ЛЬВІВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

ДВНЗ «УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ»

Кафедра соціальної роботи та суспільних дисциплін

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ, ПЛАНИ

ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ПІДГОТОВКИ

ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З ДИСЦИПЛІНИ “РЕЛІГІЄЗНАВСТВО”

для студентів спеціальностей

“Фінанси”, “Облік і аудит”,

“Економічна кібернетика”, «Управління персоналом»

ЛЬВІВ 2016

Контрольні завдання, плани та методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять з дисципліни “Релігієзнавство” для студентів напрямів підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит», 6.030502 «Економічна кібернетика», «Управління персоналом» / Уклад. Н.Ю. Олійник. – Львів: Львівський інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2016. – 21 с.

Укладач: Олійник Н.Ю., к. політ. н., доцент

Рецензент: Скринник З.Е., д. філос. н., професор

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри соціальної роботи та суспільних дисциплін

протокол

Затверджено Науково-методичною радою інституту

протокол №

© Львівський інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2016

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………….……4

Семінарське заняття 1

Тема: Релігія як суспільне явище. Початки зародження релігії …….5

Семінарське заняття 2

Тема: Ранні та пізні національні релігії ……………………… .…..…9

Семінарське заняття 3

Тема: Світові релігії ………………………………………….…….…12

Перелік екзаменаційних питань ………………………………...……16

Список рекомендованих джерел ……………………………………..17

ВСТУП

Метою викладання навчальної дисципліни «Релігієзнавство» є формування системи знань про природу релігії, закономірності її виникнення і функціонування у сучасному світі, про духовну спадщину людства, загальнолюдські цінності, зосереджені у вченнях етнонаціональних та світових релігій.

Завдання: допомогти студентам в осмисленні релігії у контексті суспільних, духовних і правових реалій сьогодення, у виробленні правильних орієнтирів у визначенні релігійно-церковних питань як доктринального так і практичного характеру, що є необхідною умовою гуманітарної освіченості фахівця будь-якого профілю.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: головні теорії релігії, плюралізм поглядів на природу та сутність релігії, її структуру, закономірності виникнення та особливості історичної еволюції релігії, специфіку її функціонування як особливого духовного і суспільного феномену, відомі типи та історичні форми релігії, історію та особливості релігії в Україні.

вміти: самостійно аналізувати зміст теорії та історії релігії, особливості віровчення, культу та церковної (конфесійної) організації різноманітних релігій світу, їх місце в історії духовного розвитку людства, орієнтуватися в особливостях релігійних віровчень в умовах багатоконфесійної Української держави, аналізувати сучасний стан реалізації на практиці українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації, розв‘язувати проблеми пов’язані із реалізацією свободи совісті в міжконфесійному діалозі.

Підсумковий контроль знань з дисципліни «Релігієзнавство» проводиться у кінці семестру у формі комплексного іспиту.

Структура даного методичного посібника включає: плани семінарських занять, рекомендації з підготовки до кожного семінарського заняття, питання для обговорення, список рекомендованої літератури для кожного семінарського заняття і курсу загалом, орієнтовні теми рефератів, основні поняття і терміни теми, перелік залікових питань.

Методичний посібник сформовано на основі робочої навчальної програми з дисципліни «Релігієзнавство».

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1

Тема: Релігія як суспільне явище. Початки зародження релігії

План

1. Феномен релігії: сутність та значення у суспільстві. 2. Вільнодумство в історії духовної культури. 3. Свобода совісті в Україні.

Рекомендації з підготовки до семінарського заняття

При відповіді на перше питання слід висвітлити:

• сутність релігій, тобто підходи до розуміння релігії в різні історичні епохи та різними мислителями;

• структуру релігійних систем, зокрема охарактеризувати релігійну свідомість, релігійний культ та релігійні інститути;

• класифікацію релігій за різними критеріями, зокрема історичними та географічними;

• матеріалістичні та ідеалістичні релігієзнавчі теорії щодо виникнення релігії;

• функції релігії та її значення у суспільстві та у житті окремої людини.

Відповідаючи на друге питання потрібно зосередити увагу на:

• сутності, основних причинах та чинниках, що зумовлюють явище вільнодумства;

• основних формах вияву вільнодумства, зокрема богоборстві, скептицизмі, антиклерикалізмі, індиферентизмі, пантеїзмі та деїзмі, атеїзмі тощо;

• періодизації розвитку вільнодумства в історії духовної культури та найважливіших концепціях;

• позитивних та негативних аспектах впливу вільнодумства на духовний розвиток суспільства.

При підготовці відповіді на третє питання основну увагу слід звернути на опрацювання законодавчих актів України щодо свободи совісті і при цьому висвітлити:

• умови для реалізації свободи совісті в Україні у минулому та сучасності;

• форми вияву свободи совісті;

• рівень забезпечення реалізації свободи совісті та підтримки віротерпимості у незалежній Україні.

Питання для обговорення

1. У чому сутність та значення релігії як явища суспільного життя?

2. Чи церква є необхідним невід’ємним елементом релігії? Яке її значення у суспільстві?

3. Виділіть позитивні та негативні аспекти вільнодумства як феномена у духовній культурі людства.

4. Чи забезпечується реалізація свободи совісті в сучасній Україні?

5. Чи міфологічний світогляд повністю зник з нашої свідомості? У чому він проявляється?

Список рекомендованої літератури

1. Васильєв Л.С. История религии Востока (религиозно-культурные традиции и общество): Учеб. пособие для вузов по спец. «История». - М., 1983. - С. 4-17, 28-47.

2. Головащенко С.І. Історія християнства: Курс лекцій: Навч.посібник. - К., 1999. - С. 40-42.

3. Ходькова Л.П. Релігієзнавство: Навчальний посібник. - Львів, 2000. - С. 7-39.

4. Єришев А.О. Релігієзнавство: Навч.посібник. – К.: МАУП, 1999. - С. 7-59, 67-77, 231-261.

5. Лубський В.І. Релігієзнавство: Підручник. – К.: Вілбор, 1997. - С. 3-37.

6. Основы религиоведения: Учебн./ Под ред. И.Н.Яблокова. – М.:Высшая школа, 1998. - С. 14-95, 354-405.

7. Релігієзнавство: Підручник./ За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. - С. 7-47, 361-382, 405-410.

Орієнтовні теми рефератів

1. Богословсько-теологічне розуміння релігій.

2. Філософський підхід до релігії.

3. Наукове пояснення релігії.

4. Залишки первісних вірувань, звичаїв в українській культурі.

5. Проблема класифікації форм релігійного життя.

6. Сутність і розвиток політеїзму.

7. Релігія та мораль.

Основні поняття і терміни теми

Амулет (від лат. amuletum – ладанка) – предмет, якому приписують чудодійну здатність оберігати людину, що його носить, від бід, хвороби тощо.

Богослів’я (теологія) – систематичне викладення і тлумачення релігійного вчення, а також уся сукупність дисциплін, що мають своїм предметом Бога або релігію.

Віровчення – система поглядів прихильників певного релігійного напрямку, церкви, що, як правило, включає догматику, основні принципи теології тощо.

Деїзм (лат. deus – бог) – релігійно-філософське вчення, за яким Бог-творець не втручається в хід земних процесів після акту творення. Деїзм виник в ХVІІ ст. в Англії.

Єресі (грец. “відбір”) – вчення, що відхиляється від офіційної доктрини церкви в питаннях догматики, культу та організації.

Капище – місце поклоніння та жертвоприношення язичницьким богам.

Конфесія (від лат. confessio – визнання, сповідування) – релігійний напрямок певного віросповідання, що має свою догматику, культ та організаційну структуру.

Культ (від лат. cultus – поклоніння) – сукупність прийнятих у тій чи іншій релігії або релігійній течії обрядів, свят, ритуалів, звичаїв; поклоніння божеству.

Молитва – вербальне звернення до Бога, святих, духів та інших сил, шанованих у різних релігіях.

Монотеїзм (грец. “єдинобожжя”) – поклоніння єдиному Богу.

Ортодоксія (грец. “правильна думка”) – неухильне дотримання певного вчення.

Пантеїзм (грец. “все Бог”) – філософсько-релігійне вчення, за яким Бог ототожнюється з природою.

Політеїзм (грец. “багатобожжя”) – поклоніння кільком богам.

Сакральне (від лат. sakrum – священна річ, дія) – священне, те що пов’язується зі сферою божественного: віра, таїнства, культ.

Секуляризація (від лат. secularis – світський) – процес звільнення від впливу церкви, сакрального в різних галузях соціального життя.

Синкретизм (від грец. “з’єднання”) – органічне або еклектичне поєднання елементів різних віровчень.

Табу (полінезійськ. “заборона”) – заборона певних дій, за які за давніми віруваннями людину буде покарано вищими силами.

Фанатизм (від лат. fanaticus – несамовитий, шалений) – сліпа прихильність до певної ідеології, релігії, нетерпимість щодо будь-яких інших поглядів.

Фаталізм (від. лат. fatalis – невідворотний) – світогляд, який визнає панування над людиною і суспільством невідворотних сил, що наперед визначають їхню долю.

Храм – культова споруда для здійснення релігійних обрядів.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 2

Тема: Ранні та пізні національні релігії

План

1. Первісні вірування.

2. Порівняльний аналіз релігійних традицій ранніх релігій Стародавнього Сходу та античності.

3. Особливості релігійних традицій у Китаї та Індії: історія і сучасність.

Рекомендації з підготовки до семінарського заняття

При відповіді на перше питання необхідно проаналізувати:

• сутність первісних вірувань: тотемізму, анімізму, магії, фетишизму, землеробських культів;

• розвиток та специфічні особливості цих форм первісних культів;

• рудименти (залишки) первісних вірувань у сучасному світі.

При відповіді на друге питання потрібно проаналізувати аспекти розвитку релігій Давнього Сходу та античності і на основі цього висвітлити:

• періоди розвитку релігій Давнього Світу;

• особливості, спільні та відмінні риси релігійних систем цивілізацій Давнього Сходу, Давньої Греції та Риму за такими ознаками:

• уявлення про походження світу та загробне життя;

• специфіка пантеону богів;

• особливості формування інституту жерців та його структуризація;

• основні елементи культу та елементи храмового будівництва;

• ставлення до релігії.

При відповіді на третє питання необхідно розкрити:

• особливості китайської та індійської ментальності як фундамент (основа) національних релігійних систем;

• предтечі, засновники, священні книги національних релігій Китаю та Індії;

• віровчення та основні категорії китайських та індійських релігій;

• наслідки конфуціанства і даосизму в китайському суспільстві;

• наслідки індуїзму, джайнізму і сикхізму в індійському суспільстві.