- •1. Стартові умови розгортання державотворчого процесу в Білорусі, Молдові, Росії й Україні.
- •2. «Керована (суверенна) демократія» в Російській Федерації.
- •3. «Білоруська модель» посткомуністичних трансформацій.
- •4. Утвердження парламентської республіки в Молдові.
- •5. Формування й особливості багатопартійних систем в Україні й Росії.
- •Становлення багатопартійної системи в Росії: дореволюційний період
- •Радянський період
- •Становлення багатопартійності в Росії: сучасний етап
- •Особливості сучасної російської багатопартійної системи
- •Основні труднощі та шляхи їх вирішення
- •Основні висновки і перспективи
Особливості сучасної російської багатопартійної системи
Розглядаючи формування багатопартійної системи в нашій країні, аналізуючи її особливості, слід пам`ятати, що її становлення і розвиток проходило в складних умовах переходу від однієї суспільної системи до іншої. Крім того слід мати на увазі особливість складання вітчизняних партій, а також скептичне ставлення більшості громадян до самої партійної системі.
Однією з найважливіших складових процесу багатопартійності в нашій країні слід визнати те, що він носить стрибкоподібний характер. Багатопартійна система в сучасній Росії сильно схильна до впливу зовнішніх процесів. Це пов`язано, перш за все, з тим, що багато партій формуються виключно з тактичних цілей, не ставлячи перед собою вирішення серйозних соціальних і ідеологічних завдань.
Особливість багатопартійності в Росії полягає ще і в тому, що практично всі партії (за винятком, мабуть, КПРФ) створюються навколо конкретного лідера, а не як виразники інтересів певних соціальних верств або класів. Лідери ж, в свою чергу, розглядають створення політичного об`єднання як можливість для себе потрапити в ешелони влади і вбудуватися в існуючу політичну модель.
Основні труднощі та шляхи їх вирішення
Головна складність в процесі розвитку політичного і ідеологічного плюралізму в нашій країні пов`язана з тим, що в суспільстві за більш ніж двадцятирічний перехідний період так і не виробилося основного ідеологічного стрижня. Багато в чому саме тому партії орієнтовані на тимчасові вигоди, не піклуючись про системну планомірній роботі. Виходом з даної ситуації може стати послідовна спільна робота держави і громадянського суспільства, яка приведе до вироблення зрозумілих для всіх ідеологічних орієнтирів.
Ще одна складність полягає в тому, що багатопартійна система, приклади якої розглядалися вище, в більшості країн формувалася в процесі так званих буржуазних революцій. У нашій країні багатопартійність стала розвиватися після сімдесяти років существований жорсткої авторитарної моделі. Це, в свою чергу, наклало відбиток на ставлення простих громадян до влади, на їх бажання і прагнення активно брати участь в житті суспільства.
Основні висновки і перспективи
Однопартійні і багатопартійні системи в тих чи інших країнах відображають обстановку в політичних сферах,дають уявлення про традиції і менталітеті народу. Сучасна Росія знаходиться в складному перехідному періоді, коли довгий час вважалися непорушними установки виявилися стрімко зруйновані, а нові ідеологічні орієнтири так і не сформувалися.
У цих умовах багатопартійна система приречена на тривалий і складний процес свого становлення. У той же час світовий досвід дає можливість припустити, що всі основні труднощі будуть з часів подолані, і Росія перейде до більш активному будівництву сучасного демократичного суспільства.
