10.5. Узагальнення резервів зниження собівартості продукції

У підрахунок резервів зниження собівартості продукції включають заплановану, але не отриману економію витрат. Для зручності можна скористатися табл. 10.16.

Таблиця 10.16

Зведений резерв зниження собівартості

Резерв	Сума, тис. грн.
I. Матеріальні витрати
1. Втрати від надпланових відходів
2. Надпланові транспортно-заготівельні витрати
3. Нездійснені організаційно-технічні заходи по зниженню матеріалоємності продукції
Всього по I групі
II. Витрати з оплати праці
1. Перевитрата від випереджаючого темпу росту заробітної плати над темпами збільшення продуктивності праці
2. Ліквідація непродуктивних виплат
3. Надпланова чисельність службовців
Всього по II групі
III. Витрати з обслуговування та управління виробництвом
1. Ліквідація надпланових витрат по ВУЕО, загальновиробничих і адміністративних витрат
IV. Інші витрати
Втрати від браку
Всього сума резерву

Оскільки аналіз резервів зниження собівартості ґрунтується на двох угрупованнях витрати, важливо при узагальненні уникнути повторного рахунку одних і тих же резервів, виявлених при аналізі в поелементному, а потім в постатейному розрізі.

Докладний техніко-економічний аналіз собівартості вимагає проведення досить трудомістких розрахунків по операціях і процесах силами колективу працівників різних спеціальностей і подальшого узагальнення отриманих результатів з використанням сучасних комп'ютерних технологій. Назви виявлених резервів підказують шляхи їх мобілізації.

10.6. Оперативний аналіз собівартості

Основне завдання оперативного аналізу собівартості полягає у виявленні внутрішньовиробничих резервів за більш короткі проміжки часу (день, декаду, місяць) як в цілому по підприємству, так і по його окремих структурних підрозділах. Оперативний аналіз буде успішним, якщо буде дотримано наступне:

1) чітке визначення показників, необхідних для щоденної інформації про витрати на виробництво продукції;

2) добре організоване нормативне господарство;

3) добре налагоджений оперативний облік витрат і виробничих втрат.

Найбільш прогресивним є наступний варіант організації оперативного аналізу. Щодня виявляються відхилення від діючих норм по продукції, яка виробляється, без калькулювання собівартості одиниці продукції. Складання відомості відхилень за нормативними калькуляціями окремих видів виробів дозволяє мати точні відомості про витрату сировини, матеріалів, заробітної плати і т.д. і щодня виявляти відхилення (економію чи перевитрата) по окремих видах статей, при цьому виявляються причини виниклих відхилень і їх винуватці.

При проведенні оперативного аналізу важливо встановити, яка частина відхилень пов'язана з внутрішніми причинами і яка частина - із зовнішніми, тобто зміна складу сировини, тарифів на перевезення і т.д. В даний час існує три методи виявлення відхилень від норм витрат: документування; партійний розкрій; інвентарний метод.

Оперативний аналіз відхилень від норм витрат в першу чергу повинен бути організований за статтями "Сировина і матеріали" та "Основна заробітна плата". За комплексними витратами оперативний аналіз проводити недоцільно, оскільки їх питома вага невелика, фактичну суму цих витрат за короткий проміжок часу встановити не можна. За амортизацією виробничого устаткування, відшкодуванню зносу малоцінних ішвидкозношуваних предметів відхилення встановлюються зіставленням розрахунків.

Оперативний аналіз за комплексними витратами на поточний ремонт, утримання будівель, споруд, охорону праці і т.д. організується шляхом контролю за дотриманням переліку посад, ставок по заробітній платі управлінського і обслуговуючого персоналу, норм витрат допоміжних матеріалів і т.д. Однак визначення відхилень за комплексними витратами носить приблизний характер. Оперативний аналіз в кожной галузі має свою специфіку і спирається на тісний зв'язок з оперативним обліком.