П Л А Н

Вступ

Розділ 1. Верховна Рада – парламент України.

Розділ 2. Організаційно-правові форми діяльності Верховної Ради України.

2.1.

Розділ 3. Законодавчий процес та його стадії.

Розділ 4. Статус народного депутата України.

Висновки

Список використаної літератури.

В С Т У П

Розгляд попередньої теми, а саме: “Конституційні основи організації і здійснення державної влади в Україні” дає змогу визначити, що державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову гілки, крім того були з’ясовані державні органи, які представляють кожну з цих гілок.

Верховна Рада України є парламентом нашої країни, одним із вищих органів держави, який уособлює законодавчу гілку влади та виступає від імені Українського народу. На відміну від Верховної ради УРСР вона є постійно діючим органом, що забезпечує безперервність законодавчого процесу й оперативне вирішення питань державної політики. Саме вона визначає загальні засади внутрішньої та зовнішньої політики нашої держави, їй підконтрольний і підзвітний уряд. Такий статус обумовлює пріоритетну роль парламенту в державному механізмі, свідчить про його провідне місце серед органів державної влади України і дає підстави твердити, що в нашій країні існує парламентаризм.

Правовий статус ВРУ визначається в Розділі 4 “Верховна Рада України” КУ. Окремі питання, що стосуються діяльності ВРУ, окремі питання визначено також в Розділах 5 “Президент України”, 6 “Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади.”, 7 “Прокуратура” та 8 “Правосуддя”, це зумовлено тим, що в процесі виконання своїх функцій усі три гілки влади державної влади тісно взаємодіють між собою.

Ті політичні процеси, які відбуваються сьогодні в нашій державі, надають неабиякої актуальності розгляду правового статусу єдиного законодавчого органу нашої держави ВРУ.

Метою лекції є розкриття особливостей здійснення організаційно-правової діяльності ВРУ в умовах нинішнього етапу розвитку державності України, комплексний аналіз положень КУ та нормативно-правових актів, практики його застосування в організації і діяльності ВРУ.

Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

• розглянути конституційно-правовий статус ВРУ;

• визначити і розглянути види функцій, які виконує ВРУ;

• окремо з’ясувати конституційно-правовий статус народного депутата України;

• зсувати сутність депутатського запиту та депутатського звернення;

• розглянути гарантії депутатської діяльності.

Розділ 1. Верховна Рада – парламент України.

1.1. Види парламентів та їх основні ознаки.

Стаття 75 КУ закріплює, що “Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.”

Парламент (від лат., англ., фр. — говорити) або легіслатура (від лат. Іех — закон) — ви­щий загальнонаціональний представницький орган державної влади, правомочний виконувати на основі конституційних приписів законодавчу, установчу, контрольну та інші функції.

Попередниками парламентів були державні установи пред­ставницького характеру Стародавніх Греції та Риму (наприк­лад, рада п'ятисот в Афінах). У XII—XIV ст. у країнах Євро­пи виникають станово-представницькі установи, які певною мірою обмежували владу монарха (наприклад, іспанські кортеси, генеральні штати у Франції, рада королівства в Англії). Вважається, що англійський парламент існує з 1265 р., коли вперше були скликані збори, які обмежували владу короля і досить широко представляли інтереси країни (поряд з барона­ми в ньому засідали по два лицарі від кожного графства і по два представники від кожного міста). Проте історія сучасного парламенту як загальнонаціонального представницького і за­конодавчого органу починається лише після буржуазних ре­волюцій XVII—XVIII ст.

Зарубіжний досвід свідчить, що в різних країнах ступень розмежування повноважень між гілками державної влади не є однаковим, тобто зрозуміло, що не можуть бути однаковими і ознаки парламенту. Розглянемо більш детально класифікацію парламентів для з’ясування змісту ознак парламентів, в тому числі і ВРУ .

Класифікація парламентів

1. Форма правління

1) парламенти типу арени в основу організації державної влади покладено модель «гнучкого поділу влад», парламент такого типу відіграє вирішальну роль у формуванні уряду, який несе перед ним політичну відповідальність, а в разі неспроможності сформувати уряд його повноваження можуть бути достроково припинені. функціонують у країнах з парламентськими формами правління (наприклад, Велика Британія, Італія, Молдова).

2) парламенти типу конгресу (перетворюючі або трансформуючи законодавчі органи) де організація державної влади будується відповідно до моделі «жорсткого поділу влад».Такі парламенти існують у країнах з президентською (дуалі­стичною) формою правління, яка характеризується відсутністю інститутів парламентської відповідальності виконавчої влади та розпуску парламенту. Виконавча влада за таких умов може ініціювати певний політичний курс, але кожного разу «він має апробуватися на міцність і розсудли­вість» у парламенті.

3) парламенти змішаного типу , де існує змішана форма правління, тобто в основу організації державної влади покладено елементи як моделі «гнучкого», так і моделі «жорсткого» поділу влад.

2.Характер функцій парламенту та його взаємовідносини з органами виконавчої влади