Порядок виконання завдань
Завдання 1 виконується в 2 етапи.
На першому етапі, на підставі даних про доходи робітників підприємства, необхідно визначити базу оподаткування з податку та суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті в бюджет кожному з них, згідно даних завдання.
На другому етапі заповнити податкову звітність з податку на доходи фізичних осіб – Розрахунок Форми № 1ДФ.
Методичні рекомендації до виконання першого етапу завдання 1
При виконанні завдання необхідно користуватися положеннями Податкового Кодексу України (ПКУ) від 02.12.2010 року № 2755 - IV, зі змінами й доповненнями.
Завдання вимагає знання методики розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті в бюджет за результатами звітного податкового періоду (ст.162 – 179 розд. IV ПКУ).
При виконанні завдання, в першу чергу необхідно вірно визначити місячний оподатковуваний доход, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих протягом звітного податкового місяця (перелік оподатковуваних доходів наведено у ст.164 ПКУ).
Перелік доходів, що не включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу наведено у ст.165 ПКУ.
При визначенні об`єкта оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
Слід звернути увагу на те, що порядок визначення об`єкту оподаткування при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах має особливості. А саме: об`єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за формулою:
К = 100 : (100 – Сп),
де К – коефіцієнт;
К = 1,219512 – для доходів, які оподатковуються за ставкою 18%;
Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.
Базова ставка податку на доходи фізичних осіб становлять 18% від об`єкта оподаткування.
Відповідно до п. 164.6 ПКУ при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати база оподаткування ПДФО визначається як нарахована сума доходів у вигляді заробітної плати, зменшена на суму податкової соціальної пільги (ПСП) за ії наявності.
Для правильного розв`язку завдань слід пам`ятати умови застосування податкових соціальних пільг (ПСП) та їх розміри залежно від категорії платників податку.
Розміри податкових соціальних пільг, умови та порядок їх застосування визначені ст.169 Розділу IV Податкового кодексу.
Відповідно до ст.169 ПК встановлено три види податкової соціальної пільги: «загальна» –100 % від прожиткового мінімуму для працездатної особи (ПМПО)», «підвищена» – 150 % від суми загальної пільги», «максимальна» – 200% від суми загальної пільги.
Розмір соціальної податкової пільги складає:
«загальної» – 50 % від прожиткового мінімуму для працездатної особи у 2016 р. – 689, 0 грн (1378 х 50 %).
2) «підвищеної»- 150% визначеної суми «загальної» пільги ( ПМ х 50% х 150 %): у 2016 р. – 1033,5 грн (1378 х 50% х 150%).
3) «максимальної» – 200% визначеної суми «загальної» пільги ( ПМ х 50% х 200%): у 2016 р. –1378грн (1378 х 50% х 200%).
Правом на ПСП можуть скористатися працівники, чия заробітна плата не перевищує граничного розміру доходу.
Граничний розмір зарплати, що надає право на застосування ПСП у 2016 р. – 1930 грн (1378 х 1,4, округлені до найближчих 10 грн).
Крім того, слід мати на увазі, що для одного з батьків, які претендують на ПСП на дітей (п.п.169.1.2., пп. «а» і «б» пп.169.1.3. ПКУ), граничний розмір доходу визначається кратно кількості дітей віком до 18 років, а для другого з батьків – на загальних підставах (у 2016 р. для одного з батьків – 1930 х кількість дітей віком до 18 років; для другого з батьків –1930 грн).
Таким чином, сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає до сплати в бюджет, розраховується за формулою:
ПДФО
= (ЗП – ПСП) х
,
де ПДФО – сума податку на доходи фізичних осіб;
ЗП – загальний місячний оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді заробітної плати;
ПСП – податкова соціальна пільга;
– ставка податку на доходи фізичних осіб.
При виконанні завдання сума податку на доходи фізичних осіб обчислюються за встановленою методикою та в такий послідовності:
1) розраховується сума загального місячного оподатковуваного доходу робітника;
2) визначається розмір податкової соціальної пільги, якщо робітник має право на ії застосування;
3) розраховується сума податку з доходів фізичних осіб, яка підлягає сплаті до бюджету.
Розв’язування завдань має супроводжуватися необхідними поясненнями до розрахунків. Кожний показник повинен мати назву і одиницю виміру.