4. Об'єкти інтелектуальної власності поділяються:

а) на дві групи;

б) на три групи;

в) на чотири групи.

Література

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради . – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003р. // Відомості Верховної Ради. – 2003. - № 40-44. - Ст.356.

3. Басай О. В. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків у сфері інтелектуальної власності (проблеми теорії) : 12.00.03 : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук / Басай Олександр Вікторович ; НУ "ОЮА", наук. консультант д. ю. н. О. І. Харитонова, офіційні опоненти: д. ю. н. О. В. Кохановська, д. ю. н. Р. Б. Шишка, І. В. Венедіктова. – Одеса, 2015. – 36 с.

4. Право інтелектуальної власності. Академ. курс: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. О.П. Орлюк, О.Д. Святоцького. . – К.: Концерн Видавничий Дім “Ін Юре”, 2007 – 696 с.

Теми 3, 4. Авторське право і суміжні права (2 год.) Заняття 2.

1. Поняття, принципи та значення авторського права.

2. Об’єкти та суб’єкти авторського права.

3. Загальна характеристика прав авторів.

4. Поняття та види суміжних прав.

5. Зміст та межі суб’єктивних суміжних прав.

6. Умови охорони суміжних прав.

7. Об’єкти, суб’єкти суміжних прав.

При вивченні даної теми студент, перш за все, повинен дати визначення поняття «авторське право», яке формулюється в об’єктивному і суб’єктивному розумінні. В об’єктивному розумінні  авторське право слід визначити як це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслі­док створення і використання творів науки, літератури та мистецтва. У суб’єктивному розумінні авторське право - це сукуп­ність прав, які належать автору або його правонаступникам у зв’язку зі створенням і використанням твору літератури, науки і мистецтва.

Окрему увагу слід звернути на види об’єктів авторського права. Студент повинен знати, що відповідно до ЦК України (ст. 433), Закону України «Про авторське право і суміжні права» (ст. 8) об’єктами авторського права є:

а) літературні та художні твори, зокрема:

романи, поеми, статті та інші письмові твори;

лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші сценічні твори;

твори живопису, архітектури, скульптури та графіки;

фотографічні твори;

твори ужиткового мистецтва;

ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки;

переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів (похідні твори);

збірники творів, інші складені твори, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної власності;

б) комп’ютерні програми;

в) компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

г) інші твори.

Важливо охарактеризувати суб’єктів авторського права, до яких відносяться: автори творів; спадкоємці й інші правонаступники; організації, що керують майновими правами авторів на колективній основі.

Крім цього, слід мати на увазі, що авторами визнаються особи, творчою працею яких створений твір. Авторами визнаються не тільки творці оригінальних творів, але й творці похідних (залежних) творів, таких як: переклади, переробки, копії творів мистецтва тощо.

Варто знати, що поряд з фізичними особами, власниками авторських прав можуть бути юридичні особи, що придбали окремі авторські повноваження за договором з автором чи одержали їх за заповітом або в інших випадках.

При розгляді питання суб’єктів авторського права слід пам’ятати, що суб’єктами авторського права після смерті автора стають його спадкоємці. Спадкування авторських прав здійснюється або за законом, або за заповітом. При спадкуванні за законом спадкоємцями можуть стати тільки громадяни, що є законними спадкоємцями. При спадкуванні за заповітом авторські права можуть бути передані будь-якому громадянину.

Суб’єктами авторського права можуть бути також видавництва, театри, кіностудії та інші організації, що займаються використанням творів.

У процесі вивчення даної теми студент має звернути увагу на визначення суміжних прав. Суміжні права - це права, що належать виконавцям, виробникам фонограм, виробникам відеограм, спадкоємцям цих суб'єктів та особам, яким на законних підставах передано суміжні майнові права, а також організаціям мовлення та їх правонаступникам.

Варто зрозуміти, що суміжні права відрізняються від авторського права тим, що вони належать власникам, які вважаються посередниками при виготовленні, записі та поширенні творів. 

Необхідно звернути увагу на те, що виникнення і здійснення суміжних прав також не потребує виконання будь-яких формальностей. Виробники фонограм, виробники відеограм і виконавці для сповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм або їх упаковках використовувати знак охорони суміжних прав, який складається з латинської літери Р у колі: ®, імені (найменування) особи, що має суміжні права, і зазначення року першої публікації фонограми.

Розглядаючи суміжні права, необхідно уяснити, що відповідно до ЦК України (ст. 449), Закону України «Про авторське право і суміжні права» (ст. 35) об’єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об’єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є виконання, фонограми, відеограми, програми (передачі) організації мовлення.

Потрібно охарактеризувати зазначені об’єкти суміжних прав. Виконання – це представлення творів, фонограм, відеограм, виконань шляхом гри, декламації, співу, танцю в живому виконанні або за допомогою технічних засобів (телерадіомовлення, кабельного телебачення та інших технічних засобів), а також показ кадрів аудіовізуального твору в їх послідовності (із супроводом або без супроводу звуком). Фонограма – це будь-який виключно звуковий запис виконань або інших звуків. Відеограма – це відеозапис на відповідному матеріальному носії виконання або будь-яких рухомих зображень, крім зображень у| вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору. Програма (передача) організації мовлення – програма (передача), створена самою організацією мовлення, а також на її замовлення і за рахунок її коштів іншою організацією.

Важливо пам’ятати, що охорона суміжних прав здійснюється без шкоди охороні творів авторським правом. 

Тестові завдання

1. Внаслідок чого виникає авторське право на твір?

а) факту його створення;

б) факту його реєстрації;

в) правильні відповіді а) та б).

2. Автор має виключні права на використання свого твору, які складаються...

а) з особистих прав;

б) з особистих (немайнових) і майнових прав;

в) з майнових прав.

3. Яке твердження правильне?

а) правильні відповіді б) та в);

б) особисті права автора діють довічно і не можуть бути передані іншим особам;

в) майнові права діють протягом життя автора і ще 70 років після його смерті.

4. Які з перерахованих категорій творів належить до не охороноспроможних?

а) новини або поточні події, фольклор (твори народної творчості), офіційні документи, державні символи та нагороди, символіка;

б) твори мистецтва;

в) наукові статті, монографії, дисертації.

5. Які з перерахованих прав належать до особистих прав виконавця?

а) право на ім'я, на охорону своїх виступів від спотворення;

б) право на сповіщення свого імені при виконанні твору;

в) правильні відповіді а) та б).

6. Який термін дії свідоцтво на авторське право?

а) протягом 70 років;

б) протягом всього життя;

в) діє протягом всього життя авторів, а також 70 років після їх смерті.