- •I лекційний матеріал
- •1. Агрегати для виплавки чавуну
- •1.1. Устрій типової доменної печі
- •Фундамент і металева конструкція доменної печі.
- •Основне технологічне обладнання печі
- •Допоміжне технологічне обладнання
- •1.2. Розрахунок профілю доменної печі
- •1.3 Обладнання для підготовки сировини
- •1.3.1. Устрій агломераційної машини
- •1.3.2. Розрахунки параметрів агломераційної машини
- •1.3.3. Вдосконалення конструкцій агломашин
- •2. Агрегати для виплавки сталі
- •2.1. Устрій типової дугової печі
- •2.1.1. Основне технологічне обладнання
- •2.1.2. Допоміжне технологічне устаткування
- •Вантажопідйомність завалочного крана пічного прольоту
- •2.1.3. Розрахунки параметрів робочого простору печі
- •2.1.4. Устрій надпотужних електродугових печей
- •Робочий простір 100-т печей з водооохолодженням
- •2.2. Обладнання конвертерного виробництва
- •2.2.1. Устрій кисневого конвертеру
- •2.2.2. Основне технологічне обладнання конвертеру
- •2.2.3. Розрахунки параметрів кисневого конвертеру
- •2.2.4. Допоміжне обладнання конвертеру
- •2.3. Обладнання мартенівського процесу
- •2.3.1. Основне технологічне обладнання мартенівської печі
- •2.3.2. Допоміжне обладнання
- •2.3.3. Розрахунки робочого простору печі
- •2.4 Конструкції установок позапічної обробки сталі
- •2.5. Обладнання для безперервної розливки сталі
- •Кисень Ацетилен
- •2.6. Обладнення спеціальної електрометалургії
- •2.6.1. Електрошлаковий переплав
- •2.6.2. Плазмово-дугова плавка
- •2.6.3. Обладнення для вакумної спецелектрометалургії
- •2.7. Устрій індукційної печі
- •3. Агрегати для виплавки феросплавів
- •3.1.Устрій типової феросплавної печі
- •Залежність параметрів печі від потужності
- •3.2. Основне і допоміжне обладнання
- •3.3. Розрахунки параметрів печі
- •II методичні вказівки
- •4. Методичні вказівки до виконання практичних завдань та розрахунково-графічної роботи
- •4.1. Розрахунок профілю доменної печі
- •4.1.1. Розрахунок профілю по методу академіка м.А. Павлова
- •Основні розміри профілю доменних печей снд
- •Значення коефіцієнтів X, z для печей різного об’єму
- •Інтенсивність горіння коксу при різній добовій його витраті
- •4.1.2. Розрахунок профілю по методу а.Н. Рамма
- •4.1.2.1. Нормальний профіль доменної печі
- •4.1.2.2. Геометрично подібний профіль доменної печі
- •4.2. Розрахунок геометричних параметрів киснево-конвертерного агрегату
- •4.2.1. Визнасення основних розмірів кисневого конвертера садкою 150 т при роботі зі скрапом
- •4.3. Розрахунок геометричних параметрів дугової сталеплавильної печі
- •4.4. Розрахунок геометричних параметрів феросплавної печі
- •Значення c при різних сплавах і коефіцієнтах n
- •Значення коефіцієнта еп1 для феросплавних електропечей
- •Значення геометричного критерія в1 для феросплавних печей
- •Додатки
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція доменної печі”
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція киснево-конвертерного агрегату”
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція дугової сталеплавильної печі”
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція феросплавної печі”
- •Використана та рекомендована література
2.2. Обладнання конвертерного виробництва
Конвертерний процес виробництва сталі на сьогодні є найбільш продуктивним сталеплавильним виробництвом. В Україні і странах СНД експлуатуються конвертери місткістю від 50 до 400 т.
Принцип дії конвертера: тверда шихта і рідкий чавун продуваються повітрям або киснем. При цьому окислюються домішки чавуну і вуглець, що перетворює його в сталь, а сірка та фосфор видаляються в шлак. Під час окислення створюється додаткове тепло, яке нагріває сталь до температури випуску (1600 град.).
Переваги конвертерного процесу перед іншими: висока продуктивність одного агрегату (до 140 т/год.), а на більш потужних –до 400…500т/год.; менші витрати по переділах; зручність автоматизації; процес легко з’єднується з безперервною розливкою сталі завдяки чіткого ритму випуску металу; надлишок тепла дозволяє переробляти металобрухт до 25…27 % від маси шихти, що знижує собівартість сталі.
Для стабільної роботи конвертерного агрегату використується різноманітне обладнання, яке знаходиться в таких відділеннях: скрапному, завантажувальному, ківшевому, конвертерному, міксерному. В скрапному відділенні встановлено технологічне і кранове обладнання: крани мостові з магнитом, або магнитно-грейферне, крани для перестановки совків з поворотним візком, скраповозиз вагами або без них, ваги на платформі, совки для металобрухту.
В завантажувальному відділенні-крани мостові заливні і полу портальні, машини для скачування щлаку, шлакові ковші, стенди для ковшів.
Конвертерний прольот-основна частина обладнання цеху: конвертери, машини: подачи кисню, відсічки шлаку, ломки футеровки, крани для заміни і ремонту фурм. Кожний конвертер має на обслугованні по одній машині подачи кисню, одному сталевозуі шлаковозу. Газовідводимий тракт і система подачи сипних матеріалів не відноситься до основного технологічного обладнання.В ківшевому прольоті встановлено технологічне і кранове обладнання: ковші сталерозливні чавуновозні, горілки для сушки ковшів, механізовані стенди, машини для ломки футеровки ковшів, мостові крани.
Міксерне відділення має таке обладнання: міксери, заливні крани, машини для скачування шлаку, заливні ковши, шлакові ковши і стенди для них.
Типи конвертерів. Конструкції конверторів залежать від технології процесу й бувають: кисневі; конвертери з донною продувкою; комбіновані (рис.2.18).
Схема кисневого конвертера з верхньою продувкою найбільш поширена в даний час на металургійних підприємствах України і країн СНД за рахунок відпрацьованої технології і відносно спрощеної конструкції. Типовий ряд конвертерів за масою рідкої сталі: 50, 100, 130, 160, 200, 250, 300, 350, 400 т.
Конвертер з донною продувкою використовує продувку знизу киснем і різними газами: горючими або негорючими для інтенсифікації процесу.
В комбінованому конвертеру одночасно подають кисень зверху через фурму і знизу подається нейтральний газ (аргон, азот) для інтенсивного перемішування металу і покращення доступу кисню до нижніх шарів металу.
Рис. 2.18. Різновиди киснево-конвертерних процесів:
а) - продувка киснем зверху; б) - продувка киснем знизу (через дно); в) - комбінована продувка (киснем зверху і різними газами через дно).
Основні вантажопотоки процесу включають наступні етапи:
- подачу й завантаження шихти;
- доставку й заливання рідкого чавуну;
- подачу й завантаження сипучих матеріалів;
- подачу кисню;
- доставку й подача феросплавів;
- транспортування й розливання сталі;
- збирання й переробка шлаків.
Під час загрузки конвертора шихтою і при випуску металу та шлаку положення конвертору відрізняються. В першому випадку він нахиляється в одну сторону на 40…50 град., в другому - в іншу. Це пов’язано з необхідністю розміщення відповідного технологічного обладнання: стаціонарного і рухомого.
Порядок завантаження шихти в конвертер представлено на рис. 2.19.
Рис. 2.19. Технологічні операції конвертерної плавки: завантаження лома (а), заливання чавуну (б), початок продувки (в), завмер температури (г), слив металу (д), злив шлаків (е):
1 - газовідвід; 2 - напівпортальна завантажувальна машина; 3 - совок; 4 - мостовий кран; 5 - заливальний ківш; 6 - бункер; 7 - тічка; 8 - термопара; 9 - бункер для феросплавів; 10 - сталерозливний ківш; 11 - шлакова чаша (ківш).
Рідкий чавун заливають (рис.2.19, б) в похилий конвертер через отвір горловини з допомогою мостового крану (4) із заливного ковша (5), який звичайно вміщує всю порцію чавуну, що заливається (до 300т и більше). Заливні ковші з чавуном доставляють до конверторів із міксерного або переливного відділення. Тверда шихта з допомогою совка (3) і спеціальним краном (2) висипають шихту в конвертер.
Шихтові добавки із бункеру 6по труботічкам (7) подають до конвертеру. Злив металу і шлаку проводять шляхом нахилу конвертеру в іншу сторону.
Враховуючи великі можливості конвертера: високу продуктивність конвертера та відносно малий час плавки, необхідно скорочувати невиробничі простої, в тому числі час загрузки. Це можливо шляхом підвищення швидкості завантаження шихти і суміщення різних операцій за рахунок їх одночасного виконання. Готовий метал в зливках або напівфабрикатах (полоса) йде в прокатний цех. Шлаки подають у відділення дроблення й використовується по призначенню.
