4. Роль соціального педагога у превентивному вихованні.

Слід пам’ятати, що тільки цілеспрямо­ваність, прагнення до самореалізації в соціально корисній діяльності є надійним імунітетом проти згубного впливу осіб, що пропонують покуштувати ілюзорне «щастя».

Метою соціально-педагогічної діяльності з молоддю, яка схи­льна до алкоголізму, є усунення негативних факторів, що сприяють алкоголізації дітей. Індивідуально-психічний фактор включає: деформацію особистісних якостей, мотиваційної сфери, несформованість навичок спіл­кування, педагогічну занедбаність, затримку психічного розвитку.

Індивідуально-соматичний фактор передбачає наявність спад­коємних соматичних захворювань, що призводить до відставання у фізичному розвитку.

Соціальний позашкільний фактор включає порушення прав ди­тини з боку дорослих, втягнення дитини в протиправні дії, низький соціальний статус родини, неадекватні стосунки в родині.

Соціальний шкільний фактор включає такі компоненти:

• нега­тивно впливаючий соціально-психологічний клімат учбової групи (класу),

• низький соціальний статус групи.

Це основні фактори, що впливають на особистість та призво­дять до формування алкогольної залежності.

Мета соціально-педагогічної діяльності реалізується через рішення таких завдань:

1. Формування позитивних ціннісних орієнтацій в процесі соціа­льно-педагогічної роботи.

2. Залучення підлітків та молоді до соціально-корисної діяльно­сті, формування різнобічних інтересів та захоплень.

3. Виховання активної особистості, формування громадянських якостей та знань основ правової культури.

4. Розвиток та зміцнення фізичного та психічного здоров'я під­літків та молоді шляхом здійснення комплексу медичних, психоло­гічних та ін. заходів.

5. Формування знань, умінь та навичок здорового способу жит­тя через реалізацію просвітницької діяльності.

Можна виділити основні аспекти діяльності з профілакти­ки алкоголізму:

1. Діяльність з підвищення рівня соціальної адаптації людини, схильної до вживання спиртних напоїв через її особистісний роз­виток.

2. Діяльність з профілактики алкоголізму, яка включає антиал­когольне навчання та виховання дітей с метою формування у них негативного ставлення до його вживання.

3. Діяльність щодо просвіти батьків з метою оздоровлення сім'ї, її побуту та культури відносин між членами родини.

4. Соціальна реабілітація дитини, яка має алкогольну психічну або фізичну залежність.

5. Посередницька діяльність між молодою людиною та соціу­мом щодо подолання явищ дезадаптації.

6. Антиалкогольному вихованню, яке є частиною морального та соціального виховання та має на меті формування з раннього віку негативного ставлення до алкоголю.

В підлітковому віці, починаючи з 11 років, дорослі поступово втрачають свій вплив на дитину, все більшої значущості набуває спілкування з однолітками. Причому чим нижчий соціальний статус підлітка, тим менший його вплив на групу, тим більше дій, з якими він не згоден, але здійснює їх заради групи.

Основні напрями профілактичної діяльності:

1. Профілактика причин та наслідків алкоголізму. Здійснюється через проведення групових дискусій на теми, пов’язані з алкоголіз­мом. Результатом повинна стати сформованість групової думки, якої дотримуватимуться всі учасники групи. Організація вільного часу підлітків. Вільний час є одним з провідних факторів ризику в розвитку зловживання алкоголем. Не­обхідна певна реклама діяльності секцій, клубів та молодіжних ор­ганізацій, щоб підліток мав можливість обрати заняття за власним смаком. Для того щоб організувати змістовне та цікаве дозвілля, необхідно знати схильності та захоплення підлітків. З урахуванням психологічних особливостей важливо розвивати колективні форми дозвілля. Найбільшу цікавість підлітки, особливо з девіантною по­ведінкою, виявляють до неінтелектуальної діяльності, зокрема, до спортивної діяльності. Тому необхідно всіляко заохочувати до за­нять в спортивних секціях, організовувати походи, спортивні зма­гання, школи виживання тощо.

2. Антиалкогольне виховання, спрямоване на формування у підлітка твердих антиалкогольних переконань: про необхідність здорового способу життя, про недопустимість вживання алкоголю в період становлення організму, про аморальність пияцтва, про руйнівну силу алкоголю, його негативний вплив на особистість людини. Антиалкогольна просвіта педагогічного колективу школи. На основі знайомства з просвітньою програмою учнів підліткового ві­ку можна запропонувати включити елементи антиалкогольного ви­ховання в деякі предмети гуманітарного циклу. Наприклад, при ви­вченні курсу «Основи держави та права» можна викладати розділ стосовно інших форм роботи: «Позбавлення батьківських прав як наслідок зловживання алкого­лем»; в курсі вивчення «Історії» може бути така тема, як «Спою­вання відсталих народів з метою їх поневолення»; при вивченні ку­рсу «Біології» необхідно розповідати про негативний вплив алко­голю на всі системи організму людини та ін. Проведення рольових ігор, в ході яких відображаються можливі життєві ситуації, які пов’язані з вжи­ванням алкоголю. В рольових іграх можна досягти особистісного розвитку дитини, навчити протистояти впливам однолітків щодо вживання алкоголю. Основними уміннями, які необхідно сформу­вати, є вміння чітко сформулювати аргументи проти вживання ал­коголю та вміння протистояти впливам та тиску однолітків. Мето­ди, які залякують дітей, застосовувати не доцільно.

3. Посередницька діяльність - підключення до профілактичної робо­ти не тільки батьків, вчителів, учнів, але й співробітників медичної сфери, шкільних психологів, суспільних та молодіжних організацій.

4. Подолання соціально-педагогічної занедбаності підлітка, що виявляється у вигляді обмеженості словникового запасу, бідності знань про оточуючий світ, недостатності засвоєння багатьох нави­чок (рахування, читання, письма та ін.)

Юнацький вік. На відміну від підлітків, у старшокласників та випускників шкіл значно менше виражена емоційна залежність від групи однолітків і на перший план висуваються форми поведінки, що підкреслюють їх власну індивідуальність. Поряд з пошуком власного місця в житті, усвідомленням себе в певній сфері профе­сійної діяльності, значно більшої значущості набуває формування власного соціального образу. Але має місце вразливість та нестій­кість; крім того, стресові ситуації, які виникають, можуть спровоку­вати різного роду негативну поведінку, в тому числі й вживання ал­коголю. Тому слід зосередити увагу на індивідуальній профілактичній роботі з старшокласниками та молоддю, що схильні до зловживан­ня алкоголем: