- •Відбір і підготовка зразків ґрунту до аналізу
- •Лабораторна робота 1 мінерали та їх діагностичні ознаки. Характеристика основних породо - та грунтоутворюючих мінералів
- •Ознаки мінералів:
- •Опис найголовніших породоутворюючих і грунтоутворюючих мінералів
- •Лабораторна робота 2 характеристика гірських порід
- •I. Магматичні породи.
- •II. Осадові породи.
- •III. Метаморфічні породи.
- •Опис гірських порід. І. Магматичні гірські породи.
- •2. Ocaдові гірські породи.
- •3. Хемогенні осадові породи.
- •4. Органогенні осадові породи.
- •3. Метаморфічні породи
- •Форма опису гірських порід.
- •Лабораторна робота 3 Визначення гранулометричного складу ґрунту
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом, для степового типу ґрунтоутворення (за н.А.Качинським)
- •Визначення гранулометричного складу ґрунту методом піпетки (модифікація н.А.Качинського)
- •1 . Підготовка ґрунту до аналізу
- •6. Результати гранулометричного аналізу ґрунту
- •Візуальне визначення гранулометричного складу ґрунту
- •7. Визначення гранулометричного складу сухим методом
- •8. Визначення гранулометричного складу ґрунту мокрим методом
- •9. Результати визначення гранулометричного складу ґрунту візуальними методами
- •Лабораторна робота 4 Визначення щільності ґрунту
- •10. Оптимальні показники щільності для ґрунтів різного гранскладу
- •Визначення щільності ґрунту методом парафінування
- •1. Визначення вологості ґрунту
- •Визначення вологості ґрунту
- •Визначення щільності ґрунту
- •12. Визначення щільності ґрунту
- •13. Оцінка щільності орного шару ґрунту (Кузнєцова, 1979)
- •Лабораторна робота 5 Визначення щільності твердої фази ґрунту
- •Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
- •14. Визначення твердої фази ґрунту
- •15. Оцінка загальної пористості ґрунтів (за н.А.Качинським)
- •Лабораторна робота 7 Визначення вмісту гігроскопічної і максимальної гігроскопічної вологи грунту
- •16. Максимальна гігроскопічність ґрунтів середньої гумусності (2-5%)
- •Розрахунки запасів вологи Лабораторна робота 8 Визначення водостійкості структури ґрунтУ
- •Сухе просіювання
- •18. Результати сухого просіювання ґрунту
- •2. Мокре просіювання
- •19. Результати “мокрого” просіювання ґрунту
- •20. Оцінка структурного стану ґрунту (с.І.Долгов, п.У.Бахтін)
- •Робота 9 визначення пластичності ґрунту
- •1 − Полірований конус,
- •2 − Металеві шари; 3− ручка, 4− підставка,
- •5 − Ґрунтова паста
- •Визначення верхньої межі пластичності
- •Робота 10 визначення набухання ґрунту
- •Об’єм ґрунту в бюксі до насичення (v1) розраховують за формулою:
- •Об’єм ґрунту в бюксі після набухання (v2) розраховують за формулою:
- •Лабораторна робота 11 Визначення вмісту гумусу (об'ємний хромовий метод і . В. Тюрина)
- •Вміст гумусу у чорноземах різного гранулометричного складу (за м.О.Бекаревичем)
- •22. Параметри вмісту і запасів гумусу в ґрунтах
- •Лабораторна робота 12 визначення обмінних катіонів кальцію та магнію трилонометричним методом
- •Хід аналізу
- •Перевірочне титрування
- •Лабораторна робота 13 аналіз водної витяжки ґрунтУ
- •24. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (за в.А.Ковдою, в.В.Єгоровим та інш., 1973)
- •Приготування водної витяжки
- •Визначення величини сухого залишку
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення хлор-іону
- •Визначення сульфат-іону
- •Лабораторна робота 14 грунти лісостепу
- •Лабораторна робота 15 грунти полісся
- •Грунти степу
3. Хемогенні осадові породи.
1) Марганцеві породи – чорного або злегка буруватого кольору, часто мають оолітову будову.
2) Боксити – складаються з гідроксидів алюмінію,часто з домішками заліза, каолініту й інших глинистих мінералів. Відрізняються від глин тим, що не утворюють з водою пластичну масу. Використовуються як алюмінієві руди.
3) Кам’яна сіль – безбарвна, зерниста або крупнокристалічна порода прозора або білого кольору, солона на смак, легко розчиняється у воді. За мінералогічним складом ця порода мономінеральна, складається з галіту. Являє собою хімічний осад, що утворюється в безстічних солоних озерах та замкнених морських басейнах. Застосовується в харчовій промисловості, для виробництва соляної кислоти, хлористого вапна, соди, у виробництві барвників. Поширена в Донбасі, в Західній Україні, в Російській федерації.
3) Калійні солі (сильвініт, карналіт, сильвін). За зовнішнім видом схожі на кам’яну сіль, але відрізняються молочно-білим або червонуватим забарвленням, яке залежить від домішок які входять до їх складу. Смак гірко-солоний. Родовища в Прикарпатті. Використовуються в сільському господарстві як мінеральні добрива.
4) Гіпс - відноситься до групи сульфатів. Білий, безбарвний, прозорий, червонуватий, жовтуватий – забарвлення залежить від носіїв кольору. Великі поклади знаходяться в Донбасі, вздовж Дністра та Збруча, в Прикарпатті. Використовується в сільському господарстві при меліорації солонців.
5) Вапняний туф – складається з СаСO3. Будова пориста, ніздрювата, твердість невелика, бурхливо скипає з розведеною соляною кислотою. Використовується як декоративний будівельний матеріал.
6) Кремнієвий туф – складається з кварцу. Будова пориста, може бути щільною. Колір різноманітний, схожий на вапняний туф, але не скипає з розведеною соляною кислотою, більш твердий, дряпає скло.
4. Органогенні осадові породи.
1) Вапняки – складаються з СаСO3. . Будова щільна, або дрібнозерниста, складаються з черепашок і уламків скелетів морських тварин, твердість середня, скипає з розведеною соляною кислотою. Застосовуються в будівельній промисловості, при меліорації кислих ґрунтів, в металургійній промисловості.
2) Крейда (СаСO3)- будова землиста, колір білий, жовтуватий, скипає з розведеною соляною кислотою, м’яка. Утворюється при осадженні тонкого карбонатного мулу. Застосовується в цементній, металургійній, скляній, хімічній промисловості.
3) Трепел – біла порода, схожа на крейду, відрізняється відсутністю скипання з розведеною соляною кислотою. Щільність не перевищує 2, порода м’яка, добре вбирає воду. Застосовують як термоізолятор.
4) Торф – складається з суміші не повністю перепрівших рослинних залишків, розкладання яких відбувалося в водному середовищі без доступу кисню. За складом рослинних залишків він може бути сфагновий, очеретяний, осоковий та ін. Колір – від жовто-бурого або бурого до чорного, м’який, матовий, легко загоряється від сірників. Застосовується як паливо, у металургійній та хімічній промисловості, для одержання добрив, при землеванні бідних ґрунтів.
5) Буре вугілля – вуглецеві сполуки з домішками мінеральних речовин , матове, м’яке, бурого або чорного кольору, колір риски бурий. Застосовується як паливо.
6) Кам’яне вугілля – чорного кольору, має велику твердість. Горюча речовина з великою теплотворною спроможністю. Родовища – Західний Донбас.
7) Антрацит – порода чорного кольору, блиск металоподібний, твердість середня, крихкий, злам нерівний, риска чорна. Горюча речовина з великою теплотворною спроможністю. Родовища – Донбас.