- •V. Зміст навчання.
- •Vі. Орієнтовна основа дії
- •Vіі. Система навичок, завдання для перевірки кінцевого рівня знань.
- •V. Зміст навчання.
- •VI. Орієнтовна основа дії
- •Vіі. Система навичок, завдання для перевірки кінцевого рівня знань.
- •Модуль 1 змістовний модуль 1 загальні питання травматології та ортопедії практичне заняття № 3.
- •V. Зміст навчання.
- •Vі. Орієнтовна основа дії
- •Vіі. Система навичок, завдання для перевірки кінцевого рівня знань.
- •V. Зміст навчання.
- •Vі. Орієнтовна основа дії
- •Vіі. Система навичок, завдання для перевірки кінцевого рівня знань.
- •В додатку - температурний лист
- •V. Зміст навчання
- •Протезування на операційному столі
- •Протезування
- •Vі. Орієнтовна основа дії
- •Vіі. Система навичок, завдання для перевірки кінцевого рівня знань
- •V. Зміст навчання
- •Vі. Орієнтовна основа дії
- •Vіі. Система навичок, завдання для перевірки кінцевого рівня знань
- •V. Зміст заняття.
- •VI. Орієнтовна основа дії.
- •1. Огляд:
- •3. Вимірювання:
- •VII. Система навичок, завдання для перевірки кінцевого рівня знань.
- •I. Актуальність теми.
- •V. Зміст навчання.
- •VI. Орієнтовна основа дії
- •1.Огляд:
- •3. Вимірювання:
- •VII. Система навичок, завдання для перевірки кінцевого рівня знань.
- •III. Цілі заняття.
- •VI. Орієнтовна основа дії.
- •VII. Система навичок, завдань для перевірки кінцевого рівня знань-умінь.
- •II. Базовий рівень знань.
- •III. Цілі заняття.
- •IV. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •V. Зміст заняття
- •VI. Орієнтовна основа дії.
- •VII. Система навичок, завдань для перевірки кінцевого рівня знань-умінь.
- •V. Зміст заняття.
- •VI. Орієнтовна основа дії
- •VII. Система навичок, завдання для перевірки кінцевого рівня знань
- •I. Актуальність теми.
- •II. Базовий рівень знань.
- •V. Зміст навчання
- •VI. Орієнтовна основа дії
- •VII. Система навичок, завдання для перевірки кінцевого рівня знань.
- •Актуальність теми.
- •V. Зміст навчання.
- •VI. Орієнтовна основа дії.
- •Об'єктивне дослідження.
- •II. Базовий рівень знань.
- •IV. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •V. Зміст заняття.
- •Клініко-патогенетичні варіанти болю.
- •Рентгенологічна діагностика.
- •VI. Орієнтовна основа дії.
- •1. Огляд.
- •2. Пальпація.
- •3. Аускультація.
- •4. Антропометрія.
- •VII. Система навичок, завдання для перевірки кінцевого рівня знань.
- •V. Зміст навчання.
- •Vі. Орієнтовна основа дії.
- •Vіі. Система навичок, завдання для перевірки кінцевого рівня знань.
- •V. Зміст навчання
- •Vіі. Система навичок, завдання для перевірки кінцевого рівня знань.
- •V. Зміст навчання.
- •Vіі. Система навичок, завдання для перевірки кінцевого рівня знань.
- •V. Зміст навчання.
- •Класифікація первинних пухлин кісток і граничних процесів т.В. Виноградової
- •Vі. Орієнтовна основа дій
- •Vіі. Система навичок, завдання для перевірки кінцевого рівня знань.
Протезування на операційному столі
Експрес-протезування - метод раннього протезування, який проо\водиться на операційному столі одразу після виконаної ампутації (О.О. Корж, В.А. Бердников). Експрес-протезування використовують переважно при виконанні планових операцій (пухлинні і судинні захворювання кінцівок, наслідки травм тощо).
Переваги експрес-протезування: 1) хворий в перші дні після операції може вставати з ліжка і ходити, дозовано навантажуючи кінцівку; 2) при навантажені кінцівки виробляється відчуття опори, формується стереотип ходи, попереджається розвиток контрактур; 3) швидше відбувається адаптація хворого до протеза, що сприяє швидкій адаптації кукси до первинного постійного протезування; 4) швидка психологічна адаптація до нового стану.
Після класично виконаної міопластичної ампутації рану дренують на 1—2 доби довгою ПВХ трубкою, яку виводять за межі протеза. Поверх асептичної пов'язки натягають стерильну панчоху, а потім накладають протез із куксотримачем, який формують з пластику або гіпсових бинтів. Стандартний експрес-протез для стегна і гомілки виготовляють на протезному заводі. Він має суглобові вузли і телескопічну трубку, що дає можливість індивідуально регулювати довжину протеза відповідно до здорового сегмента кінцівки.
Після зняття швів куксотримач із пластику замінюють гіпсовим куксотримачем з м'яким еластичним дном і стінками. Цей протез стимулює місцевий кровообіг, сприяє зменшенню набряку, прискорює формування кукси. При використанні лікувально-тренувального протезу кукса стає придатною для постійного протезування через 1—1,5 міс.
Протезування
Протезування вважають основним заходом у медичній реабілітації інвалідів після ампутації кінцівок. Усі хворі після ампутації повинні бути протезовані. Час з моменту ампутації до постійного протезування використовують для лікування хворого і підготовки кукси до протезування. Кукса повинна бути не болючою, дещо конічної форми, з рухомим і незрощеним з підлеглими тканинами рубцем, з нормальним обсягом рухів у прилеглому суглобі.
Тимчасовими протипоказами до протезування є: запальні процеси кукси, незагоєні рани, трофічні розлади, різко болюча і набрякла кукса, контрактури. Після загоєння операційної рани і зміцнення рубця хворому виготовляють індивідуальний учбово-тренувальний протез. Його конструкція дозволяє хворому адаптуватись до протеза, набути відповідних навичок для відновлення опори і функцій кінцівки, зміцнити силу м'язів і компенсаторно пристосувати їх до нових умов ходьби. Хворий проходить цілий курс навчання — як користуватись протезом, догляд за куксою тощо.
Куксоприймачі учбово-тренувальних протезів замінюються в міру інволюції кукси до її стабільного стану і постійного протезування. Постійні протези виготовляють індивідуально залежно від рівня ампутації, форми кукси тощо.
Для верхньої кінцівки випускають косметичні і функціональні (біотонічні) протези, які працюють на основі механічної тяги за пальці кисті протезу залежно від рухів у ліктьовому суглобі. Для кисті застосовують спеціальні пристосування Кононова — тримачі, фіксатори інструментів тощо. При виготовленні протезів для нижньої кінцівки використовують гільзи-куксоприймачі з металу, напиленого пластмасою, шкіри і дерева; застосовують армований поліетилен, марлеполіамідний лак та уніфіковані вузли (Харківського НДІП), 16-Ф (Московського науково-дослідного інституту протезування і протезобудування) та ін. Стопу протеза виготовляють із гуми, пінополіуретану тощо. Протези для стегна мають колінні і кісточкові шарніри, а для гомілки — кісточкові. Існують функціональні стопи з ротаційними рухами.
Біоелектричне протезування полягає у використанні біопотенціалів збережених активних м'язів кукси. Біоструми, що виникають під час скорочення м'язів — згиначів і розгиначів кукси інваліда, використовують у протезі для керування зовнішнім джерелом енергії (електробатареї, акумулятора), який забезпечує механічне згинання і розгинання пальців протеза. Інтенсивність схоплення цими пальцями залежить від ступеня скорочення відповідних м'язів кукси.
Біопротез складається з кисті, в якій розміщено електромоторчик з відповідними важелями для пальців, гільзи куксоприймача, датчиків для зняття біострумів, підсилюючого блоку (в протезі) і акумулятора, фіксованого на поясі або у внутрішній кишені одягу. Конструкція протеза настільки досконала, що дає можливість не тільки згинати і розгинати пальці протеза, а й здійснювати ротацію передпліччя.
