Хід роботи
В три пробірки наливають по 1 мл фелінгової рідини. В одну додають 1 мл розчину сахарози, в другу - лактози і в третю - мальтози. Всі три пробірки нагрівають на киплячій водяній бані 1 - 2 хвилини. В пробірках з мальтозою і лактозою фелінгова рідина відновлюється з утворенням червоного осаду оксиду міді /І/. В пробірці з розчином бурякового цукру змін не відбувається, що вказує на те, що сахароза не приймає участі в реакціях відновлення, так як вона не має ні вільних глікозидних гідроксидів, ні карбонільних груп.
Дослід 4.3. Відношення дисахаридів /мальтози, лактози, сахарози/ до аміачного розчину оксиду срібла
Принцип реакції. Завдяки наявності вільної альдегідної групи в молекулі лактози /в залишку глюкози/ та мальтози /в другому залишку глюкози/ ці дисахариди мають редукуючі властивості й можуть брати участь в реакціях відновлення, зокрема, мальтоза та лактоза дають позитивну реакцію з аміачним розчином оксиду срібла.
Сахароза не має відновлюючих властивостей і дає негативну реакцію з аміачним розчином оксиду срібла.
Матеріали та реактиви: аміачний розчин оксиду срібла, розчини лактози, мальтози, сахарози.
Хід роботи.
В три пробірки, вимиті гарячим розчином луги і водою, наливають по 3 мл аміачного розчину оксиду срібла. В одну з них доливають 2 мл розчину лактози, в другу - мальтози, в третю - сахарози. Всі три пробірки поміщають на декілька хвилин в стакан з водою, нагрітою до 80 - 90°С. Якщо стінки пробірки добре вимиті, то в першій і другій спостерігають осадження металічного срібла у вигляді блискучого дзеркального нальоту.
В пробірці з розчином сахарози змін не спостерігається.
Дослід 4.4. Гідроліз /інверсія/ сахарози.
Принцип реакції. В молекулі сахарози зв'язок між залишками глюкози та фруктози утворюється за рахунок двох глікозидних гідроксидів. Сахароза не має відновлюючих властивостей і дає негативну реакцію Троммера.
Після гідролізу сахарози /кіп'ятіння за наявності концентрованої соляної кислоти/ утворюються моносахариди, які можна виявити за допомогою реакції Троммера, а фруктозу - також за реакцією Селіванова.
С12Н22О11 + Н2О → С6Н12О6 + С6Н12О6
сахароза глюкоза фруктоза
Матеріали та реактиви. Концентрована соляна кислота, 2%-й розчин сахарози, розчин гідроксиду натрію та сульфату міді, кристалічний резорцин.
Хід роботи
В дві пробірки наливають по 6 мл розчину сахарози. В одну з них додають ще дві краплі концентрованої соляної кислоти й нагрівають на киплячій водяній бані за Т = 100°С протягом 15 хв. Друга пробірка містить контрольний розчин сахарози. Потім беруть ще дві пробірки й в одну з них вносять 3 мл нейтралізованого гідролізату сахарози /з першої пробірки/, а в іншу - 3 мл контрольного розчину сахарози /з другої пробірки/. До вмісту цих пробірок додають по 1 мл розчину гідроксиду натрію та по п'ять крапель розчину сульфату міді. Потім пробірки нагрівають на водяній бані до кипіння /проводять реакцію Троммера/. У пробірці, яка містить гідролізат, утворюється червоний осад геміоксиду міді /позитивна реакція Троммера/, а в контрольній пробі цього немає /негативна реакція Троммера/.
Із гідролізатом сахарози, що залишився /3 мл/, і контрольним розчином сахарози проводять реакцію Селіванова на виявлення фруктози. Для цього в обидві пробірки додають по 1 мл розчину соляної кислоти та декілька кристалів резорцину. Вміст пробірок нагрівають на водяній бані протягом 5 - 10 хв. за температури 80°С. У пробірці, яка містить гідролізат сахарози, спостерігають появу вишнево-червоного забарвлення /позитивна реакція Селіванова/ й відсутність такого забарвлення в контрольній пробі.
Дослід 4.5. Якісна реакція на сахарозу з С0SО4.
Матеріали та реактиви. Розчин сахарози, гідроксиду натрію, сульфату кобальта /1:50/.