Кореспонденція рахунків по обліку виробництва продукції тваринництва

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
	дебет	кредит
Списано матеріальні цінності на виробництво продукції тваринництва:
медикаменти, дезинфікуючі засоби	232	208 рського призначення»
нафтопродукти та інші види палива	232	203
будівельні матеріали	232	205
запасні частини	232	207
корми	232	27, 208
Списано вартість робіт і послуг для тваринництва, Що надані власними промисловими і допоміжними виробництвами	232	233 , 234
Списано загальновиробничі витрати на тваринництво в порядку їх розподілу	232	91
Списано готову продукцію для потреб тваринництва (молоко для випоювання тварин, мед для годівлі бджіл, яйця для інкубації тощо)	232	27
Нараховано підрядникам та іншим стороннім підприємствам і організаціям за виконані роботи і надані послуги для тваринництва	232	63, 68
Нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне і соціальне страхування по оплаті праці в тваринництві	232	65
Нараховано оплату праці працівникам тваринництва	232	66
Нараховано знос (амортизацію) по основних засобах, що використовуються в тваринництві	232	131
Оприбутковано готову продукцію від тваринництва (молоко, яйця, мед, вовна)	27	232
Оприбутковано від тваринництва приплід тварин, привіс і приріст поголів'я	21	232
Віднесено на витрати по рослинництву вартість вивезеного гною на поля, в парники, теплиці тощо	231	232

Обчислення собівартості продукції тваринництва розпочинають після закриття субрахунку „Рослинництво” рахунку 23 „Виробництво” і списання на тваринництво різниці у собівартості кормів, згодованих тваринам з урожаю звітного року. До цього часу повинні бути закриті субрахунки рахунка 23 з обліку допоміжних виробництв та розподілу загальновиробничих витрат, які обліковуються на рахунку 91, а також зроблені відповідні записи за субрахунком „Тваринництво” рах. 23.

Перед обчисленням фактичної собівартості продукції тваринництва проводять підготовчі роботи:

1. необхідно нарахувати працівникам тваринництва всі види премій і доплат та включити їх суми до витрат виробництва відповідних галузей тваринництва;

2. розподіляють витрати з утримання кормоцехів між окремими групами тварин пропорційно фізичній масі витрачених кормів, приготовлених у кормоцехах. Ці витрати включають до витрат виробництва за статтею „Корми”;

3. списують та включають до складу витрат тваринництва відповідну частину витрат на спорудження та утримання літніх таборів, загонів, навісів та інших тимчасових споруд для тварин. Якщо у літніх таборах утримується декілька видів тварин, то витрати, які припадають на даний рік, слід розподіляти між видами чи групами тварин пропорційно до займаємої площі або кількості поголів’я тварин.

Побічна продукція тваринництва – гній – не калькулюється, визначається виходячи з нормативно-розрахункових витрат, витрат на його придбання та доставки до місця зберігання. (ст. 9.2. Метод. рекомендацій № 132)

Іншу побічну продукцію тваринництва (вовна-линька, пух, перо, міражні яйця, шкури загиблих тварин, м’ясо забитих звірів, молоко овець та інше) оцінюють за цінами можливої реалізації або іншого використання.

Розглянемо порядок визначення собівартості продукції по основаних галузях тваринництва.

Молочне скотарство (ст. 9.3.-9.6. Методичних рекомендацій № 132).

В молочному скотарстві об’єктами обчислення собівартості є: по основному стаду – молоко і приплід, по вирощуванню та відгодівлі тварин – приріст живої маси та жива маса тварин.

Основне стадо: при калькуляції продукції від загальної суми витрат по конкретному об’єкту обліку віднімається вартість побічної продукції, а решта розподіляється між молоком і приплодом.

ФС 1 голови приплоду = 60 кормо-днів утримання корови.

ФС 1 кормо-дня = усі витрати на утримання основного стада корів

кількість кормо-днів

ФС 1 ц молока = усі витрати на утримання основного стада корів – вартість

приплоду – вартість побічної продукції_________________

кількість ц одержаного молока

Планову собівартість продукції молочного скотарства доводять до фактичної шляхом списання калькуляційних різниць. Їх відносять в дебет рахунку 90 „Собівартість реалізації” відповідно кількості реалізованого молока, а також в дебет рахунку 23 „Виробництво” по молоку, яке використане на випоювання телят та інших видів худоби або перероблене на власних допоміжних промислових підприємствах.

По вирощуванню та відгодівлі тварин визначають собівартість 1 ц приросту живої маси та 1 ц живої маси поголів’я худоби.

ФС 1 ц приросту = загальна сума витрат на утримання поголів’я відповідної

групи тварин – вартість побічної продукції____________

кількість центнерів приросту живої маси

Приріст живої маси = М_к + М_в – М_н – М_{п ,}

де М_к – маса поголів’я на кінець року,

М_в – маса поголів’я, яке вибуло за рік,

М_н – маса поголів’я, яке надійшло за рік,

М_п – маса поголів’я, яке було на початок року.

ФС 1 ц живої маси = загальна сума витрат на вирощування тварин – вартість побічної продукції + балансова вартість тварин на початок року + вартість тварин, надійшли в господарство + вартість приплоду – вартість загиблих тварин__________

жива маси залишку тварин на кінець року + жива маса поголів’я, яке вибуло протягом року (без маси падежу)

Свинарство (ст. 9.10. Методичних рекомендацій № 132).

ФС 1 ц приросту = загальна сума витрат на утримання відповідної

групи тварин – вартість побічної продукції____________

кількість центнерів приросту живої маси при

відлученні (включаючи живу масу одержаного приплоду)

Приріст живої маси = Жива маса поросят під свиноматками на кінець звітного періоду + маса падежу + інше вибуття – жива маса тварин на початок – маса приплоду.

Вівчарство (ст. 9.12. Методичних рекомендацій № 132).

Витрати на утримання дорослого поголів’я і молодняку овець становлять собівартість продукції. ЇЇ розподіляють між видами основної та побічної продукції.

Основна продукція – вовна, приріст живої маси, приплід.

Побічна продукція – молоко і шкури загиблих тварин, які оцінені за реалізаційними цінами; гній – за плановими цінами.

Із загальної суми витрат на приплід відносять: 12 % - при розведенні романівської породи, 15 % - каракульської породи, всі інші – 10 %.

Всі інші витрати на утримання овець (без вартості побічної продукції та приплоду) розподіляють між вовною (1 ц вовни прирівнюють до 5 од.) і приростом живої маси (1 ц якого приймають за одиницю). Витрати на утримання стригального пункту, стрижку овець, класування, пакування, маркування вовни відносять безпосередньо на собівартість вовни.

Собівартість 1 голови приплоду = Витрати на приплід

Кількість голів приплоду

Птахівництво (ст. 9.16. Методичних рекомендацій № 132).

Собівартість продукції птахівництва визначається діленням витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці (без вартості посліду та іншої продукції) на кількість відповідної продукції. Обчислюється собівартість 1 тис. яєць основного стада птиці та 1 ц приросту живої маси молодняку.

Яйця батьківського стада птиці, не придатні для інкубації, оцінюються за собівартістю яєць промислового стада, а за його відсутності – за реалізаційними цінами. За цими ж цінами оприбутковуються яйця, одержані від молодняку птиці.