Кореспонденція рахунків по обліку виробництва продукції рослинництва

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
	дебет	кредит
Списано матеріальні цінності на виробництво продукції рослинництва:
добрива, отрутохімікати	231	208
нафтопродукти та інші види палива	231	203
насіння та посадковий матеріал	231	27 , 208
Витрати минулого року по незавершеному виробництву віднесено на культури під урожай поточного року	231	231
Списано витрати по сільськогосподарських культурах, які приорані на зелене добриво під інші культури	231	231
Виконані роботи і надані послуги для рослинництва власними допоміжними промисловими виробництвами	231	234
Списано загальновиробничі витрати на рослинництво в порядку їх розподілу	231	91
Списано послуги інших виробництв для рослинництва	231	233
Нараховано оплату праці за виконання робіт в рослинництві	231 «Рослинництво»	66
Нараховано знос (амортизацію) по основних засобах, що використовуються в рослинництві	231	131
Оприбутковано продукцію рослинництва від урожаю	27	231
Сторнуються мертві відходи та усушки продукції рослинництва	27	231
Оприбутковується продукція (дрова, хмиз), одержані від догляду за лісосмугами	209	231
Відпущена сільськогосподарська продукція пра­цівникам підприємства в рахунок оплати праці (на суму вартості продукції)	90	27

При здійсненні витрат дебетують рахунок 23, а кредитують різні рахунки залежно від видів витрат (матеріальні, розрахункові та інші рахун­ки). Готову продукцію оприбутковують з креди­ту рахунку 23 в кореспонденції з рахунком 27 «Продукція сільськогосподарського виробни­цтва». Продукція оприбутковується протягом року по плановій собівартості, яка коригується в кінці року до фактичної. Якщо фактична со­бівартість була менша за планову, то сторнуєть­ся дебет 27 і кредит 23 рахунку на суму пере­вищення. А коли фактична собівартість була більшою за планову, то робиться запис по дебе­ту 27 і кредиту 23 рахунку на суму, яка зрівняє планову собівартість з фактичною.

Об’єктами калькуляції собівартості в рослинництві є основна та суміжна продукції.

До обчислення фактичної собівартості продукції рослинництва виконуються підготовчі роботи, призначення яких полягає в обчисленні суми витрат на виробництво окремих видів продукції рослинництва, а саме:

1. перевірити правильність записів по дебету і кредиту аналітичних рахунків;

2. уточнити, чи повністю включені до витрат під врожай звітного року витрати минулих років за кожним видом незавершеного виробництва,

3. перевірити повноту оприбуткування продукції.

Відповідно до ст. 8.1 Методичних рекомендацій № 132 при розрахунку величини витрат, які підлягають включенню до собівартості конкретного виду продукції, важливо правильно визначити момент завершення виробничого процесу, витрати після якого не включаються до виробничої собівартості. Умовно цей момент позначають „франко”.

Виробнича собівартість продукції за видами с.-г. культур визначається:

А) зерна, насіння соняшнику – франко - місце зберігання (включаючи витрати на доочищення і сушіння);

Б) соломи, сіна – франко – скирта або інше місце зберігання;

В) цукрові буряки, картопля, баштанні, овочі, коренеплоди – франко – поле або інше місце зберігання;

Г) парниково-тепличні овочі, плоди, ягоди – франко – пункт приймання;

Д) зелена маса на силос – франко – місце силосування;

Е) зелена маса на корм – франко – місце споживання.

Наступні витрати на виконання операцій по підготовці продукції до реалізації та її проведення відносяться на витрати зі збуту.

По культурах, по яких одержують один вид продукції (без побічної), собівартість визначають діленням витрат по вирощуванню культури на валовий вихід (кількість) продукції.

При наявності побічної продукції її вартість віднімається від загальної суми витрат по вирощуванню відповідної культури (групи культур). Собівартість соломи, гички, стебел кукурудзи і соняшнику, капустяного листя та іншої побічної продукції рослинництва визначається виходячи із розрахунково-нормативних витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування та інші роботи, пов’язані із заготівлею побічної продукції. (ст. 8.2.)

При отриманні основної і супутньої продукції (декількох видів продукції) витрати між ними розподіляються шляхом використання перевідних коефіцієнтів або цін реалізації.

Розглянемо порядок калькулювання окремих видів продукції рослинництва.