Практична робота №3 Тема : Оцінка рівня якості продукції диференційним, комплексним та змішаним методами

1. Мета заняття

Навчитися оцінювати рівень якості продукції.

2. Загальні відомості з приєднанням до «світового ринку» неминуче постає питання про

конкурентну спроможність товарів, продукції і послуг (далі продукція) українських виробників на внутрішньому і зовнішньому ринках, де поруч з конкурентністю ринкових цін рівнозначно виступає конкурентність якості продукції.

Якість продукції – це сукупність характеристик продукції (процесу, послуги) які стосуються її здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби.

Рівень якості продукції – це відносна характеристика якості, яка ґрунтується на порівнянні значень оцінюваних показників якості продукції з базовими значеннями відповідних показників.

При оцінці рівня якості продукції застосовують диференційний, комплексний або змішаний методи.

Диференційний метод базується на використанні одиничних показників якості продукції. При цьому визначають чи досягнутий рівень базового зразка у цілому, по яким показникам і які показники найбільш відрізняються від базових. При диференційному методі розраховують відносні показники якості продукції q _і по формулам:

q_і= Р_і / Р_{і б}; (1)

q'_і=Р_{і б} / Р_і; (2)

де Р_і – значення і –го показника якості оцінюваної продукції;

Р_{і б} – значення і-го базового показника;

п – кількість показників якості продукції.

З формул 1,2 вибирають ту, при якій збільшенню відносного показника відповідає покращення якості продукції.

При наявності граничних значень показників якості продукції відносні показники q _і розраховують за формулою:

q_і= ( Р_і - Р_{і гр}) / (Р_іб - Р_{і гр}) (3)

де Р_{і гр} – граничне значення і- того показника якості продукції.

У результаті оцінки рівня якості продукції диференційним методом приймають наступні рішення:

• рівень якості оцінюваної продукції вище або дорівнює рівню базового

зразка якщо усі значення відносних показників більше або дорівнюють одиниці;

• рівень якості оцінюваної продукції нижче рівня базового зразка, якщо усі

значення відносних показників менше одиниці;

• коли частина значень відносних показників більше або дорівнює одиниці

а частина менше одиниці, слід застосовувати комплексний або змішаний метод оцінки рівня якості продукції.

Рівень якості оцінюваної продукції для якої суттєво важливе значення кожного приймається нижче базового, якщо хоча б один з відносних показників менше одиниці.

Комплексний метод базується на застосуванні узагальненого показника якості продукції, який представляє собою функцію від одиничних (групових, комплексних ) показників якості продукції. Він може бути виражений головним показником, який відображає головне призначення продукції; інтегральним; середньозважуваним. У всіх випадках, коли є необхідна інформація, визначають головний показник і встановлюють функційну залежність від його вихідних показників, які відображають фізичну сутність процесу (наприклад: для шин - головний показник проходимість у кілометрах, для двигунів – моторесурс у часах…).

Інтегральний показник застосовують, коли встановлені сумарний корисний ефект від експлуатації або використання продукції і сумарні витрати на створення експлуатацію або використання продукції.

При строкові служби продукції більше року інтегральний показник І (t) розраховують за формулами:

І(t) = П _∑/ (З_сφ (t) + З_Е ), ефект / грн, (4)

І'(t) = (З_сφ (t) + З_Е ) / П _∑, ефект / грн, (5)

де П _∑- сумарний корисний річний ефект від експлуатації або використання продукції виражений в натуральних одиницях (м, кг, т, шт. );

З_с – сумарні капітальні (одночасні) витрати на створення продукції, грн.;

З_е – сумарні експлуатаційні (текучі) витрати, які відносяться до одного року, грн;

φ (t) – поправочний коефіцієнт, який залежить від строку служби виробу, t років:

φ (t) = Е_н (1+Е_п ) ^t-1 / (1+Е_п ) ^t-1.

Розрахунок інтегрального показника за формулами 4,5 справедливий при допущеннях: річний ефект від експлуатації (використання) продукції і річні економічні витрати з року в рік залишаються однаковими; строк служби складає ціле число років.

Значення коефіцієнтів φ (t)

t φ (t) t φ (t) t φ (t)

1 1,000 9 0,182 17 0,144

2 0,539 10 0,174 18 0,142

3 0,381 11 0,166 19 0,140

4 0,304 12 0,160 20 0,139

5 0,262 13 0,156 21 0,138

6 0,244 14 0,152 22 0,137

7 0,210 15 0,149 23 0,136

8 0,194 16 0,146 24 0,135

Середньозважувані арифметичні і геометричні показники застосовують при комплексному методі оцінки якості продукції, якщо неможливо визначити головний показник і встановити залежність його від вихідних показників якості продукції.

Середньозважуваний показник якості продукції визначається за формулами:

, (6)

, (7)

Середньозважуваний геометричний показник якості продукції:

(8)

(9)

де Р_і – значення і-того показника якості оцінюваної продукції;

q_і – відносний і-тий показник якості, який розраховується за формулами (1), (2).

m_і(Q) – параметр вагомості і-того показника, який входить в узагальнений показник (Q);

m_і(V) – параметр вагомості і-того показника, який входить в узагальнений показник (V);

і=1,2,…,п – число показників, які складають середньозважуваний показник.

Параметри вагомості можуть бути як розмірними, наприклад у формулах (6), (7), та к і безрозмірними величинами, наприклад у формулах (8), (9). В тому випадку , коли параметри вагомості задовольняють умові

вони можуть бути названі коефіцієнтами вагомості. Від формування параметрів вагомості не залежить прийняття рішення по рівень якості оцінюваної продукції (тобто результат оцінки).

Вид середньозважуваного показника і значення параметрів (коефіцієнтів) вагомості показників повинні вибиратися так, щоб вони найкращим чином відповідали прийнятим цілям управління.

Значення коефіцієнтів вагомості показників якості визначаються одночасно з затвердженням планів підвищення рівня якості продукції і можуть переглядатися тільки у випадку коректування останніх. Параметри вагомості у формулах (6) – (9) визначають методами вартісних регресивних залежностей, граничних і номінальних значень, еквівалентних співвідношень, експертним методом.

Змішаний метод оцінки рівня якості продукції застосовують у випадках, коли сукупність одиничних показників якості є достатньо широкий і аналіз значень кожного показника диференційним методом не дозволяє отримати узагальнених висновків; коли узагальнений показник якості у комплексному методі недостатньо повно враховує усі суттєві властивості продукції і не дозволяє отримати висновки відносно деяких визначених груп властивостей.

Цей метод базується на спільному застосуванні одиничних і комплексних (групових) показників. При змішаному методі оцінки рівня якості продукції необхідно виконати наступні операції: частину одиничних показників об’єднати у групи і для кожної групи визначити відповідний комплексний (груповий) показник. Окремі, як правило, важливі показники допускається не об’єднувати в групи а прийняти їх при подальшому аналізі як одиничні; на основі отриманої сукупності комплексних і одиничних показників оцінити рівень якості продукції диференційним методом.