- •Відбір і підготовка зразків ґрунту до аналізу
- •Лабораторна робота 1 мінерали та їх діагностичні ознаки. Характеристика основних породо - та грунтоутворюючих мінералів
- •Ознаки мінералів:
- •Опис найголовніших породоутворюючих і грунтоутворюючих мінералів
- •Лабораторна робота 2 характеристика гірських порід
- •I. Магматичні породи.
- •II. Осадові породи.
- •III. Метаморфічні породи.
- •Опис гірських порід. І. Магматичні гірські породи.
- •2. Ocaдові гірські породи.
- •3. Хемогенні осадові породи.
- •4. Органогенні осадові породи.
- •3. Метаморфічні породи
- •Форма опису гірських порід.
- •Лабораторна робота 3 Визначення гранулометричного складу ґрунту
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом, для степового типу ґрунтоутворення (за н.А.Качинським)
- •Визначення гранулометричного складу ґрунту методом піпетки (модифікація н.А.Качинського)
- •1 . Підготовка ґрунту до аналізу
- •6. Результати гранулометричного аналізу ґрунту
- •Візуальне визначення гранулометричного складу ґрунту
- •7. Визначення гранулометричного складу сухим методом
- •8. Визначення гранулометричного складу ґрунту мокрим методом
- •9. Результати визначення гранулометричного складу ґрунту візуальними методами
- •Лабораторна робота 4 Визначення щільності ґрунту
- •10. Оптимальні показники щільності для ґрунтів різного гранскладу
- •Визначення щільності ґрунту методом парафінування
- •1. Визначення вологості ґрунту
- •Визначення вологості ґрунту
- •Визначення щільності ґрунту
- •12. Визначення щільності ґрунту
- •13. Оцінка щільності орного шару ґрунту (Кузнєцова, 1979)
- •Лабораторна робота 5 Визначення щільності твердої фази ґрунту
- •Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
- •14. Визначення твердої фази ґрунту
- •15. Оцінка загальної пористості ґрунтів (за н.А.Качинським)
- •Лабораторна робота 7 Визначення вмісту гігроскопічної і максимальної гігроскопічної вологи грунту
- •16. Максимальна гігроскопічність ґрунтів середньої гумусності (2-5%)
- •Розрахунки запасів вологи Лабораторна робота 8 Визначення водостійкості структури ґрунтУ
- •Сухе просіювання
- •18. Результати сухого просіювання ґрунту
- •2. Мокре просіювання
- •19. Результати “мокрого” просіювання ґрунту
- •20. Оцінка структурного стану ґрунту (с.І.Долгов, п.У.Бахтін)
- •Робота 9 визначення пластичності ґрунту
- •1 − Полірований конус,
- •2 − Металеві шари; 3− ручка, 4− підставка,
- •5 − Ґрунтова паста
- •Визначення верхньої межі пластичності
- •Робота 10 визначення набухання ґрунту
- •Об’єм ґрунту в бюксі до насичення (v1) розраховують за формулою:
- •Об’єм ґрунту в бюксі після набухання (v2) розраховують за формулою:
- •Лабораторна робота 11 Визначення вмісту гумусу (об'ємний хромовий метод і . В. Тюрина)
- •Вміст гумусу у чорноземах різного гранулометричного складу (за м.О.Бекаревичем)
- •22. Параметри вмісту і запасів гумусу в ґрунтах
- •Лабораторна робота 12 визначення обмінних катіонів кальцію та магнію трилонометричним методом
- •Хід аналізу
- •Перевірочне титрування
- •Лабораторна робота 13 аналіз водної витяжки ґрунтУ
- •24. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (за в.А.Ковдою, в.В.Єгоровим та інш., 1973)
- •Приготування водної витяжки
- •Визначення величини сухого залишку
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення хлор-іону
- •Визначення сульфат-іону
- •Лабораторна робота 14 грунти лісостепу
- •Лабораторна робота 15 грунти полісся
- •Грунти степу
Лабораторна робота 11 Визначення вмісту гумусу (об'ємний хромовий метод і . В. Тюрина)
Органічна складова частина гумусу являє собою складну систему різноманітних речовин, динамічність якої залежить від надходження до ґрунту рослинних решток і зміни їх під впливом різних груп мікроорганізмів та представників фауни.
Усю різноманітність органічних речовин ґрунту систематизують у дві групи. До першої належать продукти напіврозкладу і розкладу рослинних решток або життєдіяльності (обміну і ресинтезу) живого населення ґрунту. вона представлена речовинами індивідуального характеру – білками, амінокислотами, вуглеводами, органічними кислотами різної природи, жирами, восками, лігніном та ін. Разом органічні сполуки неспецифічної природи у мінеральних ґрунтах становить близько 10-15% загального вмісту органічних речовин.
До другої групи належать специфічні сполуки - власне гумусові речовини, які в мінеральних ґрунтах становлять 85-80 % загального вмісту гумусу.
Специфічні гумусові сполуки ділять на три основні групи: гумінові кислоти, фульвокислоти та гуміни.
Гумінові кислоти – група речовин темного кольору, які виділяються з ґрунту лугами й осаджуються кислотами. Це найцінніша частина гумусу, вони мають велику вбирну поверхню і є основним фактором створення агрономічно-цінної структури. А також основним джерелом поживних речовин, передусім азоту для рослин.
Фульвокислоти – це гумусові речовини, жовтого або червонуватого кольору і які маючи високу кислотність руйнують ґрунтові мінерали, а продукти їх розкладу вимиваються в нижні шари ґрунту.
Гуміни – це комплекс гумусових речовин , які містять гумінові і фульвокислоти у стані високої полімеризації та ущільнення.
Гумус – самий суттєвий і стійкий показник, який відрізняє ґрунт, як природно-історичне тіло від гірських порід. Завдяки гумусу в ґрунтах формуються специфічні властивості, які відсутні у масивно-кристалічних або слабко виражені у пухких осадових породах. В органічній речовині ґрунту зосереджені основні енергетичні ресурси для ґрунтових мікроорганізмів, фізичних, хімічних і фізико-хімічних процесів, потенційні запаси елементів живлення рослин і фізіологічно-активних речовин
Гумус грає винятково важливу роль в утворенні ґрунту і його родючості. Він поліпшує хімічні, фізико-хімічні та біологічні властивості ґрунту. Водні, повітряні, теплові і фізико-механічні властивості ґрунту тим кращі, чим вищий вміст гумусу. Гумус – джерело енергії для мікроорганізмів і біологічно активних речовин, посилює ефективність внесених добрив.
У дерново-підзолистих ґрунтах Полісся вміст гумусу складає 0,5-2 % ваги ґрунту, в сірих опідзолених ґрунтах Лісостепу – 1,5–2 %, в чорноземах може доходити до 10 % і більше, а в торфових ґрунтах гумус разом з іншими органічними речовинами складає близько 100% твердої фази ґрунту.
Чорноземи різного гранулометричного складу відрізняються за вмістом гумусу, табл. 21.
Вміст гумусу у чорноземах різного гранулометричного складу (за м.О.Бекаревичем)
Гранулометричний склад |
Чорноземи звичайні |
Чорноземи південні |
Легкоглинистий |
5,1 |
4,3 |
Важкосуглинковий |
4,3 |
3,8 |
Середньосуглинковий |
3,4 |
3,1 |
Легкосуглинковий |
2,5 |
2,0 |
Супіщаний |
1,5 |
- |
Кількісний вміст гумусу у верхніх горизонтах являється найважливішим показником при визначенні виду ґрунту, зокрема для чорноземів слабогумусованих вміст гумусу становить менше 4 %, малогумусних – 4-6 %, середньогумусних – 6-9 %, тучних – понад 9 %.
Для кількісної характеристики гумусу в ґрунті використовують показники його вмісту у процентах до маси ґрунту і запасів у 20-сантиметровому і метровому шарах у тонах на 1 га, табл. 22
