Хід роботи

На дно двох пробірок вміщують кілька кристаликів КНSO₄, потім у одну пробірку вносять п'ять краплин олії, в другу - п'ять краплин гліцеролу та нагрівають на полум'ї пальника. Утворення акролеіну визначають за характерним запахом альдегіду - запах горілого сала. Наявність альдегіду можна виявити, зануривши в білий пар, який виділяється, клаптик фільтрувального паперу, змоченого аміачним розчином срібла. Папір темнішає.

Дослід 7.3. Якісна реакція на лецитин.

Принцип реакції. Лецитин є одним із представників фосфатидів які входять до складу біологічних мембран. Лецитин не розчиняється в ацетоні й утворює стійку емульсію з водою.

Матеріали та реактиви. Висушений яєчний жовток, спирт, ацетон, фільтр.

Обладнання. Хімічні стакани, пробірки, крапельниці, лійки, водяна баня, піпетки.

Хід роботи

В стакан, який містить 200-300 мг розтертого яєчного жовтка, додають 15 мл гарячого спирту й перемішують. Через 10-15 хв. суміш охолоджують і фільтрують у суху пробірку. В іншу суху пробірку наливають 2-3 мл ацетону й по краплинах додають одержаний фільтрат. Спостерігають появу каламуті, а потім випадання осаду лецитину, що свідчить про нерозчинність лецитину в ацетоні. Якщо в пробірку до 2 - 3 мл фільтрату додати по краплинах дистильовану воду, утвориться стійка емульсія.

Дослід 7.4. Розділення ліпідів методом тонкошарової хроматографії.

Принцип методу. Метод грунтується на здатності рідкої фази, що просувається по шару адсорбента за рахунок капілярних сил, переміщувати з різними швидкостями компоненти суміші, яку розділяють. Розташування плям сполук, які фракціонують, відповідає коефіцієнту розділення Rf, що визначається співвідношенням відстаней, пройдених від старту сполукою та фронтом розчинника (значення Rf завжди менше одиниці).

Матеріали та реактиви. Ліпіди, розчинник - суміш н-гексану, ефірру та оцтової кислоти (80:20:1), кристалічний йод, пластинки SILUFOL, фільтри.

Хід роботи

Пластинку SILUFOL (16 х 15) промивають розчином (н-гексан, ефір, оцтова кислота) та сушать у термостаті протягом 30 хв. за Т = 100°С. На пластинку на відстані 2 см від нижнього краю наносять розчини ліпідів на відстані 1,5 см один від одного і здійснюють розділення висхідним способом у розчиннику на відстані 10 см.

Після висушування пластин під витяжкою результати розподілення виявляють у парах йоду. Для цього стакан з кількома кристалами йоду закривають склом і ставлять на водяну баню (Т = 60°С).

Через кілька хвилин у стакан за кімнатної температури на 3 - 5 хв. вносять пластинку. Ліпіди виявляються у вигляді жовтих і жовто-коричневих плям на білому або слабко-жовтому фоні пластинки.

Ліпіди на хроматограмі розташовуються за зменшенням значення Rf: ефіри холестеролу, триацилгліцеролу, жирні кислоти, холестерин, фосфоліпіди.

ПИТАННЯ ДО ТЕОРЕТИЧНОЇ ЧАСТИНИ

1. Які речовини називають ліпідами?

2. Назвіть основні принципи класифікації ліпідів за їхніми біологічними і фізико-хімічними властивостями.

3. Яка залежність між жирнокислотним складом і властивостями тригліцеридів?

4. Наведіть приклади гліколіпідів та фосфоліпідів.

5. Що являють собою воски? Наведіть приклади восків.

6. Наведіть формули: ефір холестеролу, триацилгліцеролу, фосфоліпідів, жирних кислот, холестерину.