- •Відбір і підготовка зразків ґрунту до аналізу
- •Лабораторна робота 1 мінерали та їх діагностичні ознаки. Характеристика основних породо - та грунтоутворюючих мінералів
- •Ознаки мінералів:
- •Опис найголовніших породоутворюючих і грунтоутворюючих мінералів
- •Лабораторна робота 2 характеристика гірських порід
- •I. Магматичні породи.
- •II. Осадові породи.
- •III. Метаморфічні породи.
- •Опис гірських порід. І. Магматичні гірські породи.
- •2. Ocaдові гірські породи.
- •3. Хемогенні осадові породи.
- •4. Органогенні осадові породи.
- •3. Метаморфічні породи
- •Форма опису гірських порід.
- •Лабораторна робота 3 Визначення гранулометричного складу ґрунту
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом, для степового типу ґрунтоутворення (за н.А.Качинським)
- •Визначення гранулометричного складу ґрунту методом піпетки (модифікація н.А.Качинського)
- •1 . Підготовка ґрунту до аналізу
- •6. Результати гранулометричного аналізу ґрунту
- •Візуальне визначення гранулометричного складу ґрунту
- •7. Визначення гранулометричного складу сухим методом
- •8. Визначення гранулометричного складу ґрунту мокрим методом
- •9. Результати визначення гранулометричного складу ґрунту візуальними методами
- •Лабораторна робота 4 Визначення щільності ґрунту
- •10. Оптимальні показники щільності для ґрунтів різного гранскладу
- •Визначення щільності ґрунту методом парафінування
- •1. Визначення вологості ґрунту
- •Визначення вологості ґрунту
- •Визначення щільності ґрунту
- •12. Визначення щільності ґрунту
- •13. Оцінка щільності орного шару ґрунту (Кузнєцова, 1979)
- •Лабораторна робота 5 Визначення щільності твердої фази ґрунту
- •Визначення щільності твердої фази ґрунту пікнометричним методом
- •14. Визначення твердої фази ґрунту
- •15. Оцінка загальної пористості ґрунтів (за н.А.Качинським)
- •Лабораторна робота 7 Визначення вмісту гігроскопічної і максимальної гігроскопічної вологи грунту
- •16. Максимальна гігроскопічність ґрунтів середньої гумусності (2-5%)
- •Розрахунки запасів вологи Лабораторна робота 8 Визначення водостійкості структури ґрунтУ
- •Сухе просіювання
- •18. Результати сухого просіювання ґрунту
- •2. Мокре просіювання
- •19. Результати “мокрого” просіювання ґрунту
- •20. Оцінка структурного стану ґрунту (с.І.Долгов, п.У.Бахтін)
- •Робота 9 визначення пластичності ґрунту
- •1 − Полірований конус,
- •2 − Металеві шари; 3− ручка, 4− підставка,
- •5 − Ґрунтова паста
- •Визначення верхньої межі пластичності
- •Робота 10 визначення набухання ґрунту
- •Об’єм ґрунту в бюксі до насичення (v1) розраховують за формулою:
- •Об’єм ґрунту в бюксі після набухання (v2) розраховують за формулою:
- •Лабораторна робота 11 Визначення вмісту гумусу (об'ємний хромовий метод і . В. Тюрина)
- •Вміст гумусу у чорноземах різного гранулометричного складу (за м.О.Бекаревичем)
- •22. Параметри вмісту і запасів гумусу в ґрунтах
- •Лабораторна робота 12 визначення обмінних катіонів кальцію та магнію трилонометричним методом
- •Хід аналізу
- •Перевірочне титрування
- •Лабораторна робота 13 аналіз водної витяжки ґрунтУ
- •24. Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (за в.А.Ковдою, в.В.Єгоровим та інш., 1973)
- •Приготування водної витяжки
- •Визначення величини сухого залишку
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення хлор-іону
- •Визначення сульфат-іону
- •Лабораторна робота 14 грунти лісостепу
- •Лабораторна робота 15 грунти полісся
- •Грунти степу
1 − Полірований конус,
2 − Металеві шари; 3− ручка, 4− підставка,
5 − Ґрунтова паста
1. На підставці розміщують бюкс наповнений ґрунтом, який змішано з водою до робочого стану. Поверхню зразка ретельно вирівнюють, розміщують на ній конус, основу якого змазано тонким шаром вазеліну. Якщо протягом 5 с конус заглибиться на 10 мм, це означає, що вологість ґрунту відповідає верхній межі пластичності.
2. При меншому заглибленні додають воду, при більшому − сухий ґрунт або підсушують зразок ґрунту, домагаючись вказаної глибини опускання конусу.
3. Після цього бюкс з вологим ґрунтом поміщують до сушильної шафи і визначають його вологість.
4. Повторність визначення двократна. Результати вимірювань заносять до таблиці 9.1
Таблиця 9.1
Визначення верхньої межі пластичності
Номер бюксу |
Маса бюксу, г |
Вологість ґрунту (Х), %
|
Середнє значення вологості ґрунту (верхня межа пластичності), % W1 |
||
пустого (m1) |
з вологим ґрунтом (m2) |
з абсолютно-сухим ґрунтом (m3) |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Вологість ґрунту розраховують за формулою:
,
%
де:
x – вологість ґрунту, %;
m1 – маса пустого бюкса, г
m1 – маса бюкса з вологим ґрунтом, г;
m2 – маса бюкса з абсолютно-сухим ґрунтом, г ;
100 – перевідний коефіцієнт в проценти.
Визначення нижньої межі пластичності
Хід аналізу
Повітряно-сухий грунт подрібнюють у фарфоровій чаші і просіюють через сито діаметром 1 мм.
Беруть наважку ґрунту 5-10 г.
Наважку ґрунту зволожують до стану коли можливо утворити кульку діаметром 1 см і розкати її на папері у шнур товщиною 3 мм. Якщо під час цієї операції шнур не розпадається, то ґрунт знову збирають у кульку і розкачують. Операцію повторюють, поки шнур через втрату надлишку вологи не почне розпадатися на дрібні шматочки (8 - 10 мм), їх збирають у бюкс для визначення вологості. Повторність визначення двократна. Результати заносять до таблиці 9.2.
За цими даними обчислюють середні значення вологості, які відповідають нижній межі пластичності. Для багатьох ґрунтів нижня межа пластичності, або межа розкачування у шнур, відповідає приблизно максимальній молекулярній вологоємкості.
Вологість ґрунту розраховують за формулою:
,
%
де:
x – вологість ґрунту, %;
m1 – маса пустого бюкса, г
m1 – маса бюкса з вологим ґрунтом, г;
m2 – маса бюкса з абсолютно-сухим ґрунтом, г ;
100 – перевідний коефіцієнт в проценти.
Таблиця 9.2
Визначення нижньої межі пластичності
Номер бюксу |
Маса бюксу, г |
Вологість ґрунту (Х), % |
Середнє значення вологості ґрунту (нижня межа пластичності), % W2 |
||
пустого (m1) |
з вологим ґрунтом (m2) |
з абсолютно-сухим ґрунтом (m3) |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Число пластичності (W) розраховують за формулою:
W= W1 - W2 ,%
де:
W − число пластичності, %
W1 − вміст вологи при верхній межі пластичності, %
W2 − вміст вологи при нижній межі пластичності, %
За результатами визначень пластичності та показником природної вологості розраховують показник консистенції, або число консистенції:
де:
K − число консистенції
W прир.− природна вологість грунту, %
W2 − вміст вологи при нижній межі пластичності, %
W − число пластичності, %
Таблиця 9.3
Класифікація ґрунтів за показниками консистенцій
Гранулометричний склад ґрунту |
Консистенція |
Число консистенції |
Супіски |
тверді |
< 0 |
|
пластичні |
0-1 |
|
текучі |
> 1 |
Суглинки та глини |
тверді |
< 0 |
|
напівтверді |
0-0,25 |
|
тужаво пластичні |
0,25-0,5 |
|
м’якопластичні |
0,5-0,75 |
|
текучопластичні |
0,75-1 |
|
текучі |
> 1 |
Нижню межу пластичності використовують для характеристики колоїдної активності ґрунту (Ка):
де:
Ka − коефіцієнт колоїдної активності ґрунту
W2 − вміст вологи при нижній межі пластичності, %
M0.001 − вміст мулистої фракції в ґрунті, %.
Чим більше гумусу в ґрунті, тим при вищій вогкості наступає нижня межа пластичності, що дозволяє в більш ранні терміни обробляти ґрунт у весняний період. Гумусні частинки, які є колоїдами, зв'язують воду і акумулюють її до певних часів. У міру висушування ґрунту в посушливі періоди гумус віддає накопичену воду рослинам і забезпечує їх стійкість до засух.
Висновок. Зазначають величини верхньої та нижньої меж пластичності, число пластичності. Вказують на кореляцію числа пластичності і гранулометричного складу ґрунту. Розраховують число консистенції, визначають яку консистенцію має ґрунт.
