Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій
та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки
(УкрНДІПБ МНС України)
Пожежна безпека насосних СТАНЦІЙ для перекачування нафти та нафтопродуктів з тиском насиченої пари
не вищЕ 93,3 кПа
(Інформаційно-довідковий посібник)
Київ 2009
У посібнику надано відомості щодо видів та конструктивних особливостей насосних станцій і насосів для перекачування нафти та нафтопродуктів, розглянуто пожежну небезпеку насосних станцій, проаналізовано систему забезпечення пожежної безпеки станцій, розглянуто пожежонебезпечні властивості нафти та нафтопродуктів, а також узагальнено та систематизовано протипожежні вимоги чинних норм і правил щодо забезпечення пожежної безпеки насосних станцій.
Посібник призначено для інспекторського складу Державного пожежного нагляду, який здійснює протипожежний нагляд на об’єктах видобування, перероблення, транспортування та зберігання нафти і нафтопродуктів.
Даний посібник розповсюджується на технологічні насосні станції, а також на насосні станції, що розміщені на складах нафти та нафтопродуктів, які перекачують нафту і нафтопродукти з тиском насичених парів, не вищим за 93,3 кПа (700 мм. рт. ст.) за температури 20 ºС.
Для зручності матеріал представлено у текстовому, графічному і табличному вигляді.
Інформацію, представлену у посібнику, надано станом на червень 2009 року.
Інформаційно-довідковий посібник погоджено Державним Департаментом пожежної безпеки МНС України. Лист № 36/1/3676 від 12.06.2009 р.
Зміст
Сфера застосування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
2 |
||
Позначення та скорочення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
4 |
||
1 |
Конструктивні особливості та характеристики пожежної небезпеки насосних станцій . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
5 |
|
1.1 |
Класифікація і види насосних станцій. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
5 |
|
1.2 |
Класифікація і конструктивні характеристики насосів і приводів . . . . |
9 |
|
1.3 |
Основні умови утворення горючого середовища. . . . . . . . . . . . . . . . . . |
13 |
|
1.4 |
Потенційні джерела запалювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
15 |
|
1.5 |
Умови та шляхи поширення пожежі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
17 |
|
2 |
Система забезпечення пожежної безпеки насосних станцій . . . . . . . . |
19 |
|
2.1 |
Система запобігання пожежі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
19 |
|
2.2 |
Система протипожежного захисту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
25 |
|
2.3 |
Організаційно-технічні заходи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
31 |
|
3 |
Рекомендації щодо порядку проведення пожежно-технічних обстежувань (планових та позапланових перевірок протипожежного стану) насосних станцій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
33 |
|
Перелік використаної літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
40 |
||
Додаток А |
Терміни та визначення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
44 |
|
Додаток Б |
Пожежонебезпечні властивості нафти та нафтопродуктів. . . . . . |
47 |
|
Додаток В
|
Основні вимоги пожежної безпеки, яких необхідно дотримуватися на стадії проектування насосних станцій. . . . . . . |
53 |
|
Додаток Г
|
Основні вимоги пожежної безпеки, яких необхідно дотримуватися під час експлуатування насосних станцій . . . . . . |
67 |
|
ПОЗНАЧЕННЯ ТА скорочення
СНН - склади нафти і нафтопродуктів
ТСБ – товарно-сировинна база
ТО – технічне обслуговування
ППР – планово-попереджувальний ремонт
ДВЗ – двигун внутрішнього згоряння
ГР – горюча рідина
ЛЗР – легкозаймиста рідина
ДБН – державні будівельні норми
НД – нормативний документ
ПУЕ – правила улаштування електроустановок
ДПД – добровільна пожежна дружина
ПТК – пожежно-технічна комісія
ВНТП – відомчі норми технологічного проектування
ТУ – технічні умови
ПБ – пожежна безпека
ПТО - пожежно-технічне обстежування
1. КОНСТРУКТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ НАСОСНИХ СТАНЦІЙ
1.1 Класифікація і види насосних станцій
Насосні станції є важливими об’єктами підприємств видобування, перероблення, транспортування та зберігання нафти і нафтопродуктів. Сучасна насосна станція – це складний виробничий комплекс, який складається з цеху перекачування, основного та допоміжного обладнання, розвиненої мережі трубопроводів та інженерних комунікацій, систем контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, зв’язку, електрозабезпечення тощо.
Взагалі, під поняттям “насосна станція” розуміють групу насосів з кількістю більше трьох, які віддалені один від одного на відстань не більше трьох метрів [1].
Схему умовної класифікації насосних станцій наведено на рисунку 1.1.
Характерні показники, що відрізняють насосні станції складів нафти та нафтопродуктів (далі – СНН) від технологічних насосних станцій наведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 - Показники, що відрізняють насосні станції СНН від технологічних насосних станцій
Показник
|
Насосні станції СНН
|
Технологічні насосні станції |
1 |
2 |
3 |
Тип (виконання) |
у більшості є закритого типу |
у більшості є відкритого типу |
Спеціалізація (призначення)
|
є більш спеціалізованими (перекачують темні або світлі нафтопродукти)
|
змішаного типу (в одній насосній станції можуть перекачуватися як темні, так і світлі нафтопродукти) |
Кількість та продуктивність насосів |
менші за розмірами і кількістю насосів, але мають насоси більш великої продуктивності |
можуть мати великі кількості насосів і значні розміри |
Розміщення |
як правило розміщуються окремо |
як правило суміщені з іншим технологічним обладнанням |
Режим роботи |
робота насосів носить періодичний характер |
характеризуються безперервною роботою насосів |
Температура речовини
|
як правило є холодними (перекачують продукти з температурою до 250 ОС) |
бувають холодними, гарячими і змішаного типу |
закриті
заглиблені
НАСОСНІ СТАНЦІЇ
технологічні
насосні
станції
насосні станції
СНН
за типом
будівлі
за типом
нафтопродуктів, що перекачуються
світлі
темні
суміщені
за
технологічним тиском
високого тиску
низького тиску
за
продуктивністю
низької
високої
за температурою
перекачування
гарячі
холодні
за місцем
розміщення
розміщені окремо
суміщені
за типом
будівлі
за типом
нафтопродуктів, що перекачуються
світлі
темні
за
технологічним тиском
високого тиску
низького тиску
за
продуктивністю
низької
високої
за температурою
перекачування
гарячі
холодні
відкриті
закриті
заглиблені
відкриті
Рисунок 1.1 - Схема умовної класифікації насосних станцій
Безпосередній вплив на пожежну небезпеку насосних станцій (кількість можливих витоків) має об’єм горючої рідини, що перекачується, а також тиск у трубопроводах, по яких вона транспортується. Тому важливо розрізняти насосні станції за продуктивністю і технологічним тиском.
За продуктивністю насосні станції можна умовно поділити на станції низької та високої продуктивності. Продуктивність насосних станцій залежить від загальної кількості насосів і продуктивності кожного насоса.
За технологічним тиском в трубопроводах насосні станції можна умовно поділити на такі, в яких перекачуються нафтопродукти під великим тиском та такі, в яких перекачуються нафтопродукти під малим тиском.
За типом будівлі насосні станції поділяються на відкриті, закриті та заглиблені.
До відкритих насосних станцій відносяться ті станції, що розміщуються на майданчиках під навісами чи етажерками і мають легкі бокові огородження. Відкриті насосні станції будуються у районах з помірним кліматом і температурою повітря від мінус 45 ºС до 45 ºС [1].
Для захисту від дії атмосферних опадів насосів і електродвигунів, розміщених у відкритих насосних станціях, улаштовують спеціальні навіси і бокові огородження площею, не більше за 50% від загальної площі бокового огородження [2].
У відкритих насосних станціях насоси розміщують в один або два ряди. Якщо насоси розміщені двома рядами, то відстань між цими рядами складає не менше за 1,5 м. До відкритих насосних станцій підводять допоміжні (інфраструктурні) лінії, а саме: лінії охолоджувальної рідини з відповідною арматурою (можуть бути відсутні, якщо нормальна робота насосів забезпечується природним тепловідводом), дренажні трубопроводи, які обладнуються продувними вентилями і влаштовуються з нахилом, не меншим як 1:50 до дренажної системи. Для прогрівання та продування насосів і трубопроводів до майданчиків, на яких встановлено насоси, підводять водяну пару, стиснене повітря або інертний газ, частіше за все – азот [1].
У закритих насосних станціях електродвигуни розміщують в одному приміщенні з насосами або відокремлено від насосної зали за допомогою влаштування протипожежної перегородки І-типу.
Вузли засувок закритих насосних станцій розташовані поза будівлею станції на відстані не меншій за 1 метр, за умови, що стіна станції не має перерізів і не ближче за 3 метри, якщо стіна має перерізи. Вузли засувок, що розміщені в окремому приміщені, але в одній з насосною станцією будівлі, відокремлені від насосної зали протипожежною перегородкою І-типу. Ці приміщення мають окремий вихід назовні. В місцях розташування вузлів засувок передбачено лотки для збирання витоків у приямок [1].
Розміщення насосного обладнання та обладнання інфраструктури (парова, азотна продувальна, водяна лінія тощо) в закритих насосних станціях подібне до розміщення обладнання у відкритих насосних станціях.
Заглиблені насосні станції відрізняються від закритих насосних станцій тільки тим, що розміщені в заглиблених будівлях і, відповідно, мають меншу площу вільних перерізів та більшу вогнестійкість. Заглиблені насосні станції, як правило, мають невеликі розміри.
За типом вуглеводневої рідини, що перекачується, насосні станції поділяють на:
1) насосні станції, що перекачують світлі нафтопродукти (автомобільні та авіаційні бензини, гас, дизельне пальне, ароматичні вуглеводні, рідкі парафіни, розчинники, нафтові фракції з температурою перегонки до 360 ºС);
2) насосні станції, що перекачують темні нафтопродукти (солярове мастило, мазут, гудрон);
3) насосні станції, що перекачують як темні, так і світлі нафтопродукти.
Важливим є розподіл насосних станцій за таким показником, як температура рідини, що перекачується. Насосні станції, що перекачують рідину з температурою, меншою за 250 ºС відносяться до холодних насосних станцій, а насосні станції з температурою рідини, що перекачується, вищою за 250 ºС - до гарячих насосних станцій. Гарячі насосні станції частіше зустрічаються між технологічних насосних станцій, ніж між насосних станцій СНН. Це пояснюється тим, що в насосних станціях СНН підігрівання рідин здійснюється у тих випадках, коли необхідно зменшити їх густину для зручності перекачування, а в технологічних насосних станціях цього вимагає регламент виробництва.
У разі суміщеного розміщення, гарячі насосні станції повинні відділятися від холодних протипожежних стін з межею вогнестійкості, не меншою за REI 90 [1].
За місцем розміщення насосні станції поділяються на ті, що розміщені окремо і ті, що знаходяться у безпосередній близькості до технологічного обладнання.
Насосні станції на СНН розміщені головним чином окремо. Це пов’язано з особливостями технологічного процесу щодо здійснення основних і допоміжних операцій (зливання-наливання вагонів-цистерн, перекачування по трубопроводах, зачищування залізничних цистерн, резервуарів тощо). На СНН ІІІ категорії в будівлі насосної станції допускається розміщувати дизель-генератори.
Для технологічних насосних станцій є характерним суміщений вид розміщення. Це пов’язано з необхідністю забезпечення зручності й економічності ведення технологічного процесу та розміщення і монтажу технологічного обладнання. Суміщені насосні станції характеризуються підвищеною пожежною небезпекою через наявність іншого технологічного обладнання, яке здатне сприяти виникненню, розвитку і поширенню пожежі в насосних станціях.