1. Боротьба з шоком:

- вагосимпатична блокада на відповідній стороні травми грудної клітки.

2. Киснева терапія (інгаляція зволоженим киснем проводиться за допомогою маски або через носовий катетер зі швидкістю 3-5 л/хв).

3. При напруженому пневмотораксі та вираженій підшкірній емфіземі грудної стінки, черевної стінки, шиї, обличчя – торакоцентез, дренування плевральної порожнини.

Пункція плевральної порожнини.

Знеболення при відсутності свідомості - не потрібне.

Оснащення:

1.товста пункцій на голка;

2.латексні рукавички;

3. шприц – 20 мл;

4. стерильні марлеві салфетки;

5. антисептик;

6. 0,5% розчин новокаїну.

Положення. Якщо постраждалий в свідомості можливе положення сидячи.

Техніка виконання.

1. Визначте стан постраждалого. Якщо постраждалий в свідомості поясніть необхідність проведення маніпуляції.

2. Виконуйте маніпуляцію дотримуючись правил асептики.

3. Визначте точку пункції (ІІ міжребір`я по середньоключичній лінії) .

4. При необхідності виконайте місцеве знеболення.

5. Розмістіть голку перпендикулярно до поверхні тіла над верхнім краєм другого ребра та введіть голку на глибину 3- 4 см.

6. При використанні пункційної голки, після аспірації повітря її вхід перекривають.

7. Після проведення маніпуляції необхідно обов’язково провести аускультаці легені.

4. При відкритому пневмотораксі – оклюзійна пов’язка, відсмоктування повітря з плевральної порожнини пункційною голкою. Якщо маніпуляція неефективна – фіксація голки до шкіри, не виймаючи її з плевральної порожнини.

5. При клапанному пневмотораксі – перевести у відкритий пневмоторакс та накласти оклюзійну пов’язку з наступним відсмоктуванням повітря з плевральної порожнини.

6. При зупинці дихання – інтубація трахеї, СЛР, в/в кровозамінників (особливо при наявності гемопневмотораксу) - гідроксиетилкрохмаль 6% 250 мл.

Подальша тактика залежить від даних ЕКГ.

- Рекомендований контроль рівня АТ.

- Для підвищення АТ в/в допаміну зі швидкістю 2-10 мкг/кг/хв. під контролем ЧСС та АТ.

- Для зниження АТ застосовуються -адреноблокатори і/або нітрати.

Оцінка стану пацієнта - за алгоритмом авсde

А - прохідність дихальних шляхів (Airway)

1. Визначте симптоми непрохідності дихальних шляхів: парадоксальне дихання та участі у диханні додаткових дихальних м'язів; центральний ціаноз; порушення свідомості спричиняє порушення прохідності дихальних шляхів (западання язика, м'якого піднебіння).

2. Кисень у високій концентрації: за допомогою маски (> 10 л/хв).

В - дихання (Breathing)

Лікувати стани - напад астми, набряк легень, напружений пневмоторакс, гемоторакс.

1. Визначте симптоми, які можуть свідчити про порушення дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота додаткових м'язів або черевний тип дихання.

2. Визначте ЧД - в нормі це 12-20 вдихів за хв.

3. Оцініть спосіб дихання, глибину вдихів та перевірте чи рухи грудної клітки симетричні.

4. Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен (наприклад, при важкій астмі або напруженому пневмотораксі), наявність та прохідність плеврального дренажу та інше.

5. Проведіть аускультацію та перкусію легень.

6. Визначте положення трахеї.

С - кровообіг (Circulation)

Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (кисті): синя, рожева, бліда або мармурова.

1. Оцініть температуру кінцівок: холодна чи тепла.

2. Оцініть капілярне наповнення - в нормі до 2 сек.

3. Оцініть наповнення вен - можуть бути помірно наповнені або запалі при гіповолемії.

4. Визначіть ЧСС. Знайдіть периферійний пульс та пульс на великій артерії, оцініть його наявність, частоту, якість, регулярність та симетричність.

5. Виміряйте артеріальний тиск.

6. Вислухайте тони серця.

D - порушення стану свідомості (Disability)

Найчастіше причинами порушень стану свідомості є важка гіпоксія, гіперкапнія, ішемія мозку або застосування лікарських засобів із седативним ефектом або анальгетиків,

1. Оцініть зіниці (діаметр, симетричність та реакцію на світло).

2. Швидко оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою AVPU: Alert (орієнтується), Vocal (реагує на голос), Pain (реагує на біль), Unresponsive (не реагує на жодні подразники).

3. Визначте рівень глюкози, щоб виключити гіпоглікемію

Е - додаткова інформація (Exposure)

1. Зберіть детальний анамнез у пацієнта, його рідних, друзів.

2.Ознайомтесь з медичною документацією пацієнта: перевірте показники життєвих параметрів та їх зміни у динаміці, перевірте, які лікарські засоби пацієнтові призначені та які він приймає.

ТРАНСПОРТИРОВКА- ВОЗВЫШЕННЫЙ ГОЛОВНОЙ КОНЕЦ, ПО ВОЗМОЖНОСТИ НА ТРАВМИРОВАНОЙ СТОРОНЕ