4. Мети й об'єкти безпеки.

Виходячи з вищевикладеного, можна визначити мету безпеки життєдіяльності як забезпечення збереження життя і здоров'я людей.

При цьому об'єктом безпеки виступає окрема людина (індивідуум). Однак, індивідуум живе і діє в товаристві собі подібних, створюючи групу. Тобто, індивідуум є елементом системи (групи).

У свою чергу, групи індивідуумів, що розрізняються по інтересах, чисельності, фаху, національним, релігійним і іншим ознакам, також взаємодіють між собою. Причому той самий індивідуум може одночасно належати до декількох різних груп. Отже, сукупність груп і зв'язків між ними утворить складну систему. Як правило, найбільше тісно різні групи взаємодіють між собою в межах однієї держави. Тому доцільно виділити націю (сукупність громадян однієї держави) як систему більш високого порядку, що включає в себе – як підсистеми – різні групи індивідуумів.

Різні держави, що мають загальні кордони або близько розташовані одна від одної, можуть мати загальні інтереси. Наприклад: країни Чорноморського басейну мають загальні інтереси в галузі використання ресурсів Чорного моря і збереження його екологічної чистоти: Україна, Росія, Білорусія, Польща й інші країни мають загальні інтереси по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і т. ін. Насправді ці зв'язки набагато складніші, ширші й тісніші. Таким чином, системою наступного рівня є регіон.

Регіони поєднуються в систему більш високого порядку — світове співтовариство. Дійсно, такі проблеми, як збереження озонового шару, зменшення запасу ядерних озброєнь можуть бути вирішені тільки зусиллями всіх держав, усіх регіонів, усього світового співтовариства.

П ланета Земля, світове співтовариство постійно випробують на собі вплив Сонця, Місяця, інших космічних тіл. Енергія Сонця дає життя усьому на Землі, але в той же час ультрафіолетове і радіоактивне випромінювання Сонця шкідливе для живих організмів. Сила притягання Місяця викликає добові коливання рівня морів і океанів (припливи і відливи), що визначають ритм життя в прибережних районах. Протягом історії існування Землі вченим відомі кілька випадків падіння на земну поверхню великих (діаметром кілька десятків кілометрів) астероїдів. У результаті цих падінь відбувалися катастрофи глобального масштабу, коли гинуло до 80% живих організмів, різко змінювався клімат Землі, відбувалися наймогутніші землетруси і виверження вулканів, що змінюють вигляд Землі. Тому вищим рівнем системи, у яку як підсистему входить світове співтовариство Землі, є космос або світобудова.

Таким чином, система "людина — середовище" є ієрархічною макросистемою, що включає шість рівнів (підсистем) (Рис. 3): індивідуум; група; нація; регіон; світове співтовариство; космос.

Рис. 3

Рисунок 3

Раніше було визначено, що основним об'єктом безпеки є людина (індивідуум). Проте, це тільки перший рівень системи "людина — середовище". Очевидно, що якщо не буде забезпечуватися безпека групи, тобто другого рівня системи, то не можна говорити і про безпеку індивідуума, тобто першого рівня. Те ж саме має місце і на більш високих рівнях.

З погляду теорії великих систем, неможливо забезпечити стабільність системи, якщо не забезпечується стабільність окремих її елементів. З іншого боку, неможливо забезпечити стабільність окремих елементів, якщо не забезпечується стабільність усієї системи в цілому. У такий спосіб головною (стратегічною) метою безпеки є забезпечення безпеки (стабільності) як усієї системи в цілому, так і окремих її елементів на всіх рівнях.

Якщо застосувати це правило до системи "людина — середовище", то можна сказати, що проблему забезпечення безпеки людини варто вирішувати комплексно, на всіх рівнях, вирішуючи проблеми забезпечення безпеки як окремих людей, так і груп, націй, регіонів і усього світового співтовариства.

Таким чином, система "людина — середовище" є складною багаторівневою ієрархічною макросистемою, що включає в себе весь навколишній для людини всесвіт (світобудова). Підхід до рішення проблеми безпеки в цій системі повинен бути комплексним, тобто вирішення проблеми безпеки повинне охоплювати всі рівні й елементи системи і враховувати усі взаємозв'язки між ними.

Безпека життєдіяльності — це фундаментальна наука, що дає базові знання для освоєння спеціальності "Пожежна безпека".