Клініко-патогенетичні варіанти болю.

1. Стартові болі при терті уражених хрящів. На поверхню хрящів осідає хрящовий детрит (некротизовані тканини). При перших рухах цей детрит виштовхується в суглобову порожнину і болі припиняються.

2. Біль в суглобах механічного типу, тобто що виникає після фізичного навантаження, який з'являється в другій половині дня і стихає до ранку.

3. Нічний біль в суглобах – турбує хворого в першій половині ночі, викликаючи

безсоння. Болі виникають в результаті порушення кровообігу в субхондральній кістці і венозного стаза - тупі, безперервні болі, зникаючі при ходьбі.

4. Рефлекторний спазм довколишніх м'язів. Постійні болі при будь-якому русі в суглобі.

5. Прогресуючий фіброз капсули  суглобові нервові закінчення  болі пов'язані з розтягуванням капсули при ходьбі.

6. Болі, пов'язані з наявністю тендобурситу і періартриту – біль виникає тільки при рухах, в яких приймає долю уражене сухожилля, а також при певних положеннях суглоба під час рухів.

7. При коксартрозі  іррадіація по n. obturatorius  болі в колінних суглобах.

8. «Суглобова миша» (крупний кістковий або суглобовий відламок)  раптова гостра біль – блокада суглоба в результаті утиску миші між суглобовими поверхнями. При якомусь русі миша вислизає  біль припиняється.

Найбільш характерний для розгорненої стадії артрозу біль при стоянні і ходьбі, що посилюється до вечора, що пояснюється зниженням здібності до навантаження кісткових суглобових поверхонь, оскільки зважаючи на відсутність амортизатора – хряща, тиск на кістку значно посилюється.

Окрім больового синдрому, в початкових стадіях артрозу відмічається невелика крепітація при рухах в суглобі (переходить з розвитком хвороби в грубий хрускіт), короткочасна тугорухомість суглоба при переході із стану спокою до активної діяльності, швидка стомлюваність регіонарних м'язів.

Поступово виникає і прогресує деформація суглоба в результаті потовщення синовіальної оболонки і капсули, розростання краєвих остеофітів, розростання хряща і кістки з ремоделяцією суглобових поверхонь епіфізів і підвивихами (унаслідок атрофії м'язів і розтягування зв'язок). Ця деформація відрізняється від такої при артритах тим, що вона відбувається за рахунок кісткового компоненту суглоба, без участі м'яких периартикулярних тканин.

Лише періодично виникає невелика припухлість у області суглоба з підвищенням шкірної температури, болючістю при пальпації, особливо по ходу суглобової щілини (реактивний синовіт). Іноді в порожнині суглоба визначається невеликий випіт. Синовіт супроводжується явищами тендобурситу (у області прикріплення сухожилля – невелика обмежена пухлина, підвищення шкірної температури, болючі точки ). Синовіт ніколи не досягає такої інтенсивності, як при артриті.

Рухи в суглобах болючі. Звичайно хворий скаржиться на посилення болів при підйомі і особливо при спуску по сходах.

У пізній стадії артрозу при вираженому спотворенні суглоба, рухливість хворого обмежена (особливо при коксартрозі) розвиваються контрактури, які прогресують, аж до різкого обмеження рухливості — фіброзного анкілозу. Виражені порушення статики (соха vara, соха valga, genu varum, genu valgum, плоскоступість).

Діагностика.

У перебігу захворювання виділяють 3 стадії, яку визначає ступінь дегенерації суглобових тканин і пов'язані з ними зміни в клінічних і рентгенологічний проявах. Слід зазначити, що першим ознакам ОА завжди передує стан преартроза.