- •I лекційний матеріал
- •1. Агрегати для виплавки чавуну
- •1.1. Устрій типової доменної печі
- •Фундамент і металева конструкція доменної печі.
- •Основне технологічне обладнання печі
- •Допоміжне технологічне обладнання
- •1.2. Розрахунок профілю доменної печі
- •1.3 Обладнання для підготовки сировини
- •1.3.1. Устрій агломераційної машини
- •1.3.2. Розрахунки параметрів агломераційної машини
- •1.3.3. Вдосконалення конструкцій агломашин
- •2. Агрегати для виплавки сталі
- •2.1. Устрій типової дугової печі
- •2.1.1. Основне технологічне обладнання
- •2.1.2. Допоміжне технологічне устаткування
- •Вантажопідйомність завалочного крана пічного прольоту
- •2.1.3. Розрахунки параметрів робочого простору печі
- •2.1.4. Устрій надпотужних електродугових печей
- •Робочий простір 100-т печей з водооохолодженням
- •2.2. Обладнання конвертерного виробництва
- •2.2.1. Устрій кисневого конвертеру
- •2.2.2. Основне технологічне обладнання конвертеру
- •2.2.3. Розрахунки параметрів кисневого конвертеру
- •2.2.4. Допоміжне обладнання конвертеру
- •2.3. Обладнання мартенівського процесу
- •2.3.1. Основне технологічне обладнання мартенівської печі
- •2.3.2. Допоміжне обладнання
- •2.3.3. Розрахунки робочого простору печі
- •2.4 Конструкції установок позапічної обробки сталі
- •2.5. Обладнання для безперервної розливки сталі
- •Кисень Ацетилен
- •2.6. Обладнення спеціальної електрометалургії
- •2.6.1. Електрошлаковий переплав
- •2.6.2. Плазмово-дугова плавка
- •2.6.3. Обладнення для вакумної спецелектрометалургії
- •2.7. Устрій індукційної печі
- •3. Агрегати для виплавки феросплавів
- •3.1.Устрій типової феросплавної печі
- •Залежність параметрів печі від потужності
- •3.2. Основне і допоміжне обладнання
- •3.3. Розрахунки параметрів печі
- •II методичні вказівки
- •4. Методичні вказівки до виконання практичних завдань та розрахунково-графічної роботи
- •4.1. Розрахунок профілю доменної печі
- •4.1.1. Розрахунок профілю по методу академіка м.А. Павлова
- •Основні розміри профілю доменних печей снд
- •Значення коефіцієнтів X, z для печей різного об’єму
- •Інтенсивність горіння коксу при різній добовій його витраті
- •4.1.2. Розрахунок профілю по методу а.Н. Рамма
- •4.1.2.1. Нормальний профіль доменної печі
- •4.1.2.2. Геометрично подібний профіль доменної печі
- •4.2. Розрахунок геометричних параметрів киснево-конвертерного агрегату
- •4.2.1. Визнасення основних розмірів кисневого конвертера садкою 150 т при роботі зі скрапом
- •4.3. Розрахунок геометричних параметрів дугової сталеплавильної печі
- •4.4. Розрахунок геометричних параметрів феросплавної печі
- •Значення c при різних сплавах і коефіцієнтах n
- •Значення коефіцієнта еп1 для феросплавних електропечей
- •Значення геометричного критерія в1 для феросплавних печей
- •Додатки
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція доменної печі”
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція киснево-конвертерного агрегату”
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція дугової сталеплавильної печі”
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція феросплавної печі”
- •Використана та рекомендована література
2.5. Обладнання для безперервної розливки сталі
У промислово-розвинених країнах основну масу сталі розливають лише безперервним способом.
У металургійному виробництві на сучасний момент широко використовуються основні типи машин безперервного розливання сталі (МБЛЗ) (рис. 2.43): вертикальні, радіальні, криволінійні, горизонтальні.
Рис. 2.43. Принципові типи машин безперервного розливання сталі:
1 - вертикальні; 2 - радіальні; 3 - криволінійні; 4 - горизонтальні; С - зона відрізання заготівки; S - кінець твердіння.
Найбільш поширені МБЛЗ працюють за наступною схемою: рідка сталь поступає в крізну водоохолоджувачу виливницю-кристалізатор. Заздалегідь до початку розливання в кристалізатор вводять штучне рухливе дно (так звану “затравку”) (рис. 2.44). Рідкий метал, стикнувшись з холодними тілами затравки і кристалізатора, починає кристалізуватися; затравку разом із застиглим на ній металом повільно витягають із кристалізатора; разом з затравкою тягнеться і заготовка. Для зменшення зусиль витягування і виключення випадків розриву скориночки із-за приварювання скориночки до стінок кристалізатора останньому додають поворотно-поступальний рух, на його стінки подають мастило, на поверхні рідкого металу в кристалізаторі наводять шлак, тонка плівка якого між кристалізатором і заготовкою зменшує тертя. Заготівку, що виходить з кристалізатора, з рідкою серцевиною піддають інтенсивному охолоджуванню (зазвичай тонкодисперсними струменями води, що подається через спеціальні форсунки). Це охолоджування називають вторинним (первинним називають охолоджування в кристалізаторі). Після твердіння по всьому перетину заготівка поступає на ділянку різання, де її розрізають на мірні довжини .
Рис. 2.44. Затравка:
1 - кристалізатор; 2 - головка затравки.
На першому етапі в промисловому масштабі застосовували установки в основному вертикального типа (рис. 2.45). При отриманні на таких установках заготовок відносно великої товщини зона повного твердіння і відповідно ділянка різання заготівки на мірні довжини знаходяться на великому видаленні від кристалізатора. В результаті установка має бути або дуже високою (>40м). Для зменшення висоти будівлі та спрощення системи подачі сталерозливних ковшів до місця розливання МБЛЗ вертикального типа розташовували на невеликій висоті над рівнем цеху, а основне устаткування розміщували в глибокому залізобетонному колодязі. Окрім підвищення вартості будівництва це приводило до необхідності вживання складних систем видачі з колодязя порізаних заготівок, створювало серйозну скруту у випадку прориву кірки зливка і при аварійному розливанні.
Для витягування заготовки|заготівлі| служить система роликів (роликова проводка|); ролики притискаються до заготовки, що витягують, |заготівлі| за допомогою гідравлічних| механізмів. Притиснення роликів| може здійснюватися також за допомогою пружинних механізмів. Найбільше поширення|розповсюдження| получили| МБЛЗ з|із| роликовою системою проводки. МБЛЗ, на яких одночасно витягається тільки одна заготовка, називаються однострумкова, а коли декілька (звичайно меншого перерізу) – багатострумкова (одночасно можна отримувати від 2 до 8 заготовок).
