- •I лекційний матеріал
- •1. Агрегати для виплавки чавуну
- •1.1. Устрій типової доменної печі
- •Фундамент і металева конструкція доменної печі.
- •Основне технологічне обладнання печі
- •Допоміжне технологічне обладнання
- •1.2. Розрахунок профілю доменної печі
- •1.3 Обладнання для підготовки сировини
- •1.3.1. Устрій агломераційної машини
- •1.3.2. Розрахунки параметрів агломераційної машини
- •1.3.3. Вдосконалення конструкцій агломашин
- •2. Агрегати для виплавки сталі
- •2.1. Устрій типової дугової печі
- •2.1.1. Основне технологічне обладнання
- •2.1.2. Допоміжне технологічне устаткування
- •Вантажопідйомність завалочного крана пічного прольоту
- •2.1.3. Розрахунки параметрів робочого простору печі
- •2.1.4. Устрій надпотужних електродугових печей
- •Робочий простір 100-т печей з водооохолодженням
- •2.2. Обладнання конвертерного виробництва
- •2.2.1. Устрій кисневого конвертеру
- •2.2.2. Основне технологічне обладнання конвертеру
- •2.2.3. Розрахунки параметрів кисневого конвертеру
- •2.2.4. Допоміжне обладнання конвертеру
- •2.3. Обладнання мартенівського процесу
- •2.3.1. Основне технологічне обладнання мартенівської печі
- •2.3.2. Допоміжне обладнання
- •2.3.3. Розрахунки робочого простору печі
- •2.4 Конструкції установок позапічної обробки сталі
- •2.5. Обладнання для безперервної розливки сталі
- •Кисень Ацетилен
- •2.6. Обладнення спеціальної електрометалургії
- •2.6.1. Електрошлаковий переплав
- •2.6.2. Плазмово-дугова плавка
- •2.6.3. Обладнення для вакумної спецелектрометалургії
- •2.7. Устрій індукційної печі
- •3. Агрегати для виплавки феросплавів
- •3.1.Устрій типової феросплавної печі
- •Залежність параметрів печі від потужності
- •3.2. Основне і допоміжне обладнання
- •3.3. Розрахунки параметрів печі
- •II методичні вказівки
- •4. Методичні вказівки до виконання практичних завдань та розрахунково-графічної роботи
- •4.1. Розрахунок профілю доменної печі
- •4.1.1. Розрахунок профілю по методу академіка м.А. Павлова
- •Основні розміри профілю доменних печей снд
- •Значення коефіцієнтів X, z для печей різного об’єму
- •Інтенсивність горіння коксу при різній добовій його витраті
- •4.1.2. Розрахунок профілю по методу а.Н. Рамма
- •4.1.2.1. Нормальний профіль доменної печі
- •4.1.2.2. Геометрично подібний профіль доменної печі
- •4.2. Розрахунок геометричних параметрів киснево-конвертерного агрегату
- •4.2.1. Визнасення основних розмірів кисневого конвертера садкою 150 т при роботі зі скрапом
- •4.3. Розрахунок геометричних параметрів дугової сталеплавильної печі
- •4.4. Розрахунок геометричних параметрів феросплавної печі
- •Значення c при різних сплавах і коефіцієнтах n
- •Значення коефіцієнта еп1 для феросплавних електропечей
- •Значення геометричного критерія в1 для феросплавних печей
- •Додатки
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція доменної печі”
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція киснево-конвертерного агрегату”
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція дугової сталеплавильної печі”
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція феросплавної печі”
- •Використана та рекомендована література
Інтенсивність горіння коксу при різній добовій його витраті
К, т/доб |
800…950 |
950…1000 |
1100…1250 |
>1250 |
Iг, т/м2·доб |
21,6 |
22,8 |
24,0 |
26,4 |
Примітка: У сучасних умовах для печей об’ємом до 3200 м3 значення Iг більше вказаних на 20…25%, для печей об’ємом 5000 м3 – Iг більше на 40…45%.
Таким
чином,
.
Діаметр горна знаходиться за площею перерізу горна:
(4.7)
Правильність розрахунку діаметру горна перевіряється по відношенню Д/dг, яке за емперічними данними М.А. Павлова повинне бути рівним 1,1…1,15. Для сучасних доменних печей це відношення дорівнює 1,1…1,12.
У нашому випадку Д/ dг = 9,6/8,8 = 1,09.
Відношення Vп/S повинно бути в межах 24…30.
Перевіряємо відношення Vп/S = 1513/60,5 = 25,0.
Діаметр колошника визначається із співвідношення:
(4.8)
Приймаємо це співвідношення рівним 0,69. Тоді:
В данний час для печей великого об’єму воно коливається в межах 0,633…0,67.
Висота горна між осями чавунної льотки і повітряних фурм визначається як сума цих величин і відстані до нижньої кромки заплечиків:
(4.9)
де а – конструктивний розмір, який знаходиться в межах 0,4…0,5 м. Приймаємо а= 0,5 м.
Висота (відстань) розрашування повітряних фурм над рівнем чавунох льотки до осі повітряних фурм визначається за формулою:
(4.10)
де
- об'єм горна від осі чавунної льотки до
осі повітряних фурм на 1 т добової
виплавки, м3
.
доб/т. За М.А. Павловим ця величина
дорівнює 0,1…0.11. Для печей корисним
об’ємом 2000…5000 м3
вона складає 0,05…0,07.
Приймаємо
Висота за плечиків практично постійна (3…3,5 м), може корегуватися величиною кута нахилу за плечиків до горизонту (β), що приймається для сучасних печей в межах 79…810.
Висота
заплечиків при куті нахилу (
)
дорівнює:
(4.11)
Приймаємо 3,2 м.
Висоту розпару приймається рівною 1,7…2,2. Приймаємо для розрахунку 1,8 м.
Висота шахти визначається залежно від кута нахилу стін за формулою:
(4.12)
де
- кут нахилу стін шахти до горизонту,
град.
Кут
нахилу шахти має велике значення для
сходу шахти, розподілу матеріалів і
газового потоку, і повинне бути в межах
85…87 град. В сучасних умовах
зменшується до 83..85 град. Приймаємо
.
Висоту колошника знаходимо по різниці загальної корисної висоти печі і суми висот інших елементів профілю:
(4.13)
Висота колошника знаходиться в рекомендованих межах (2,3…3,0 м).
Контрольний розрахунок об'ємів окремих частин профілю
Розрахувавши основні розміри елементів профілю доменної печі, визначаємо її об'єм, підсумовуючи об'єми окремих частин профілю.
Об'єм горну:
(4.14)
Об'єм заплечиків:
(4.15)
Об'єм розпару:
(4.16)
Об’єм шахти:
(4.17)
Об'єм колошника:
(4.18)
Корисний об'єм доменної печі:
(4.19)
Діаметр великого конуса:
(4.20)
При проектуванні печей об’ємом 3200…5000 м3 встановлюються безконусні засипні апарати.
Кількість
повітряних фурм
звичайно встановлюються емпірично з
таким розрахунком, щоб відстань між
осями фурми
було
не менше 1 м, виходячи із забезпечення
нормальної роботи окислювальних зон.
На великих печах ця відстань досягає
1,5 м, отже кількість фурм рівна периметру
горна, поділеному на відстань між осями
фурм:
(4.21)
Зазвичай приймається парне число фурм.
