факт надання домедичної та першої медичної допомоги сторонніми особами.

5. Визначити чи вживав хворий алкогольні напої або наркотичні засоби.

Збір анамнезу життя:

1. Виявити в анамнезі супутні захворювання.

2. Зібрати загальний алергологічний анамнез.

3. Які лікарські засоби пацієнт прийняв до прибуття бригади медичної допомоги.

4. З’ясувати чи хворів постраждалий на ВІЛ, туберкульоз, гепатити.

Проведення огляду та фізичного обстеження

1. Оцінка стану: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE.

2.Усунути порушення функцій дихання, кровообігу.

Оглянути травмованого з голови до п’ятки:

1. Зовнішні ознаки травми.

2. Рухова активність суглобів.

3. Деформація скелету.

4. Підшкірна емфізема та крепітація.

5. Колір шкірних покривів, вологість.

6. Рани кінцівок.

7. Деформація кінцівок.

8. Зовнішня чи внутрішня кровотеча з кінцівки.

1. Пульс, його характеристика, АТ.

2. ЧД, його характеристика.

3. Вимірювання артеріального тиску на обох руках.

4. Перкусія ділянки серця: наявність зміщення границь серцевої тупості.

5. Пальпація серця: оцінити верхівковий поштовх та його локалізацію.

6. Аускультація серця та судин: оцінити тони та наявність шумів.

7.Аускультація легень: наявність легеневого дихання, хрипів, тимпаніту.

1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях.

2. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма – 95%).

Лікувальна тактика

1. Положення потерпілого лежачи.Обмежити самостійне пересування.

2. Оксигенотерапія - зі зниженням сатурації менше 95% зі швидкістю 3-5 л/хв.

3. Ввести 0,9% розчин натрію хлориду-20 мл/кг та 10% розчин ГЕК.

4. Транспортна іммобілізація шинами, з фіксацією двох або трьох суміжних суглобів у випадках переломів та вивихів кісток, при ранах на суглобах, пошкодженнях судин.

5. При пошкоджень двох і більше сегментів кінцівок імобілізація проводиться на щиті.

Усунення болю :

- введення ненаркотичних та наркотичних анальгетиків ( морфіну - вводити дробно по 2-5 мг кожні 5-15 хв до припинення больового синдрому або появи побічної дії (гіпотензії, пригнічення дихання, нудоти, блювання).

- Для підвищення АТ в/в допамін - 2-10 мкг/кг/хв. під контролем ЧСС та АТ.

- Для зниження АТ застосовуються -адреноблокатори і/або нітрати.

ОЦІНКА СТАНУ ПАЦІЄНТА - ЗА АЛГОРИТМОМ АВСDE

А - прохідність дихальних шляхів (Airway)

1. Симптоми непрохідності дихальних шляхів:парадоксальне дихання та участі додаткових м'язів; центральний ціаноз; порушення свідомості -западання язика, м'якого піднебіння.

2. Кисень (> 10 л/хв).

В - дихання (Breathing)

Лікувати стани - важкий напад астми, набряк легень, напружений пневмоторакс.

1. Визначте симптоми, які можуть свідчити про порушення дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота додаткових м'язів або черевний тип дихання.

2. Визначте ЧД - в нормі це 12-20 вдихів за хв.

3. Оцініть спосіб дихання, глибину вдихів та перевірте чи рухи грудної клітки симетричні.

4. Надмірне наповнення шийних вен (при важкій астмі або напруженому пневмотораксі).

5.Проведіть аускультацію та перкусію легень.

6. Визначте положення трахеї - її зміщення може свідчити про напружений пневмоторакс.

С - кровообіг (Circulation)

1. Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (кисті): синя, рожева, бліда або мармурова.

2. Оцініть температуру кінцівок: холодна чи тепла.

3. Оцініть капілярне наповнення - в нормі до 2 сек.

4. Оцініть наповнення вен - можуть бути помірно наповнені або запалі при гіповолемії.

5.Визначить ЧСС. Знайдіть периферійний пульс та пульс на великій артерії, оцініть його наявність, частоту, якість, регулярність та симетричність.

6.Виміряйте артеріальний тиск.

7.Вислухайте тони серця.

8.Симптоми, які свідчили б про зниження викиду серця, такі як порушення свідомості.

D - порушення стану свідомості (Disability)

Найчастіше причинами порушень стану свідомості є важка гіпоксія, гіперкапнія, ішемія мозку або застосування лікарських засобів із седативним ефектом або анальгетиків,

1.Оцініть зіниці (діаметр, симетричність та реакцію на світло).

2. Швидко оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою AVPU: Alert (орієнтується), Vocal (реагує на голос), Pain (реагує на біль), Unresponsive (не реагує на жодні подразники).

3. Визначте рівень глюкози, щоб виключити гіпоглікемію..

Е - додаткова інформація (Exposure)

1. Зберіть детальний анамнез у пацієнта, його рідних, друзів.

Ознайомтесь з медичною документацією пацієнта: перевірте показники життєвих параметрів, та їх зміни у динаміці, які лікарські засоби він приймає.

Запрещается исправлять деформацию конечности - риск развития шока!

Основные правила наложения шин на конечности:

- шина накладывается поверх одежды, обуви при закрытых травмах; при открытых - одежду разрезают для наложения асептической повязки;

- шина должна захватывать два сустава, три- повреждение бедра, плеча;

- шина моделируется по здоровой конечности;

- придать среднефизиологическое положение;

- шина прибинтовывается от периферии к центру;

- кончики пальцев кисти и стопы должны оставаться открытыми для контроля за кровообращением;

- во время перекладывания пострадавшего конечность удерживают.

При переломе бедра наружную шину накладывают на протяжении от стопы до подмышечной области, внутреннюю – до паха, по задней поверхности бедра и подошве стопы.

При переломе костей голени шину накладывают от пальцев до верхней трети бедра, укрепляют боковыми шинами, при травме стопы – до верхней трети голени.

При открытом переломе рану, ее края обрабатывают антисептиком и вначале накладывают асептическую повязку, а затем шину.

При необходимости наложения повязки на рану не следует раздевать раненого. Рекомендуется вырезать участок одежды, непосредственно прилегающей к ране и над ней в виде клапана и наложить повязку. После этого накладывают шину.Если показано применение кровоостанавливающего жгута последний накладывают на конечность до осуществления иммобилизации и таким образом, чтобы его можно было снять, не нарушая иммобилизации. Наложенный жгут нельзя закрывать повязкой, располагая над ним туры бинта. Замок жгута должен быть расположен спереди .