- •5.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків 217
- •5.2. Надання першої долікарської допомоги потерпілому 236
- •5.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків
- •5.1.1. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- •5.1.2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •5.1.3. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- •5.1.4. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •5.1.5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.2. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- •5.2.1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- •5.2.2. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •5.2.3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- •5.2.4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- •5.2.5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •5.2.6. Допомога при отруєннях
- •5.2.7. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- •5.2.8. Надання першої допомоги при утопленні
5.2. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
5.2.1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
За даними ВООЗ, близько 30% осіб, які загинули внаслідок нещасних випадків та НС, могли б бути врятовані, якби їм своєчасно і правильно надали першу долікарську допомогу, здійснили заходи щодо оживлення або своєчасно забезпечили доставку до медичного закладу. Своєчасно надана та правильно проведена перша долікарська допомога не лише рятує життя потерпілому, а й забезпечує подальше успішне лікування, запобігає розвиткові важких ускладнень, а після завершення лікування зменшує втрату працездатності або ступінь каліцтва.
|
|
Перша долікарська допомога — це комплекс простих термінових дій, спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого |
|
|
|
.При наданні першої долікарської допомоги треба керуватися такими принципами: правильність, доцільність, швидкість, продуманість, рішучість, спокій, дотримуючись, як правило, наступної послідовності:
усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звшьнити від дії електричного струму, винести із зараженої атмосфери чи з приміщення, що горить, погасити палаючий одяг, дістати із води);
оцінити стан потерпілого, визначити характер і тяжкість травми, що становить найбільшу загрозу для життя потерпшого, і послідовність заходів щодо його спасіння;
виконати необхідні дії щодо спасіння потерпілого в порядку терміновості (забезпечити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти по-в'язку тощо);
викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування потерпілого в найближчу медичну установу;
підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника, пам'ятаючи, що зробити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар.
Виконуючи перелічені вище дії, необхідно бути уважним і обережним, щоб не заподіяти шкоду собі і не завдати додаткової травми потерпілому. Особливо це стосується тих випадків, коли потерпшого необхідно звільнити з-під дії електричного струму, з-під завалу, винести з палаючого приміщення, при рятуванні утопленика. Якщо допомогу надають кілька осіб, деякі з зазначених вище дій можна виконувати паралельно.
Людина, яка надає першу допомогу, повинна знати основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини, загальні принципи надання першої долікарської допомоги і її прийоми стосовно характеру отриманих потерпілим пошкоджень.
Людина, яка надає першу допомогу, повинна вміти:
оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги насамперед той потребує; забезпечити вільну прохідність верхніх дихальних шляхів; виконати штучне дихання «із рота в рот» або «із рота в ніс» та зовнішній масаж серця і оцінити їх ефективність; зупинити кровотечу накладанням джгута, стисної пов'язки або пальцевим притискуванням судин; накласти пов'язку при пошкодженні (пораненні, опіку, відмороженні, ушибі); іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому забої, термічному ураженні; надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, отруєнні, блюванні, втраті свідомості; використати підручні засоби при перенесенні, навантаженні і транспортуванні потерпілого; визначити необхідність вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним транспортом; користуватися аптечкою швидкої допомоги.
Аптечка швидкої допомоги з набором медикаментів і засобів, мінімальний перелік яких наведено в табл. 5.1, обов'язково повинна бути на всіх транспортних засобах, а також на підприємствах, в організаціях та установах чи їх підрозділах, особливо тих, де проводяться небезпечні або шкідливі роботи. Такий набір медикаментів і засобів для надання долікарської допомоги бажано також мати вдома.
Таблиця 5.1 Медикаменти і засоби для надання першої долікарської допомоги
Медикаменти та медичні засоби |
Призначення |
Кількість, шт. |
Індивідуальні перев'язочні асептичні пакети |
Для накладання пов'язок |
5 |
Бинти |
.._,. |
5 |
Вата |
.,_., |
5 пачок по 50 г |
Ватно-марлевий бинт |
Для бинтування при переломах |
3 |
Джгут |
Для зупинки кровотечі |
І |
Шина |
Дія укріплення кінцівок при переломах |
3-4 |
Гумовий пузир для льоду |
Для охолодження пошкодженого місця при забоях, вивихах, переломах |
1 |
Склянка |
Для прийому ліків, промивання очей, шлунка і приготування розчинів |
1 |
Чайна ложка |
Для приготування розчинів |
1 |
Йодна настойка (5%) |
Для змазування тканин навколо ран, свіжих подряпин на шкірі тощо |
1 флакон (25 мл) |
Нашатирний спирт |
Для використання при непритомному стані |
1 флакон (ЗО мл) |
Борна киаіота |
3метою приготування розчинів для промивання очей і шкіри, полоскання рота при опіках лугами, для прикладок на очі при опіку електричною дугою |
1 пакет (25 г) |
Сода питна |
3метою приготування розчинів для промивання очей і шкіри, полоскання рота при опіках кислотою |
1 пакет (25 г) |
Розчин перекису водню (3%) |
Для зупинки кровотечі з носа |
1 флакон (50 мл) |
Настойка валеріани |
Для заспокоєння нервової системи |
І флакон (ЗОмл) |
Нітрогліцерин |
Для прийому при сильних болях в ділянці серця і за грудиною |
І тюбик |
Примітки.
Розчин соди і борної кислоти передбачається тільки для робочих місць, де проводяться роботи з кислотами і лугами.
У цехах і лабораторіях, де не виключена можливість отруєння газами та шкідливими речовинами, склад аптечки повинен бути відповідно доповнений.
У набір для сумок першої допомоги не входять шини, гумовий пузир для льоду, склянка, чайна ложка, борна кислота і питна сода. Інші медикаменти комплектуються в кількості 50%, вказаних у списку.
На внутрішніх дверцятах аптечки слід чітко вказати, які медикаменти застосовуються при тих чи інших травмах (наприклад, при кровотечі з носа — 3% розчин перекису водню тощо).
На промислових підприємствах, де кількість працівників понад 500 осіб, повинен передбачатися фельдшерський пункт, а з кількістю працівників понад 1200 осіб — лікарський медичний пункт. На підприємствах, в місцях постійного чергування медичного персоналу, крім аптечки, повинні бути вивішені на видних місцях також плакати з правилами надання першої допомоги, виконання прийомів штучного дихання і зовнішнього масажу серця.
Для правильної організації надання першої допомоги на кожному підприємстві, в цехах, відділеннях або інших підрозділах повинні бути відповідальні особи за наявність і необхідний стан пристроїв і засобів для надання цієї допомоги, що зберігаються в аптечках і сумках першої допомоги, і за систематичне їх поповнення. Ці особи також несуть відповідальність за передання аптечок і сумок по зміні з поміткою в спеціальному журналі. Керівник лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує дане підприємство, повинен організувати суворий щорічний контроль за додержанням правил першої долікарської допомоги, а також за станом і поповненням аптечок і сумок необхідними пристроями і засобами. Допомога потерпілому, яка надається немедичними працівниками, повинна суворо обмежуватися певними її видами (заходами щодо оживлення при клінічній смерті, зупинкою кровотечі, перев'язкою рани, опіку чи відмороженої ділянки, виведенням з непритомного стану, іммобілізацією перелому, перенесенням і транспортуванням потерпілого тощо).
