- •1 Вибір та визначення основних параметрів екіпажної частини
- •1.1 Вибір типу кузова та рами локомотива
- •1.2 Вибір типу та бази візка
- •3 Вибір та обґрунтування основних елементів передачі
- •Напруга тривалого режиму, в:
- •Максимальний діаметр ділильного кола, мм:
- •6 Розрахунок загальної жорсткості ресорного підвішування
- •7 Розрахунок тягових і економічних характеристик локомотива
Напруга тривалого режиму, в:
, (4.13)
В.
де
-
коефіцієнт регулювання генератора по
напрузі.
Струм тривалого режиму, А:
;
(4.14)
А.
Максимальний струм генератора, А:
;
(4.15)
А,
де
-
коефіцієнт
регулювання генератора по струму
приймається у межах
1,8-2,2.
Мінімальна напруга генератора, В:
;
(4.16)
В.
Напруга двигуна,В:
;
(4.17)
В,
де
-
число послідовно-зєднаних
двигунів паралельної гілки.
Струм двигуна, А:
; (4.18)
А,
де а – число паралельних гілок двигунів, а=6.
Максимальний діаметр ділильного кола, мм:
;
(4.19)
мм,
де
-
щілина між нижньою точкою редуктора
та головкою рейки,
мм;
q – відстань від ділильного кола колеса до кожуха, q =20-25мм.
Кількість зубців великого кола:
; (4.20)
,
де m – модуль зачеплення, обирають в залежності від навантаження колеса на рейку 2Р(m=11).
Кількість зубців малої шестерні:
;
(4.21)
.
Діаметр ділильного кола малої шестерні, мм:
мм.
(4.22)
Централь зубчатого зачеплення, мм:
,
(4.23)
мм.
Уточнення значення передаточного відношення:
;
(4.24)
.
5 Вибір схеми і розрахунок охолоджуючого пристрою.
Сукупність вузлів та агрегатів тепловоза, призначених для відводу тепла від частин дизеля та наддувочного повітря, підтримання заданого температурного режиму дизеля і розсіяння цього тепла у навколишнє середовище називається системою охолодження або охолоджуваним пристроєм.
Охолоджувальні пристрої містять радіатори для охолодження води, проміжні теплообмінники для охолодження мастила дизеля, вентилятори з приводом, повітряні канали для підводу та відводу атмосферного повітря, трубопроводи і насоси для забезпечення циркуляції охолоджувальних рідин, а також прилади для регулювання і контролю роботи системи охолодження.
Радіатори виконуються з окремих стандартних секцій, об’єднаних підходящими та підходящими рідину колекторами.
На проектованому тепловозі водяна система двохконтурна. Перший контур призначений для охолодження води дизеля, другий – для охолодження мастила у водомасляному теплообміннику і наддувочного повітря. Вода охолоджується у секціях водоповітряного радіатора.
Все обладнання холодильника (рисунок 5.1) розташоване в передньому кузові і розміщене в шахті, зварної каркас якої укріплений болтами на чотирьох спеціальних підставках 9, посилених ребрами. Шахта холодильника розділена перегородкою 3 на дві самостійні камери. У передній камері більшого розміру розміщені шістнадцять секцій 6 радіатора охолодження води основного контуру і головний вентилятор 5, який одержує привід від колінчастого вала дизеля. В камері меншого розміру встановлено вісім секцій 2 радіатора охолодження води допоміжного контура і вентилятор з приводом. Секції розташовані вертикально в один ряд уздовж бічних стінок, обладнаних жалюзі 13 і 14 з рухомими стулками. Такі ж жалюзі 4 встановлені над вентиляторами шахти холодильника. У кожній камері секції одного ряду прикріплені до двох водяним колекторам - верхньому 7 і нижньому 5, привареним до каркаса шахти холодильника.
Секція радіатора являє собою набір плоскоовальних трубок (78 штук), виготовлених з латуні. Трубки розділені на три колонки, в кожній з яких два ряди по 13 шт. Трубки однієї колонки оребрено тонкими сталевими пластинами завтовшки 0,1 мм, які припаяні оловом. Кінці трубок вставлені в решітки трубних коробок і припаяні олов'янистим припоєм.
1 - вентилятор з приводом; 2 - секції радіатора охолодження води допоміжного контуру; 3 - перегородка; 4 - верхні жалюзі; 5 - головний вентилятор; 6 - секції радіатора охолодження води основного контуру; 7,8 - верхні і нижні водяні колектори; 9 - підставка; 10 - компресор;
11 - гідромеханічний редуктор; 12 - вентилятор охолодження тягових електродвигунів передньої візки; 13, 14 - ліві і праві жалюзі.
Рисунок 5.1 - Холодильна камера
Конструкція шахти передбачає можливість охолодження води основного контуру з різною інтенсивністю (в залежності від температури води). При нагріванні води, циркулюючої по основному контуру, до температури 70 °С відкриваються бічні жалюзі, і охолодження води в секціях 6 (Рис. 5.1) відбувається за рахунок теплообміну із зовнішнім повітрям. Якщо температура води підвищиться до 80 °С, та додатково відкриваються верхні жалюзі 4 і включається головний вентилятор 5. Обертове лопатеве колесо вентилятора викидає повітря через верхні жалюзі, створюючи розрідження в шахті. За рахунок різниці тисків зовнішнє повітря надходить в середину шахти і проходить через секції радіаторів. Регулювання температури води, циркулюючої по допоміжному контуру, проводиться одночасним відкриттям бічних і верхніх жалюзі і включенням приводу вентилятора при досягненні температури води 65 ° С.
1 - дизель; 2 - водомасляний теплообмінник; 3 - охолоджувач наддувочного повітря; 4,5 - водяні насоси І і ІІ контурів; 6 - секції для охолодження води дизеля (І контур); 7 - секції для охолодження води дизеля (ІІ контур); 8 - масляний насос; 10 – вентилятор холодильника
Рисунок 5.2 - Схема охолоджуючого пристрою
Розрахунок охолоджуючого пристрою ведемо на номінальному режимі роботи його силової установки.
Для розрахунку приймаємо:
-
температуру води на виході з дизеля t1В
= 90
С
- температуру зовнішнього повітря τ1 = 40 С
-
масову швидкість повітря у водяних
секціях UВ
=8
-
лінійну швидкість води у секціях VВ
=1,0
-
питому теплоємність води СВ
=4,19
- питому теплоємність повітря СР =1
-
коефіцієнт теплопередачі від рідини
до повітря Кв=0,055
- температуру води на виході з теплообмінника t1ВМ = 75 С
- поверхня теплообміну для повітря F=29,6 м2
- поверхня теплообміну для рідин F=3,04 м2
Проводимо розрахунок контуру охолодження води дизеля в І контурі.
Кількість
тепла, яка вводиться в тепловозний
дизель з паливом QД,
визначається за формулою:
,
(5.1)
де
-
питома витрата палива дизелем,
=0,218
кг/кВт*год;
Ne-
ефективна потужність дизеля,
=1010
кВт;
-
нижча теплота згоряння дизельного
палива.
=42500
.
Кількість
тепла, яка повинна бути відведена в
навколишнє середовище у контурі
,
визначається
за формулою:
,
(5.2)
де
-
тепловідвід
у воду дизеля,
=11,5
%.
Витрата
води крізь секції
,
,
визначається за формулою
,
(5.3)
де
- лінійна швидкість течії води у трубках
секцій, VВ
=1,0
;
-
питома маса,
=1000
;
-
площа
живого перерізу для проходу води у
водяних секція,
=0,00132 м2
-
число водяних секцій контура.
Витрати
повітря крізь водяні секції
,
визначається за формулою
,
(5.4)
де
-
живий переріз для проходу повітря,
м2.
Для визначення кількості водяних секцій складаємо систему рівнянь:
Розв’язавши
систему отримаємо
= 81,96
С,
=77,3
С,
=7
штук. Так як секції забруднюються, то
приймаємо:
=1,05
7
8
Проводимо розрахунок ІІ контуру.
Тепловідвід
у мастило дизеля
,
,
(5.5)
де
-тепловідвід
у мастило дизеля,
=10
%.
Тепловідвід
у воду з мастила дизеля
,
Складаємо систему рівнянь.
Розв’язавши
систему отримаємо
;
;
7
штук.
Так
як секції забруднюються, то приймаємо
1,05 7 8 штук
Обираємо вентилятор типу УК-2М з кутом установлення лопастей α=250.
Знаходимо опір секцій холодильника hС, Н/м2
hС=4,6·UВ1,89, (5.6)
де UВ – масова швидкість повітря у водяних секціях, (UВ=8,0 кг/м2*с).
hС=4,6 8,01,89=234,2 Н/м2
Визначаємо опір жалюзі холодильника hЖ, Н/м2
hЖ=0,1 hС (5.7)
hЖ=0,1 234,2=23,42 Н/м2
Знаходимо опір від звужень, розширень та поворотів потоку у холодильній камері hХК, Н/м2
hХК=0,4 hС (5.8)
hЖ=0,1 234,2=93,7 Н/м2
Заходимо динамічні витрати потоку за вентилятором hД, Н/м2
hД=0,45 hС (5.9)
hД=0,45 234,2=105,4 Н/м2
Потрібний напір вентилятора Н, Н/м2
H= hС+ hЖ+ hХК+ hД (5.10)
H=234,2+23,42+93,7+105,4=456,7 Н/м2
Знаходимо втрату повітря крізь секції холодильної камери GП, кг/с
GП=UВ W1В ZВ (5.11)
GП=8,0 0,149 8=9,5 кг/с
Знаходимо питому масу повітря перед вентиляторним колесом ρП, кг/м3
ρП=105/(τ2+273)/RП (5.12)
ρП=105/(71+273)/287=1,01 кг/м3
Подачу вентилятора знаходимо В, м3/с
В= GП/ρП (5.13)
В=9,5/1,01=9,4 м3/с
З графіка безрозмірних аеродинамічних характеристик осьових вентиляторів типу УК-2М визначаємо, що максимальний ККД (ηМ=0,838) при α=250 досягає при В’=0,25, це відповідає Н’=0,068. Звідси вимірник подачі КВ, м3/с
КВ=В/В’ (5.14)
КВ=9,4/0,25=37,6 м3/с
Тоді вимірник напору КН, Н/м2
КН=Н/Н’ (5.15)
КН=456,7/0,068=6716,2 Н/м2
Діаметр
вентиляторного колеса
,
м
(5.16)
Частоту обертів вентиляторного колеса n, c-1
(5.17)
Потужність
вентилятора холодильника
,
кВт
(5.18)
кВт
