2) Високий коефіцієнт потужності, який може змінюватися у широких межах [43].

Електродвигуни, що перекачують горючі рідини використовують у вибухонебезпечному виконанні. У вибухонебезпечних зонах класів 1,2 електродвигуни можуть застосовуватися без засобів вибухозахисту за таких умов:

електродвигуни повинні установлюватися за межами вибухонебезпечних зон. Приміщення, в якому встановлюються електродвигуни, має бути відокремлене від вибухонебезпечної зони протипожежною стіною без прорізів і з протипожежним перекриттям (покриттям) з межею вогнестійкості не меншою за REI 60, мати евакуаційний вихід і бути забезпечено вентиляцією з п’ятикратним обміном повітря за годину;

привід насоса слід здійснювати за допомогою вала, пропущеного крізь стіну, з улаштуванням у ній сальникового ущільнення.

Електродвигуни для зовнішніх насосних станцій забезпечують захисним покриттям для захисту від атмосферного впливу (дощ, сніг тощо) [3].

1.3 Основні умови утворення горючого середовища

Під час експлуатування насосів зовсім уникнути витоків горючих речовин неможливо. Навіть у разі застосування найбільш надійного - торцевого ущільнення, можливі незначні витоки рідини.

Поршневі насоси у порівнянні з відцентровими є більш пожежонебезпечними, тому що вони характеризуються пульсуючим подаванням рідин. Це призводить до циклічних динамічних навантажень, які мають більший руйнувальний вплив на місця потенційних витоків (прокладки, ущільнення, фланцеві з’єднання тощо). Максимальний напір, який насос може розвинути за наявності достатньо потужного двигуна, обмежується міцністю корпусу насоса, типом і конструкцією ущільнювальних пристроїв. Тому, у випадку підвищення напору більше за припустимий, стає можливим руйнування ущільнень або насоса і викид продукту назовні.

Під час аварій насосів та обладнання небезпека виникнення горючого середовища значно посилюється. За невеликий проміжок часу можуть відбуватися витоки значної кількості горючих рідин, швидко утворюватися вибухопожежонебезпечна пароповітряна суміш, що за наявності джерела запалювання може спричинити вибух або займання.

За даними статистики [40], головною причиною через яку відбулося 59,1 % аварій, що призвели до пожеж, вибухів та аварійної загазованості, є використання несправного обладнання. У таблиці 1.3 наведено дані про характерні аварійні ситуації, що спричиняють пожежі, вибухи, аварійну загазованість.

Таблиця 1.3 - Дані про характерні аварійні ситуації, що викликають пожежі, вибухи, аварійну загазованість

№ з/п	Дані про характерні аварійні ситуації, що викликають пожежі, вибухи, аварійну загазованість	%
1.	використання несправного обладнання	59,1
2.	порушення технологічного режиму	26,8
3.	пуск несправної технологічної лінії (апарата)	7,5
4.	порушення правил ремонтних робіт	4,7
5.	Невиконання правил зупинки обладнання	1, 9

У більшості випадків аварійні витоки в насосних станціях пов’язані з пошкодженням сальників, підшипників, ущільнень. Так, за даними [40,41] вони становлять найбільший відсоток (30,2) серед елементів обладнання, вихід з ладу яких призводить до аварій.

Причини аварійних ситуацій, що призводять до пожеж, вибухів, аварійної загазованості наведено в таблиці 1.4

Таблиця 1.4 - Причини аварійних ситуацій, що призводять до пожеж, вибухів, аварійної загазованості

№ з/п	Причини аварійних ситуацій, що призводять до пожеж, вибухів, аварійної загазованості	%
1.	пошкодженням сальників, підшипників, ущільнень	30,2
2.	порушення режиму експлуатування технологічної лінії	16,9
3.	неякісний монтаж технологічного обладнання	14,1
4.	корозія обладнання	12,1
5.	прогар труб	8,5
6.	переповнення споруд промканалізації	7,6
7.	Інші	10,6

Витоки горючих рідин в насосних станціях можливі також через організаційні недоліки: незадовільний технічний нагляд, неякісне технічне обслуговування (ТО) та ремонт обладнання.

У більшості випадків пошкодження насосного обладнання, що спричиняють витоки горючих рідин і утворення горючого середовища, відбуваються під час проведення ремонтних робіт [41,42,43].

Імовірність виникнення горючого середовища в технологічних насосних станціях більша, ніж у насосних станціях СНН. Це пов’язано з тим, що процес транспортування вуглеводнів у технологічних насосних станціях підпорядковано регламенту технологічного процесу перероблення нафти і виконується майже безперервно. Рідина, що перекачується, може мати досить високу температуру і транспортуватися за відносно високого тиску, що обумовлює підвищені вимоги до обладнання, сальників, прокладок тощо.

Узагальнюючи наведене вище, можна зазначити, що уникнути ймовірності утворення горючого середовища в насосних станціях повністю неможливо через технічні та організаційні причини, що спричинені порушеннями вимог безпечного улаштування, експлуатування, технічного обслуговування та ремонту обладнання.