- •1. Технології психолого-педагогічного супроводу
- •2. Технологія виявлення особливостей розвитку дитини, визначення її потреб для подальшого розроблення корекційно-розвивальної стратегії
- •3. Технологія психопрофілактики як створення відповідних умов в закладі освіти з опорою на середовищні ресурси
- •4. Технологія системної корекційно-розвивальної роботи з дитиною з опорою на базові структури психічної організації
- •5. Технологія проведення засідань групи супроводу, що визначає пріоритети, стратегію супроводу та розробляє індивідуальну програму розвитку дитини
- •Структура Індивідуальної програми розвитку
- •6. Технологія формулювання актуальних цілей за принципами ціле покладання smart та узгодженого їх досягнення всіма учасниками групи супроводу
- •7. Технологія командної взаємодії
- •8. Технологія самооцінки професійного розвитку педагогів (за методикою issa)
- •Індикатори якості роботи педагога (за „Інструментом професійного розвитку” issa)
- •Висновки
- •Використана література
5. Технологія проведення засідань групи супроводу, що визначає пріоритети, стратегію супроводу та розробляє індивідуальну програму розвитку дитини
Вічним законом нехай буде: вчити
і вчитися всьому через приклади, повчання і застосування у реальних справах
Я. А. Коменський
Група супроводу починає працювати з того, що кожен з її учасників аналізує і записує прояви, які спостерігає у дітей з аутизмом, визначаючи їх сильні сторони і потреби. При цьому важливо виявити і систематизувати: контекст появи так званої проблемної поведінки у дитини (пищить, кричить, падає на підлогу, кусає себе, вдаряє іншої людини, вибігає з кімнати тощо), що перешкоджає нормальному перебігу навчально-виховного процесу; переваги дитини, інтереси, способи впливу на людей для досягнення бажаного, а також сильні сторони дитини (кмітливість, прагнення до впорядкованості і завершеності, хороша зорова пам'ять, розвинений музичний слух тощо).
Координатор групи збирає ці записи до загальної зустрічі, аналізує й систематизує їх. На зборах всі учасники детально обговорюють ситуацію дитини і визначають актуальні цілі її навчання, виховання та розвитку
Робота над Індивідуальною програмою розвитку (ІПР) для дитини з аутизмом вимагає глибокого розуміння особливих освітніх потреб дітей з аутизмом в цілому і конкретної дитини зокрема, а також володіння технологією складання такої програми.
Положення, що також входять в структуру даної програми, представлені нижче.
1. Інформація про дитину: актуальні можливості, сильні сторони, важливі результати психолого-педагогічної діагностики.
2. Організаційні моменти: створення оптимальних умов та режиму, які повинні враховуватися під час занять дитини і під час його дозвілля.
3. Актуальні цілі. Вимоги до визначення цілей: спрямованість на соціальний розвиток і формування академічних навичок, дозвіл поведінкових проблем, досяжність, реалістичність, измеряемость, наявність критеріїв для відстеження позитивних перетворень дитини в певному напрямку тощо.
4. Супутні освітньому процесу узгоджені і послідовні корекційно-розвиваючі заняття в межах навчального закладу та поза ним: кінезітерапія, сенсомоторна інтеграція, ігрова взаємодія, соціальний розвиток, мовленнєва терапія, структуроване навчання, візуальна підтримка та ін. При цьому видзначають графік, місце, частоту, тривалість, період надання певних послуг тощо.
Необхідно, щоб кожна позиція ІПР була максимально чіткою, важливою в контексті розвитку дитини і зручною для користування всіма учасниками групи супроводу.
Наводимо наш варіант Індивідуальної програми розвитку (ІПР), розроблений з опорою на структуру подібних освітніх документів, які застосовують за кордоном. В цьому варіанті ІПР ми прагнути відтворити ті аспекти, які важливі для роботи міждисциплінарної групи супроводу дитини з аутизмом в навчальному закладі, передусім – детально прописані актуальні цілі, узгоджене вирішення яких членами педагогічного колективу та батьками уможливлює поступальну динаміку розвитку дитини.
