- •Відбір і підготовка зразків ґрунту до аналізу
- •Лабораторна робота 1 мінерали та їх діагностичні ознаки. Характеристика основних породо - та грунтоутворюючих мінералів
- •Ознаки мінералів:
- •Опис найголовніших породоутворюючих і грунтоутворюючих мінералів
- •Лабораторна робота 2 характеристика гірських порід
- •I. Магматичні породи.
- •II. Осадові породи.
- •III. Метаморфічні породи.
- •Опис гірських порід. І. Магматичні гірські породи.
- •2. Ocaдові гірські породи.
- •3. Хемогенні осадові породи.
- •4. Органогенні осадові породи.
- •3. Метаморфічні породи
- •Форма опису гірських порід.
- •Лабораторна робота 3 Визначення гранулометричного складу ґрунту
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом, для степового типу ґрунтоутворення (за н.А.Качинським)
- •Визначення гранулометричного складу ґрунту методом піпетки (модифікація н.А.Качинського)
- •1 . Підготовка ґрунту до аналізу
- •6. Результати гранулометричного аналізу ґрунту
- •Візуальне визначення гранулометричного складу ґрунту
- •7. Визначення гранулометричного складу сухим методом
- •8. Визначення гранулометричного складу ґрунту мокрим методом
- •9. Результати визначення гранулометричного складу ґрунту візуальними методами
- •Лабораторна робота 4 Визначення щільності ґрунту
- •10. Оптимальні показники щільності для ґрунтів різного гранскладу
- •Визначення щільності ґрунту методом парафінування
- •1. Визначення вологості ґрунту
- •Визначення вологості ґрунту
- •Визначення щільності ґрунту
- •12. Визначення щільності ґрунту
- •13. Оцінка щільності орного шару ґрунту (Кузнєцова, 1979)
- •Лабораторна робота 5 Визначення щільності твердої фази ґрунту
- •Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
- •14. Визначення твердої фази ґрунту
- •15. Оцінка загальної пористості ґрунтів (за н.А.Качинським)
- •Лабораторна робота 7 Визначення вмісту гігроскопічної і максимальної гігроскопічної вологи грунту
- •16. Максимальна гігроскопічність ґрунтів середньої гумусності (2-5%)
- •Розрахунки запасів вологи Лабораторна робота 8 Визначення водостійкості структури ґрунтУ
- •Сухе просіювання
- •18. Результати сухого просіювання ґрунту
- •2. Мокре просіювання
- •19. Результати “мокрого” просіювання ґрунту
- •20. Оцінка структурного стану ґрунту (с.І.Долгов, п.У.Бахтін)
- •Робота 9 визначення пластичності ґрунту
- •1 − Полірований конус,
- •2 − Металеві шари; 3− ручка, 4− підставка,
- •5 − Ґрунтова паста
- •Визначення верхньої межі пластичності
- •Робота 10 визначення набухання ґрунту
- •Об’єм ґрунту в бюксі до насичення (v1) розраховують за формулою:
- •Об’єм ґрунту в бюксі після набухання (v2) розраховують за формулою:
- •Лабораторна робота 11 Визначення вмісту гумусу (об'ємний хромовий метод і . В. Тюрина)
- •Вміст гумусу у чорноземах різного гранулометричного складу (за м.О.Бекаревичем)
- •22. Параметри вмісту і запасів гумусу в ґрунтах
- •Лабораторна робота 12 визначення обмінних катіонів кальцію та магнію трилонометричним методом
- •Хід аналізу
- •Перевірочне титрування
- •Лабораторна робота 13 аналіз водної витяжки ґрунтУ
- •24. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (за в.А.Ковдою, в.В.Єгоровим та інш., 1973)
- •Приготування водної витяжки
- •Визначення величини сухого залишку
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення хлор-іону
- •Визначення сульфат-іону
- •Лабораторна робота 14 грунти лісостепу
- •Лабораторна робота 15 грунти полісся
- •Грунти степу
Опис найголовніших породоутворюючих і грунтоутворюючих мінералів
Первинні мінерали.
1. Кварц - SiO2 - відноситься до групи оксидів. Колір білий, безбарвний, сіруватий, чорний, рожевий, фіолетовий, зелений, обумовлений чисто механічними домішками. Блиск скляний, жирнуватий, риски не дає, спайність відсутня. Суцільний, окремі кристали, друзи. Зустрічається серед магматичних і метаморфічних порід. Використовується в оптичній, керамічній та скляній промисловості, телефонному зв'язку, у генераторах ультразвуку і т.п.
2. Ортоклаз - K[AISi3O8] - відноситься до групи польових шпатів (алюмосилікати).
Колір від білого до рожевого. Спайність досконала в двох напрямках, твердий, блиск скляний. Зустрічається в магматичних породах, застосовується як оздоблювальний матеріал.
3. Біотит - K(MgFe)3 (OH9F)2 [AISi3O10] - відноситься до групи слюд (алюмосилікати), колір чорний, бурий, іноді зеленуватий, блиск скляний, частіше перламутровий, спайність дуже досконала в одному напрямку, листочки пружні, м’які.
4. Мусковіт – KAI2(OH)2[AISi3O10] - відноситься до групи слюд, відрізняється від біотиту майже безбарвним зафарбуванням і прозорістю.
5. Рогова обманка - (CaNa)2(MgFe"MnFe'"AI)[OH]2[(SiAl)4O]12 - відноситься до групи амфіболів (алюмокислоти). Колір від темно-зеленого до чорного, колір риски сірувато-зелений, блиск скляний, спайність досконала, твердий або середньої твердості. Часто зустрічається у виді витягнутих призматичних кристалів.
Вторинні глинисті мінерали.
1. Каолініт – AI4(OH)8[Si4O10] - відноситься до групи шаруватих силікатів. Колір білий, блиск матовий, злам зернистий, м'який, на дотик масний, у сухому стані легко поглинає воду, стає пластичним. Утворює щільні або пухкі землисті маси. Утворюється при вивітрюванні алюмосилікатів, є породоутворюючим мінералом, застосовується в керамічній промисловості, у будівництві. Родовища: Казахстан, Україна (ст. Просяна, Пологи та ін.).
2. Глауконіт – KMg (FeАІ)3 Si6O18 •Н2О - відноситься до групи гідрослюд (шаруваті силікати). Колір зелений, блиск матовий, твердість від м'якої до середньої. Зустрічається у вигляді округлих зерен в осадових породах морського генезису. Глауконіт порівняно легко вивітрюється. Може служити потенційним резервом калію.
3. Монтморилоніт – AI2О3 4SiO2•Н2О - характеризується непостійним хімічним складом, відноситься до шаруватих алюмосилікатів. Складається з дрібних лусочок. Визначається тільки рентгенівськими, хімічними, термічними аналізами. В вологому стані пластичний, при зволоженні набухає, збільшуючись у розмірах у декілька разів. Має велику поглинальну здатність. При висиханні монтморилоніту, на його поверхні утворюються кірка або тріщини.
Вторинні неглинисті мінерали.
І. Гетит – Fe2O3 - відноситься до групи оксидів. Колір вишнево-червоний, риска - вишнево-червона. Блиск металевий, металоподібний, матовий, твердість різноманітна (м'який, середньої твердості, твердий), спайність відсутня. Зустрічається в осадових і метаморфічних породах.
2. Гідрогетит - Fe2O3 • n Н2О - (склад перемінний), відноситься до групи гідроксидів. Колір іржаво-бурий, вохряно-жовтий, риска вохряно-жовта, блиск матовий, твердість непостійна. Походження - екзогенне, зустрічається в зоні окислювання родовищ сульфідів, в окислених залізних і карбонатних рудах.
Родовища - Керч, Південний Урал, Кривий Ріг. Застосування - один з основних типів залізних руд (30-40 %).
3. Піролюзит – МnO2 - відноситься до групи оксидів. Колір залізно-чорний, риска залізно-чорна, непрозорий, блиск матовий, напівметалевий, злам нерівний, землистий, м'який, агрегати землисті, оолітові. Походження осадове. Родовища: Україна (Нікополь, Марганець), Грузія (Чіатури) і ін.
Застосування - головна марганцева руда, у хімічній промисловості для знебарвлення скла, в електротехніці, у сільському господарстві, як добрива (мікроелементи).
4. Кальцит - СаСO3 - відноситься до групи карбонатів. Безбарвний, молочно-білий, домішками може забарвлюватися у світлі тони різноманітних відтінків. Блиск скляний, риска біла, твердість середня, зустрічається у вигляді кристалів, натічних форм (сталактитів), зернистих мас. Бурхливо скипає з розведеною соляною кислотою, скипає при дії оцту. Застосування: кальцитові породи - вапняки застосовуються для меліорації кислих ґрунтів і як флюсовий матеріал.
5. Гіпс – CaSO4• 2Н2О - відноситься до групи сульфатів. Білий, безбарвний, прозорий, червонуватий, жовтуватий, риска біла. Блиск скляний, шовковистий, перламутровий, м'який, спайність досконала в одному напрямку. Не пластичний, утворює кристали, зростки кристалів, зернисті і листуваті агрегати. Походження
- екзогенне (хімічний осад у солоних озерах і лагунах, вивітрювання соляних і сульфітних родовищ). Застосовується для меліорації засолених грунтів, у скульптурній справі, будівництві.
6. Галіт - NaCl - відноситься до групи хлоридів. Колір білий, безбарвний, домішками часто забарвлюється в сірий, синій, червоний кольори, спайність досконала в 3-х напрямках по гранях куба, твердість середня. Розчиняється у воді. Смак солоний. Зустрічається у вигляді самосадної солі в сучасних і древніх осадових породах. Може викликати засолення ґрунту.
7. Сода – Na2CO3 • 10Н2О - відноситься до групи гідрокарбонатів. Колір білий, сірий, риска безбарвна. Блиск скляний. Спайність зроблена. М'яка. Легко розчиняється у воді. Смак лужний. Скипає при дії розведеної соляної кислоти. Зустрічається в содових озерах, на поверхні ґрунту у вигляді кірки. Родовища - содові озера Кулудинського степу, Забайкалля, Грузія. Застосовується в хімічній, фармацевтичній та ін. галузях промисловості. Може викликати засолення ґрунту.
Завдання:
1. Записати і вивчити діагностичні ознаки (властивості) мінералів, виданих викладачем.
2. Засвоїти значення первинних і вторинних мінералів для властивостей ґрунтів.
Результати визначення мінералів за їх діагностичними ознаками записують в таблицю 1.
Таблиця 1
№ п/п |
Колір |
Колір риски |
Блиск |
Спайність |
Злам |
Форма |
Твердість |
Назва мінералу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
