- •(Інформаційно-довідковий посібник)
- •1.2 Класифікація і конструктивні характеристики насосів і приводів
- •2) Високий коефіцієнт потужності, який може змінюватися у широких межах [43].
- •1.3 Основні умови утворення горючого середовища
- •1.4 Потенційні джерела запалювання
- •1.5 Умови та шляхи поширення пожежі
- •2.1.2.6 У разі порушення протипожежного режиму
- •2.1.1.2 Запобігання утворенню горючого середовища під час аварійних ситуацій
- •2.1.2.6 Внаслідок порушень протипожежного режиму
- •2.2.3 Забезпечення безпеки людей
- •2.2.4 Забезпечення вогнестійкості будівельних конструкцій
- •2.2.5 Забезпечення гасіння пожежі
- •2.2.6 Створення умов для ліквідації пожежі
- •2.3 Організаційно-технічні заходи
- •3 Рекомендації щодо порядку проведення пожежно-технічних обстежувань (планових та позапланових перевірок протипожежного стану) насосних станцій
- •І етап ( підготовка до проведення перевірок) включає:
- •Іі етап (проведення перевірок) включає:
- •Ііі етап (контроль та заходи з усунення недоліків в системі забезпечення пожежної безпеки насосних станцій) включає:
- •Перелік використаної літератури
- •Додаток г
- •Основні вимоги пожежної безпеки, яких необхідно дотримуватись під час експлуатування насосних станцій
1.2 Класифікація і конструктивні характеристики насосів і приводів
Основну частину насосного господарства складають насоси та їх приводи (двигуни).
Насоси обирають залежно від в’язкості рідини, що перекачується, і тиску її насичених парів, необхідного напору та продуктивності. Кількість насосів обирають залежно від необхідності одночасного перекачування нафтопродуктів кількох сортів, загальної продуктивності і напору.
Найбільш поширеними є поршневі і відцентрові насоси [28].
Незважаючи на ряд суттєвих недоліків (велика вартість, великі габаритні розміри, складність експлуатування тощо), поршневі насоси переважно використовують для перекачування високов’язких нафтопродуктів, для перекачування за малої продуктивності і великих напорів. Для цих насосів характерне більш рівномірне, ніж у поршневих подавання рідини і вони дозволяють створювати високий тиск.
Схему поршневого насоса наведено на малюнку 1.2
1 – клапан всмоктувального
трубопроводу ;
2 – робочий циліндр;
3 – клапан нагнітального
трубопроводу ;
4 – нагнітальний трубопровід;
5 – поршень;
6 – всмоктувальний трубопровід.
7 – резервуар.
Рисунок 1.2 - Схема поршневого насоса
С
Положення кривошипів
Рисунок 1.3 - Схема триплунжерного насоса
Блок насоса складається з трьох циліндрів одинарної дії, в яких здійснюють зворотно-поступальний рух плунжери або дискові поршні. Поршні працюють від одного вала, коліна якого зміщені на кут 120º відносно один до одного. Насос приводиться в дію від електродвигуна через редуктор [28].
До таких насосів відносять плунжерні привідні насоси типу ХТР (хімічні трициліндрові з подаванням, що регулюється). Характеристику плунжерних привідних насосів ХТР наведено у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 - Характеристика плунжерних привідних насосів ХТР
Характеристики |
ХТР-20/50 |
ХТР-8/110 |
Подавання, м3/год. |
10-20 |
4-8 |
Тиск нагнітання, МПа |
5,0 |
11,0 |
Кількість подвійних ходів плунжера за1 хв. |
200 |
182 |
Потужність електродвигуна, кВт |
40 |
40 |
Температура рідини, що перекачується, ºС |
-30 |
20-40 |
Густина рідини, кг/м3 |
603 |
780 |
На цей час, при проведенні реконструкції технологічних установок на підприємствах поршневі насоси замінюють на відцентрові.
Відцентрові насоси більш компактні і прості в обслуговуванні. Крім того, відцентрові насоси більш швидкохідні, що дозволяє з’єднувати їх безпосередньо з електродвигунами без редуктора. Суттєвою перевагою відцентрових насосів є їх здатність до саморегулювання. До недоліків цих насосів у порівнянні з поршневими слід віднести більш низький коефіцієнт корисної дії (далі к.к.д.), меншу висоту всмоктування, різке зниження к.к.д. і продуктивності під час перекачування нафтопродуктів підвищеної в’язкості [41,42,43].
Схему відцентрового насоса наведено на рис. 1.4
1 – робоче колесо;
2 – нагнітальний трубопровід;
3 – спіральний корпус;
4 – лопатки;
5 – всмоктувальний трубопровід;
6 – резервуар;
7 – клапан з сіткою.
Рисунок 1.4 - Схема відцентрового насоса
Найбільш поширеними є відцентрові безсальникові насоси з подвійним торцевим або з одинарним торцевим ущільненням.
На вибухонебезпечних виробництвах для перекачування легкозаймистих і горючих рідин застосовують насоси підвищеної надійності у герметичному виконанні або з подвійним торцевим ущільненням вала.
Нафтові відцентрові насоси виготовляють типів НК, НКЕ, НЕ (рис. 1.5).
Рисунок 1.5 - Повздовжні розрізи насосів типу НК і НКЕ,НЕ
Основні вузли насоса типу НК |
Основні вузли насоса типу НКЕ,НЕ |
1,4 – підшипники; 2 – вал; 3 – опірна стійка; 5 – сальникове ущільнення; 6 – гайка робочого колеса; 7 – робоче колесо; 8 – корпус; 9 – кришка з вхідним патрубком. |
1 – перехідник; 2 – ущільнення вала; 3 – корпус; 4 – робоче колесо; 5 – кришка з вхідним патрубком. |
Насоси типу НК – консольні одноступеневі з робочими колесами однобічного входу, призначені для перекачування рідин з температурою від 0 ºС до 200 ºС.
Насоси типу НКЕ, НЕ – консольні моноблочні електронасоси з вибухозахищеним електродвигуном, призначені для перекачування рідин з температурою до 200 ºС.
Як приводи для насосів використовуються електродвигуни. Електродвигуни можуть бути синхронними і асинхронними [41,42].
Асинхронні електродвигуни завдяки простоті експлуатування, компактності отримали широке поширення в насосах малої та середньої потужності.
У насосних станціях великої потужності використовують синхронні електродвигуни, які на відміну від асинхронних електродвигунів мають такі переваги: 1) незмінність кількості обертів, що не залежить від навантаження;
